2023
Постійне посилання на фонд
Переглянути
Перегляд 2023 за Назва
Зараз показуємо 1 - 20 з 35
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Відкритий доступ A historical film in the context of current social communicatons (based on the film «Dovbush»)(НН ВПІ КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2023) Rosinska, O.The article provides a narrative analysis and specifies main directions in interpreting the Ukrainian historical film of «Dovbush» (2023) in Ukrainian, Polish and English-language media of other countries. The analysis has demonstrated that the estimation of the film goes beyond the borders of artistic characteristics of the product. Instead, the reviewers focus on the narratives determining for the country. They come either from its social situation (emphasized value of fight for freedom in the Ukrainian media) or from peculiarities of international relationships (triggering issues in reflections of Polish viewers), or predominantly from the position of cultural understating the other people and its current and historic values (absolutely neutral or positive reviews in English-language media). The analysis of the publications proves that a cultural product on a historic theme is not perceived as the one depicting the epoch but instead, it is an ideological, and for some viewers propagandistic, material of the modern time that has to represent current contexts of interaction between peoples. The analysis is based on the reviews and feedback to the film available as of research conducting.Документ Відкритий доступ Environmental culture of modern media in Ukraine(НН ВПІ КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2023) Mialkovska, L.; Zhvaniia, L.; Voitenko, I.The study identifies the peculiarities of modern environmental journalism in Ukraine, which operates in the context of war. The theoretical foundations of eco-journalism are updated, and its role in the formation of environmental awareness is noted. The importance of environmental journalism during the war is emphasized. The genres of eco-journalism are characterized. On the basis of seven online media outlets (Suspilne, Hromadske, Liga, Ukrainska Pravda, Ukrinform, Radio Svoboda, NV), the authors monitor environmental issues and analyse the genre specificity of the materials. The review of publications in these media outlets suggests that today, during the Russian invasion of Ukraine, journalists are actively raising environmental issues. They focus on the problem of radiation from the Chornobyl and Zaporizhzhia nuclear power plants, which have fallen under Russian control, creating a nuclear risk for Europe. Considerable attention is also paid to the pollution of the hydrosphere and lithosphere, including mining, shelling of fields, harmful emissions into water and flooding of coalmines. The issue of biodiversity destruction and criminal acts committed by the occupiers is also covered. Energy issues, including the shelling of energy storage facilities, which leads to the release of toxic substances, are also a hot topic. In addition, journalists help to identify violations of environmental human rights; analyse the prospects for environmental restoration, drawing on international experience; and advocate for a strong environmental policy. It is noted that environmental journalism disseminates information about environmental issues and events through various genres — notes, reports, analytics, interviews, comments, articles, etc. It helps to draw public attention to environmental problems, reveal why these problems arise and how they affect the environment, and engage society in discussions and search for solutions to these issues.Документ Відкритий доступ Problematyka wojny na Ukrainie w prasie i mediach polski i ukrainy: próba przeglądu(НН ВПІ КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2023) Janiszewski, A.Artykuł zawiera szeroki przegląd polskiego rynku prasowego w kontekście wydarzeń na Ukrainie w 2022 roku. Zaznacza się, że prasa polska (przede wszystkim drukowana), a także państwo polskie jako całość na szczeblu oficjalnym, nie pozostawała z dala od problemów narodu ukraińskiego, aktywnie włączanego w dyskurs pomocy Ukrainie na szczeblu zaangażowanego komentowania wydarzeń, dostarczania obiektywnych faktów z wojny, życia uchodźców, komunikacji społecznej z obywatelami Polski. Podkreśla się, że polska prasa błyskawicznie reaguje na wszelkie wyzwania, na wszelkie problemy pojawiające się w procesie bliskiego współdziałania, ścisłego