Information Technology and Security, Vol. 7, Iss. 2 (13)

Постійне посилання зібрання

https://ela.kpi.ua/handle/123456789/33726

Переглянути

Перегляд Information Technology and Security, Vol. 7, Iss. 2 (13) за Ключові слова "cyberspace"

Зараз показуємо 1 - 2 з 2
  • Ескіз
    ДокументВідкритий доступ
    Кібербезпека як складова інформаційної безпеки України
    (Institute of Special Communication and Information Protection of National Technical University of Ukraine “Igor Sikorsky Kyiv Polytechnic Institute”, 2019) Горлинський, Віктор Вікторович; Горлинський, Борис Вікторович
    Показано, що глобалізаційний вплив на кіберпростір, що проявляється у розповсюдженні кіберзлочинності, кібертероризму та інформаційній експансії, потребує його надійного захисту, а забезпечення кібербезпеки України в умовах проведення Операції об’єднаних сил, постає невід’ємною складовою і чинником забезпечення національної безпеки. Доведено, що побудова усталеної системи інформаційної безпеки держави в умовах глобалізації та розвитку інформаційних технологій і телекомунікаційних систем потребує з’ясування системоутворювальних основ і базових принципів системи забезпечення кібербезпеки як найважливішої складової інформаційної безпеки України. На підставі аналізу наукових публікацій стверджується, що дослідження проблеми забезпечення інформаційної безпеки відбувається, як правило, за двома основними напрямами – інформаційно-психологічному, спрямованому на захист свідомості від негативного інформаційного впливу та інформаційно-технічному, в якому основним об’єктом захисту є інформаційні ресурси в інформаційно-телекомунікаційних системах. Обґрунтовано, що методологічною основою розв’язання цього питання є системний підхід, який дозволяє враховувати у розумінні інформаційної безпеки як системного явища, не тільки певні види інформаційних загроз, але і багатофункціональність і багатовимірність предметного поля інформаційної безпеки. Доведено, що на підставі визначення об’єктів, що потребують захисту, розгалуження функцій і секторів відповідальності державних і приватних структур, доцільно розрізняти предметні області інформаційної та кібербезпеки. Сформульовано визначення інформаційної безпеки в широкому сенсі поняття, як сфери національної безпеки, що характеризується всебічною (правовою, економічною, техніко-технологічною і організаційною) захищеністю усталеного функціонування інформаційного простору, захищеністю інформаційних, інформаційно-технологічних і безпекових інтересів держави і суспільства, інформаційних і прав, і свобод людини. Запропоновано підхід, згідно з яким, важливо, по-перше, відокремлювати змістовну сторону понять інформаційної та кібербезпеки як у широкому, так і вузькому сенсі слова, по-друге, згідно із сферою охоплення інформаційного і кіберпросторів, розрізняти їх функціональний зміст у державному, національному і глобальному вимірах. Зроблено висновок, що подальше розроблення науково-теоретичних, правових, організаційних засад забезпечення кібербезпеки, є одним з найважливіших завдань української науки, особливо в умовах на шляху до євроатлантичної інтеграції України.
  • Ескіз
    ДокументВідкритий доступ
    Підхід до автоматизованого виявлення деструктивних кібервпливів
    (Institute of Special Communication and Information Protection of National Technical University of Ukraine “Igor Sikorsky Kyiv Polytechnic Institute”, 2019) Даник, Юрій Григорович; Соколов, Костянтин Олександрович; Гудима, Олег Петрович
    Розглянуто питання аналізу інформації та виявлення деструктивних впливів у кіберпросторі та через кіберпростір. В 2019 році підтверджено світову тенденцію щодо зростання кількості користувачів сервісів соціальних інформаційних мереж. Тому на теперішній час зростає важливість забезпечення виконання завдань інформаційної та кібернетичної безпеки в електронних засобах масової інформації та аналізування кіберпростору. Враховуючи світові тенденції стосовно виявлення деструктивних кібервпливів та для виконання завдань визначених керівними документами держави необхідно здійснювати моніторинг кіберпростору та виявлення деструктивних кібервпливів (на етапах планування, підготовки та безпосередньо проведення інформаційних дій). Для реалізації вище зазначеного необхідне опрацювання питання розробки відповідних моделей і методів автоматичного виявлення деструктивних кібервпливів. З метою створення підґрунтя для проведення наукових досліджень здійснено вивчення: методів аналізу інформації, що є у кіберпросторі для виявлення деструктивних кібервпливів; переваг та недоліків відомих методів виявлення деструктивних кібервпливів; відомих систем моніторингу кіберпростору. Основними особливостями (функціями) відомих систем моніторингу кіберпростору є: пошук даних за ключовими словами та фіксація доступної інформації про розповсюджувачів інформації (їх загальна кількість, активність за певний період, аккаунти акторів, стать, вік, географічна локація, охоплення аудиторії). Таким чином, виникає потреба в визначенні підходів при розробці методів і моделей підтримки прийняття рішень, що стосується виявлення деструктивних кібервпливів у кіберпросторі. При розробленні підходу щодо виявлення деструктивного кібервпливу на першому етапі застосовується метод онтології для структуризації інформації (рубрикації текстового контенту). Перевагами використання онтологічних схем у процесі виявлення інформаційного впливу є: наочність предметної галузі (проблеми) у табличному вигляді або у вигляді графів, виявлення прихованих зв’язків, накопичення та аналіз інформації в оперативному режимі, перевірка узгодженості фактів. На другому етапі застосовується фільтр-матриця, яка відображає процеси (планування, підготовки та безпосередньо проведення інформаційних дій) класичної інформаційної операції збройних сил країн НАТО. У перспективах подальших досліджень стоїть завдання щодо розробки методу автоматизованого виявлення деструктивних кібервпливів у кіберпросторі.