Електронний архів наукових та освітніх матеріалів КПІ ім. Ігоря Сікорського

ELAKPI – інституційний репозитарій, що накопичує, зберігає, розповсюджує та забезпечує довготривалий, постійний та надійний доступ через Інтернет до наукових та освітніх матеріалів професорсько-викладацького складу, співробітників, студентів, аспірантів та докторантів КПІ ім. Ігоря Сікорського. За посиланням можна ознайомитися з положенням про ELAKPI.

Доступ до матеріалів ELAKPI

Доступ до повних текстів матеріалів ELAKPI вільний в мережі Інтернет, крім:

  • частини матеріалів з зібрань факультетів/кафедр, завантажених до 2016 року, доступ до яких надається в локальній мережі університету, що вказано в описі матеріалу;
  • звітів про НДР – доступ з комп’ютерів у залі № 6.6 НТБ;
  • дисертацій та авторефератів, завантажених до 2016 року, які доступні тільки для перегляду з комп’ютерів у залі № 6.6 НТБ.

Щоб отримати права на перегляд/скачування повних текстів ресурсів, доступних тільки в локальній мережі університету, зареєстровані користувачі Бібліотеки КПІ ім. Ігоря Сікорського можуть скористатися послугою Віддалений доступ до "локальних" ресурсів.

Розміщення матеріалів в ELAKPI
Контакти

Бібліотека КПІ ім. Ігоря Сікорського, зал № 4.4, тел. +38 (044) 204-96-72, elakpi@library.kpi.ua, elakpi.ntb@gmail.com

 

Фонди

Виберіть фонд, щоб переглянути його зібрання.