współistnienia ludzi, którzy do niedawna byli od siebie oddaleni. Taka jedność poglądów polsko-ukraińskich, takie rozumienie ukraińskich realiów jest możliwe dzięki taktycznej politematyce, ale także strategicznemu przyporządkowaniu polskiego rynku prasowego. Ta ostatnia jest bardzo rozwinięta w kraju, który wpisuje się w ogólny dyskurs funkcjonowania słowa drukowanego i elektronicznego na kontynencie europejskim. Można wręcz twierdzić, że obecne informowanie ludności części wschodnioeuropejskiego centrum kroczy po swojej części w heglowskim kierunku rozwoju ku Prawdzie Absolutnej, bez wahania, bez dygresji, bez odwróceń. Politematyczny charakter prasy polskiej uwidacznia się przede wszystkim w jej podziale na liczne grupy tematyczne. Grupy z kolei dzielą się na podgrupy, a wszystko to zorganizowane jest według pewnego systemu. Jeżeli celem jest rozróżnienie ich wszystkich według wspomnianej zasady, a także według zasady chronosu, to można zastosować następujące rozróżnienie: prasa codzienna — gazety i inne źródła informacji; prasa specjalna — poświęcona różnym aspektom działalności człowieka; prasa myśli lub emocji — gazety i czasopisma publikujące wiadomości z życia osób publicznych, o niezwykłych wydarzeniach w otaczającej nas rzeczywistości. Prasa opinii, prasa emocji nazywa się w Polsce prasą czerwoną. Wojna na Ukrainie pojawiła się na pierwszych stronach polskich gazet, czasopism i innych mediów. I mimo dość długiego przebiegu ukraińskiej tragedii pozostaje ona głównym tematem wiadomości na liście innych informacyjnych obiektów rzeczywistości do omówienia. Artykuł przytacza szereg ostatnich publikacji na poparcie tej tezy. Odrębnym segmentem w tematyce militarnej polskiej prasy jest pośrednia obecność na teatrze działań militarnych Białorusi i Iranu. Dostarczane są różne informacje eksperckie, statystyczne, historyczne, prognostyczne itp., podawane są szacunki rzeczywistego udziału tych krajów w wojnie ukraińsko-rosyjskiej. I we wszystkich bez wyjątku publikacjach polskiej prasy o tematyce militarnej przewija się czerwona nić bezwarunkowego poparcia Ukrainy w jej dążeniach wolnościowych i niepodległościowych. W przeglądzie ukraińskiej prasy i mediów podkreśla się zależność narodowego środka przekazu od zaangażowanego kapitału prywatnego w przededniu wojny, o samoczynne odsuwanie się państwa w niektórych miejscach od jednoczesnego przeciwdziałania zagrożeniom ze Wschodu, o wpływ brutalnej obiektywnej rzeczywistości po lutym 2022 roku na zmianę polityki państwa wobec mediów i prasy. Znaczenie takiego serwisu wideo jak YouTube w jego ekstrapolacji przez kanały autorskie jest dziś podkreślane w życiu ukraińskiej inteligencji. Nacisk kładziony jest na znaczące ograniczenie roli telewizji w kształtowaniu się etatystycznego światopoglądu w społeczeństwie, a niejednoznaczność kontynuacji telemaratonu Yedyni Novyni omówiono osobno.Документ Відкритий доступ Telegram-канали як платформи для поширення контенту в Україна за часів війни(НН ВПІ КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2023) Досенко, А. К.Метою статті є дослідження феномену телеграм-каналів в українському інформаційному просторі з моменту повномасштабного вторгнення рф на територію України. Методологія наукової роботи реалізувалася в низці методів, серед яких були: огляд наукових джерел, що допоміг визначитися з поняттям телеграм-каналу як ЗМК, описати його особливості; порівняльний метод сприяв знаходженню рейтингів впливовості телеграм-каналів; аналіз фотоконтенту сприяв унаочненню тексту й аргументації наукових роздумів. Результати. Сьогодні телеграм-канали посідають чільне місце серед ЗМК, мають вплив на аудиторію, значну кількість підписників. Дослідження подібних каналів є актуальним не тільки через високий рівень впливовості та популярності, але й через шляхи просування інформаційного продукту. Подібний підхід обумовлюється тісною співпрацею з цільовою аудиторією, високою частотністю оновлення контенту, висвітленням тільки актуальних та «свіжих» подій. Телеграм сьогодні є не лише доступним, але й дієвим методом просування ідей, формування світогляду українців, провідною формою спілкування в галузі реалізації прикладних інформаційно-комунікаційних технологій. Проаналізовано найпопулярніші телеграм-канали, тематику та опублікований контент (з урахуванням фотографій). Описано шляхи використання телеграму українцями, що було обумовлено не лише часом, але й доступністю та дешевим використанням платформи, зручністю публікацій та прочитання, можливістю комунікації між користувачами телеграм-каналів та прозорою реакцію аудиторії на контент для власника платформи. Наукова новизна отриманих результатів полягає в детальній характеристиці телеграм-каналів як ЗМК, що стали потужною альтернативою традиційним медіа у вітчизняному інформаційному просторі. Практична цінність отриманих результатів полягає в тому, що вони можуть бути застосовані під час викладання академічних дисциплін як фундаментального, так і вибіркового блоку для студентів, які навчаються на спеціальності «061 Журналістика».