Skip navigation
Please use this identifier to cite or link to this item: http://ela.kpi.ua/handle/123456789/7189
Full metadata record
DC FieldValueLanguage
dc.contributor.authorУшанов, Ю. А.-
dc.contributor.authorУшанов, Ю. О.-
dc.contributor.authorUshanov, Yu. A.-
dc.date.accessioned2014-04-08T10:26:00Z-
dc.date.available2014-04-08T10:26:00Z-
dc.date.issued2013-
dc.identifier.citationУшанов Ю. А. Гипотеза о применении склероции спорыньи в древнерусской иконописи / Ю. А. Ушанов // Наукові вісті НТУУ «КПІ» : науково-технічний журнал. – 2013. – № 3(89). – С. 84–92. – Бібліогр.: 21 назва.uk
dc.identifier.urihttp://ela.kpi.ua/handle/123456789/7189-
dc.language.isoruuk
dc.sourceНаукові вісті НТУУ «КПІ»: науково-технічний журналuk
dc.titleГипотеза о применении склероции спорыньи в древнерусской иконописиuk
dc.title.alternativeГіпотеза про застосування склероції ріжків у староруському іконописіuk
dc.title.alternativeHypothesis about the Use of Ergot Sclerotia in the Old Russian Iconographyuk
dc.typeArticleuk
thesis.degree.level-uk
dc.format.pagerangeС. 84-92uk
dc.status.pubpublisheduk
dc.publisher.placeКиївuk
dc.subject.udc001.5:[246.5≈7.046.3]=161.1’01“14”(045)uk
dc.description.abstractukПоказано актуальність досліджень про природу матеріалів древнього іконопису, які надавали особливого сяйва чистим фарбам і світлоносності лицю ікони періоду XIV—XV ст. Здатність так писати була втрачена старими майстрами в другій половині ХVI ст. і сьогодні є найбільшою загадкою православної ікони. До моменту постановки цієї роботи в науковій літературі практично були відсутні публікації, присвячені цьому питанню. У статті проведено пошукові дослідження і доведено, що до складу фарбового шару староруських ікон входять маловивчені природні рослинні матеріали на основі склероції ріжків (Secale cornutum), які мають високу оптичну активність і відбивають світло видимого діапазону. Встановлено, що стародавні іконописці як сполучну речовину в основному застосовували жовток курячого яйця, який розбавляли хлібним квасом з частинками ріжків. Результати експериментальних досліджень підтверджують гіпотезу про наявність у прозорих лесирувальних фарбах з кристалічних мінеральних пігментів (кіновар, гематит, лазурит, азурит) частинок склероції ріжків. У фарбовому шарі стародавньої ікони світловий промінь, відбиваючись від пластівців частинок склероції ріжків, послідовно проходить крізь фарбові шари і багаторазово переломлюється безліччю кристалічних частинок, що створює ефекти глибини зображення, його внутрішнього світіння і гри світла.uk
dc.description.abstractenThis article shows the importance of research on the nature of the materials used in the ancient iconography that gave a special glow of pure colors and the luminosity of the faces to the icon created in the XIV—XV centuries. The approach to use such materials for the icons was lost by the old masters in the second half of the XVI century and nowadays it is considered to be the greatest riddle of the Orthodox icons. There are almost no scientific publications discussing this issue. The authors have shown that the composition of the paint layer used in the old Russian icons consist from the poorly-explored natural plant materials on the basis of clavus, which have high optical activity and reflect the light in the visible range. The authors have deduced that the ancient iconographers mainly used yolk of the egg as binding substance, which is diluted with bread kvass with particles of ergot sclerotia (Secale cornutum). The results of the experimental studies confirm the hypothesis about the presence of transparent paints made from crystalline mineral pigments (cinnabar, hematite, lazurite, azurite) particles of the clavus, which have high optical activity and reflect the light in the visible range. In the paint layer of the ancient icon the light beam, reflected from the flakes of clavus, sequentially passes through the colorful layers and is repeatedly refracted by lots of crystalline particles. This creates the effects of image depth, inner glow and the play of light.uk
dc.description.abstractruПоказана актуальность исследований о природе материалов древней иконописи, которые придавали особое сияние чистых красок и светоносность лика иконы периода XIV—XV веков. Способность так писать была утрачена старыми мастерами во второй половине XVI в. и сегодня представляет величайшую загадку православной иконы. К моменту постановки данной работы в научной литературе практически отсутствовали публикации, посвященные этому вопросу. В статье проведены поисковые исследования и доказано, что в состав красочного слоя древнерусских икон входят малоизученные природные растительные материалы на основе склероции спорыньи (Secale cornutum), которые обладают высокой оптической активностью и отражают свет видимого диапазона. Установлено, что древние иконописцы в качестве связующего вещества в основном применяли желток куриного яйца, который разбавляли хлебным квасом с частицами спорыньи. Результаты экспериментальных исследований подтверждают гипотезу о наличии в прозрачных лессировочных красках из кристаллических минеральных пигментов (киноварь, гематит, лазурит, азурит) частиц склероции спорыньи. В красочном слое древней иконы световой луч, отражаясь от хлопьев частиц склероции спорыньи, последовательно проходит сквозь красочные слои и многократно преломляется множеством кристаллических частиц, что создает эффекты глубины изображения, его внутреннего свечения и игры света.uk
dc.publisherНТУУ "КПІ"uk
Appears in Collections:Наукові вісті НТУУ «КПІ»: науково-технічний журнал, № 3(89)

Files in This Item:
File Description SizeFormat 
14_ushanov_ya_hypothesis_about_the_use.pdf571.11 kBAdobe PDFThumbnail
View/Open
Show simple item record


Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.