Зараз показуємо 1 - 38 з 38

Нові надходження

Ескіз
ДокументВідкритий доступ
3D-біодрук моделей ендометрію: сучасні підходи, біоматеріали та перспективи регенерації тканин матки
(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2025) Отрода, Марія Сергіївна; Білошицька, Оксана Костянтинівна; Луценко, Тетяна Миколаївна
Формування моделей ендометрію за допомогою технологій тривимірного (3D) біодруку є одним із найперспективніших напрямів сучасної регенеративної медицини, орієнтованим на відновлення морфологічної структури та біологічних функцій матки при ушкодженнях різного генезу. До таких ушкоджень належать синдром Ашермана, рубцеві зміни після хірургічних втручань, наслідки пологових травм, хронічні запальні процеси та неефективна регенерація ендометрію після кюретажів. У статті проаналізовано актуальні стратегії створення біодрукованих двошарових конструкцій, вибір біоматеріалів, типів клітин, параметрів друку. Окрему увагу приділено гідрогелям як основі біочорнил: описано їхню структурну стабільність, в’язкоеластичні характеристики, біосумісність, контроль деградації та можливості модифікації для підвищення клітинної адгезії. Проаналізовано роль епітеліальних, стромальних і мезенхімальних стовбурових клітин у відтворенні функціонально релевантного мікрооточення, яке забезпечує взаємодію клітин із матриксом та реагування на гормональні сигнали. Порівняно ефективність різних архітектур конструкцій, а також методів васкуляризації та комбінування клітинних популяцій. Наведено приклади експериментальних моделей in vivo, де біодруковані структури сприяли проліферації клітин, збереженню рецепторної активності до естрогену та прогестерону, а також частковому відновленню фертильності у тварин. Обговорено ключові бар’єри клінічного впровадження: нестачу уніфікованих протоколів, складність масштабування виробництва, потребу у стандартизації біоматеріалів, етичні та регуляторні аспекти. Окреслено перспективні напрями розвитку, включно з інтеграцією біодруку з органоїдними і мікрофлюїдними системами, застосуванням штучного інтелекту для прогнозування поведінки клітин і оптимізації параметрів друку, а також створенням біобанків клітин і біоматеріалів для персоналізованої терапії. Отримані результати підкреслюють потенціал 3D-біодруку двошарових конструкцій ендометрію як інноваційного підходу до лікування жіночого безпліддя та відновлення репродуктивного здоров’я.
Ескіз
ДокументВідкритий доступ
Використання нітинолових штучних м’язів у протезуванні
(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2025) Колнаузов, Іліан Олександрович; Білошицька, Оксана Констянтинівна
У роботі представлено дослідження створення штучного м’яза на основі матеріалу з ефектом пам’яті форми −нітинолу. Цей матеріал має здатність повертатися до заздалегідь визначеної форми після нагрівання, що відкриває широкі можливості для використання його у біомедичній інженерії, зокрема у створенні протезів та роботизованих систем. Було проведено ряд експериментальних досліджень, у ході яких вивчались оптимальні параметри роботи нітинолу, зокрема напруга, сила струму, час реакції та тягове зусилля. Встановлено, що оптимальним для нагрівання дроту є значення струму близько 1 А та напруга 5 В. При перевищенні цих параметрів спостерігається перегрівання матеріалу, що може призвести до пошкодження системи.Для практичної реалізації управління штучним м’язом було розроблено схему з використанням мікроконтролера Arduino Uno Rev3. Блок керування включає сенсори м’язової активності (AD8231), тиску (FSR 400) та згину, які подають сигнал на мікроконтролер у разі активації. Контроль за подачею струму до нітинолового м’яза здійснюється за допомогою N-канального mosFET транзистора IRLR8743, здатного витримувати високі навантаження без перегріву. Для зменшення ризику пошкодження передбачено імпульсний режим подачі струму: одна секунда активності та три секунди паузи.Макет було реалізовано на безпечній платі, де відбувалася перевірка роботи у демонстраційному режимі. Результати експериментів свідчать про працездатність запропонованої системи та можливість її використання у майбутньому при розробці протезів нового покоління. Отримані результати можуть бути корисними для розробників у сфері біомедичних технологій та інженерії, а також слугувати основою для подальших досліджень
Ескіз
ДокументВідкритий доступ
Застосування хірургічних технологій, заснованих на фізичних принципах
(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2025) Попов, Станіслав Володимирович; Лебедєв, Олексій Володимирович
У даній роботі описуються сучасні методи зварювання та диссекції живих тканин, які використовуються в хірургії. Автори порівнюють переваги та недоліки методів, які засновані на трьох фізичних принципах. Контактне зварювання, яке засноване на використанні високочастотного електричного струму для денатурації білків і утворенні міцного з'єднання. Лазерна хірургія, що використовує лазерну енергію для нагрівання та коагуляції тканин. Ультразвукова хірургія, в якій застосовуються ультразвукові хвилі для з'єднання тканин, а також для руйнування пухлин, спаювання тканин, тощо.Також описуються перспективні напрямки розвитку даних технологій, наприклад, використання ультразвуку в стоматології (ультразвуковий скальпель); високочастотне електрохірургічне зварювання для відновлення цілісності стовбурових клітин,нервів; лазерна хірургія в стоматології; ультразвукова хірургія для фіксації біорозкладаних пластин при переломах нижньої щелепи у дітей; високочастотне зварювання живих тканин (HF LTW) в дитячій хірургії легенів; електрозварювання для накладення колоректального анастомозу; лазерне зварювання аргоновим лазером для з'єднання стінок кишечника; лазерне зварювання з нанокомпозитним матеріалом для герметизації розривів тонкого кишечника. Методи. Комплексний систематичний огляд, що узагальнює стан досліджень LTS живих тканин на основі статей, індексованих у Scopus, WoS, DOAJ та Google Scholar
Ескіз
ДокументВідкритий доступ
ДНК-маркери для детекції поліморфізму генів біогенезу продихів EPF1, EPF2 та MUTE пшениці
(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2025) Римар, Юлія Юріївна; Лахнеко, Ольга Романівна
ДНК-маркери є інформативним молекулярним методом для відбору генотипів й значно пришвидшують селекційний процес. Через це розробка молекулярних маркерів є важливим етапом створення селекційних ліній сортів з важливими агрономічними ознаками. Однією з таких ознак є посухостійкість, яка безпосередньо пов'язана із випаровуванням вологи рослиною. Зважаючи на те, що продихова транспірація займає найбільший відсоток від загальних витрат вологи рослиною, в дослідженні особлива увага приділяється генам біогенезу продихів. Метою цієї роботи було розробити ДНК-маркери на виявлення поліморфізму в промоторних і кодуючих послідовностях генів біогенезу продихів EPF1, EPF2 та MUTE й провести скринінг колекції пшениці для пошуку ціннихалелейгенів. В результаті роботи розроблено 12 відтворювальних ДНК-маркерів, а саме 5 ДНК-маркерів на визначення поліморфізму в промоторній області генів EPF1, EPF2 та 7 ДНК-маркерів на визначення поліморфізму в кодуючих ділянках генів EPF1, EPF2 та MUTE. За допомогою розроблених маркерів проведений скринінг вибірки зразків пшениці м'якої міжнародної колекції CIMMYT. У такий спосіб визначено, що найчастіше зустрічалися дві SNP (в позиції -1223 A→G; в позиції -1221 A→C) в промоторній ділянці гена EPF1 з субгеному А серед досліджуваних зразків. Низьку частоту поширення серед вибраних зразків CIMMYT мала описана інсерція в промоторній частині гена EPF1 з субгеному В. Також часто детектувалася серед досліджуваних зразків 4-пн делеція(в позиції -9) гена EPF1-D1, а однонуклеотидний поліморфізм T на G в положенні +274 гена EPF1-A1 мав низьку частоту поширення. Крім того, 297-пн інсерція в промоторі гена EPF2 субгеному В, яка описана для українських сортів, зовсім не виявлена серед міжнародної колекції. Так, створені системи ДНК-маркерів доцільно використовувати як у фундаментальних дослідженнях генетичного різноманіття сортів пшениці,так і в питаннях захисту прав інтелектуальної власності та молекулярної паспортизації.
Ескіз
ДокументВідкритий доступ
Перші сторінки збірника (Титул. Зміст. Передмова)
(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2025)