Документ Відкритий доступ The main functions of publishing house management in the conditions of the russian-ukrainian war(НН ВПІ КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2023) Shevchenko, I.; Kiriak, V.Are highlighted the main changes in the functioning of the publishing business after the beginning of the full-scale invasion of the russian federation on the territory of Ukraine. It was determined that the Russian-Ukrainian war affected the transition of publishing houses to new formats of work, caused by crisis phenomena in all branches of the Ukrainian economy, limited production capacities, complicated and dispersed working conditions and a general decrease in purchasing power among the population, in particular, in the temporarily occupied and front-line territories. Were analyzed the main changes in the field of book publishing introduced into the legislation of Ukraine after the start of the full-scale invasion. It is noted that most of these changes concern the support of the national publishing market and the establishment of international cooperation for the promotion of Ukrainian authors and their achievements abroad. Restrictions on the production, distribution and popularization of books in the russian language, as well as the import and export of publishing products of the aggressor state, are defined. Are singled out challenges faced by Ukrainian publishing houses while working in today’s conditions. Particular attention is focused on the study of the main functions of publishing house management, in particular, short-term and long-term planning, organization and search for resources necessary for the performance of tasks, motivation and support of the team, as well as support and control at all stages of work. Are analyzed the key conditions and stages of the application of these management functions in the activities of Ukrainian publishing houses under martial law. It was concluded that the full-scale Russian-Ukrainian war affected the fundamental transformation of the publishing business, which consists in adapting to new conditions of existence in a competitive environment and applying innovative methods of restoration, production, preservation and promotion.Документ Відкритий доступ Бета-читання в українській видавничій сфері(НН ВПІ КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2023) Касянчук, В. О.; Гашимова, М. Р.У статті проаналізовано явище бета-читання в Україні серед досвідчених письменників та професійних видавців. Попередні наукові розвідки стосувалися саме діяльності письменників-аматорів у мережевих спільнотах. Матеріалом дослідження стали 9 опублікованих інтерв’ю українських письменників, а також особисті інтерв’ю з редакторкою видавництва, літературознавицею, букблогером та письменником. Класифіковано бета-рідерів за такими характеристиками: за близькістю до автора; за рівнем професійності; за ініціатором взаємодії; за типом оплати послуг. Встановлено, що до бета-читання вдаються не лише письменники-початківці, а й досвідчені автори. У сучасній видавничій сфері України бета-читання має два напрямки. Перший — це консультування досвідчених письменників на етапі чернетки й до надання рукопису на розгляд у видавництво. Осіб, які будуть залучені до аналізу рукопису, автори добирають відповідно до власних завдань. Виокремлюємо три категорії бета-читачів: професіонали, які мають необхідні спеціалізовані знання; представники цільової аудиторії тексту; особистий вибір письменника, вмотивований його потребами. Другий напрямок — це оцінювання, що виконується для видавництв на етапі добору рукопису. Параметри такого аналізу можуть дещо різнитися залежно від того, чи рукопис написано на замовлення видавництва, чи надано автором самостійно. Безоплатне бета-читання в Україні зосереджене в письменницьких спільнотах та фанатських об’єднаннях, в яких розроблено й обґрунтовано правила ввічливого та корисного для письменників аналізу текстів. Добір бета-рідерів з таких ком’юніті має обґрунтування навіть для досвідчених письменників через спеціалізацію таких читачів на тому чи іншому жанрі літератури. Оплачуване бета-читання є більш професійним рівнем, містить ознаки літературного консультування та відповідає загальним правилам реданалізу рукопису.