Information Technology and Security, Vol. 7, Iss. 1 (12)

Постійне посилання зібрання

https://ela.kpi.ua/handle/123456789/33725

Переглянути

Перегляд Information Technology and Security, Vol. 7, Iss. 1 (12) за Ключові слова "004(94+41)"

Зараз показуємо 1 - 1 з 1
  • Ескіз
    ДокументВідкритий доступ
    Топології схем активних динамічних сполук об’єктів
    (Institute of Special Communication and Information Protection of National Technical University of Ukraine “Igor Sikorsky Kyiv Polytechnic Institute”, 2019) Соколов, Володимир Володимирович
    Представлено результати досліджень способів побудови схем сполук об’єктів, що використовуються для створення програмного забезпечення за архітектурою на основі інтегральних об’єктів. В основі визначення базових топологій схем сполук покладено класифікацію основних елементів сполук, що включають види об’єктів сполук, види зв’язків та види обчислень, що реалізує сполука. Об’єкти, з яких будуються будь-які сполуки, було розділено на чотири види: дані, функції, комутатори та активатори. Об’єкти-дані представляються змінними та константними об’єктами, які зберігають дані. Об’єкти-функції виконують перетворення вхідних даних у вихідні результати, реалізуючи певну функцію або композицію функцій. Об’єкти-комутатори виконують функцію динамічного управління зв’язками об’єктів в межах фіксованих з’єднань на схемі і представлені класами вимикачів, перемикачів та вибіркових перемикачів. Об’єкти-активатори призначені для побудови схем, що потребують багаторазової або послідовної активації об’єктів схеми, і представлені класами циклічних та покрокових активаторів. Види зв’язків об’єктів сполуки розділені на три види: активні або пасивні, фіксовані або комутовані, прямі або зворотні. Активність або пасивність зв’язків визначається видом вихідних конекторів, що приймають участь у певному з’єднанні. Фіксованість або комутованість зв’язків визначається відсутністю або наявністю комутаторів в схемі сполуки. Зворотній зв’язок дозволяє передавати дані об’єкта від його виходу на його вхід або на вхід попередніх об’єктів чи використовувати рекурсію. Види обчислень, що реалізує сполука розбиті на три види: функціональні, ітераційні або покрокові обчислення. Функціональні обчислення мають місце, коли не використовуються стани об’єктів. Ітераційні обчислення вимагають повторної активації тих самих об’єктів в процесі обчислення результату, а покрокові схеми послідовно активують різні об’єкти схеми в заданому порядку. На основі розробленої класифікації елементів схем сполук було визначено три види базових топологій схем сполук: комбінаційні схеми, схеми зі зворотним зв’язком та схеми з контролером. Комбінаційні схеми реалізують функціональні обчислення. Схеми зі зворотним зв’язком можуть реалізовувати як функціональні, так і ітераційні (рекурсивні) обчислення. Схеми з контролером використовують активатори для реалізації ітераційних та покрокових обчислень. Шляхом комбінації базових топологій можна отримувати складні схеми сполук.