Документ Відкритий доступ Благодійні видавничі проєкти в Україні як засіб популяризації книг(НН ВПІ КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2023) Широкова, І. А.Дослідження описує феномен благодійної діяльності у видавничій сфері на прикладі проєктів, організовуваних державою або представниками приватного видавничого бізнесу. В ньому розкрито, чому благодійна робота у контексті розповсюдження на безкоштовній основі українських книжок є важливою для держави загалом та для кожного незалежного гравця на видавничому ринку, а також вивчено конкретні приклади реалізації благодійних видавничих проєктів в Україні та за кордоном. Актуальність статті випливає зі сплесків благодійної видавничої активності останніми роками, що вимагає детального дослідження та аналізу поточної діяльності держави та видавців у цьому напрямку. Важливість розкриття теми підсилюється соціально-політичними викликами сьогодення, через які постала гостра потреба дослідити благодійну діяльність у видавничій справі як один з інструментів промоції читання у мінливих умовах. Наукова новизна статті полягає в тому, що вперше за тривалий період представлено комплексний аналіз благодійної видавничої діяльності, яка здійснюється від імені держави та від імені самих видавців, наведено приклади такої діяльності на теренах України та з досвіду інших країн. У дослідженні застосовано такі наукові інструменти, як методи спостереження, комплексного аналізу, синтезу, порівняння, індукції та моделювання. У висновках підкреслюється, що перспективи співпраці держави та участі видавців у благодійних видавничих проєктах можуть принести істотно позитивніші результати за умов створення можливостей для участі у таких проєктах малих українських видавництв.Документ Відкритий доступ Бізнес-комунікації книжкових видавництв: від соціальних мереж до метавсесвіту(НН ВПІ КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2023) Крайнікова, Т. С.; Рижко, О. М.Статтю присвячено дослідженню функціональних можливостей соціальних мереж постінтернетного часу як комунікаційних платформ книжкових видавництв. У період грудень 2022 р. — листопад 2023 р. проаналізовано теоретичні підходи до явищ постінтернетного суспільства та метавсесвіту, а також досліджено практики використання соціальних мереж «Фейсбук», «Інстаграм», «Телеграм», «Тікток», «Ютуб» українськими книжковими видавництвами («А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА», «Видавництво Старого Лева», «Клуб сімейного дозвілля», «Наш Формат», «Ранок», ArtHuss, Vivat). Також завдяки дискурс-аналізу вивчено досвід та прогнози ІТ-компаній Meta, K.I.S.S, Party.Space. Обґрунтовано, що в постінтернетному суспільстві соцмережі стають основою для бізнес-комунікацій книжкових видавництв. При цьому з поширенням технологій штучного інтелекту, машинного навчання, блокчейну, інтернету речей відбувається трансформація соціальних мереж у метавсесвіт — «наступний інтернет» (Web3.0, Web3), конгломерат 3D-реальностей. Виділено такі основні функціональні можливості соціальних мереж книжкових видавництв перехідного етапу: впровадження доказового маркетингу, глобалізація діяльності, персоналізація комунікацій з аудиторією, імерсивність та інтерактивність, соціальність, електронна комерція. З огляду на це, книговидавцям доцільно співпрацювати з ІТ-компаніями, які мають справу з технологіями постінтернету; переводити бізнес-процеси в цифрове середовище та навчати персонал; розроблювати та реалізувати комунікаційні стратегії, які корелюють із цифровими інноваціями.Документ Відкритий доступ «Білоруський балкон» як фактор загрози: військовий, інформаційний та гібридний виміри(НН ВПІ КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2023) Казак, А.; Магда, Є. В.Стаття являє собою комплексний погляд польського та українського дослідників на місце Білорусі в європейській системі безпеки. Розглянуто особливості ролі Білорусі в сучасному світі, визначено перспективи її розвитку, встановлено зв’язки з Російською Федерацією. Особливу увагу приділено діям Білорусі у сприянні повномасштабній російській агресії проти України. Об’єктом дослідження є військовий, інформаційний та гібридний виміри загрози, джерелом якої виступає нині Республіка Білорусь, що нею до сьогодні керує Олександр Лукашенко. Ідеться про «білоруський балкон» як про осередок інформаційного впливу Кремля, що повністю підпорядкований його інтересам. Виокремлено базові компоненти співпраці РФ та Білорусі в інформаційній сфері: операційна участь російських громадян у здійсненні мовлення білоруськими державними медіа, що забезпечила підпорядкування Білорусі Російській Федерації у питанні підготовки до широкомасштабного вторгнення в Україну; особиста співучасть Олександра Лукашенка в підготовці агресії РФ проти України; дезінформація на вищому рівні; втрата Республікою Білорусь інформаційного суверенітету після початку широкомасштабного вторгнення РФ шляхом цілковитого підпорядкування білоруської інформаційної політики інтересам Кремля; поширення білоруським державним інформаційним агентством БЕЛТА інформаційних матеріалів українських колаборантів; зусилля з дискредитації сформованого білоруськими добровольцями Полку Кастуся Калиновського; інформаційний супровід політичних переслідувань громадян РБ, які підтримують Україну. Розглянуто основні гібридні виклики, що були зреалізовані напередодні та під час широкомасштабного вторгнення РФ в Україну.Документ Відкритий доступ Використання інтернет-платформ у проєктній діяльності майбутніх журналістів(НН ВПІ КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2023) Лісневська, А. Л.; Ангелова, М. С.; Нестеров, В. О.Сьогодні в медіапросторі відбуваються глобальні зміни — трансформуються журналістські формати, виникають нові колаборації онлайн-медіа з соцмережами та іншими інтернет-плаформами, змінюються комунікаційні стратегії поширення медіапродуктів. Вміння використовувати комплекс інтернет-платформ для просування медіапроєктів та створювати відповідний контент вкрай важливі, адже конкуренція з кожним днем зростає. Трансформація медіагалузі впливає і змінює зміст навчання майбутніх журналістів у ЗВО відповідно до викликів часу. Процес підготовки зазначених фахівців сьогодні набув нових сенсів, важливою складовою вищої освіти майбутніх журналістів є проєктна діяльність. Моделювання програмного медіапродукту та його системне поширення різними інтернет-платформами має відповідати меті й завданням проєкту, а використання університетських майданчиків є корисною практикою для здобувачів журналістської освіти в ЗВО.Документ Відкритий доступ Гендерна стереотипізація в рекламі(НН ВПІ КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2023) Фісенко, Т. В.; Балюн, О. О.; Росковінська, Ю. Ю.Попри тренд на толерантність у світі протягом останніх років, рекламний ринок нерідко досі використовує інструменти сприяння гендерній дискримінації та створює стереотипізовані гендерні образи. Така тенденція має негативні наслідки для суспільства та гальмує його розвиток у сучасному динамічному світі. У дослідженні на прикладі світових та українських брендів розглянуто приклади використання популярних гендерних стереотипів. Гендерні стереотипи не є новим явищем. Вони століттями формувалися у свідомості громадськості, а сьогодні медіапростір, зокрема реклама, лише сприяють їх підкріпленню. Гендерна стереотипізація є соціальною проблемою. Оскільки рекламні твори мають властивість викликати в споживача різні емоції (позитивні чи негативні), якщо вони є гендерно упередженими, то стереотипи можуть проникнути глибоко у підсвідомість та спричинити порушення аспектів самоідентифікації людини або навіть комплекси. Було виявлено, що західний рекламний ринок використовує гендерні наративи значно рідше, ніж раніше, однак стереотипізація досі поширена серед менш популярних брендів. Найпоширенішою проблемою, яка досі залишається актуальною в рекламній продукції, є сексуальна об’єктивізація, тобто використання людського тіла як предмета, елемента декору. Вульгарне та недоречне висвітлення осіб під прикриттям «естетики людського тіла» може призводити до серйозних наслідків, зокрема до насилля. Гендерні моделі, які систематично транслюються, мають властивість глибоко вкорінюватися у свідомість та змінювати мислення споживачів. Деякі рекламодавці, особливо ті, які працюють з маловідомими брендами, досі вважають, що використання стереотипів є найкращим способом донести своє повідомлення до споживача. У рекламних продуктах в Україні також відслідковується зменшення використання гендерних стереотипів, що частково пов’язано з чинним Законом «Про рекламу», а також впливом культури скасування у корпоративних комунікаціях.Документ Відкритий доступ Композиційно-архітектонічна інтерпретація краєзнавчих наративів на шпальтах районних видань Тернопільщини(НН ВПІ КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2023) Пелешок , О. О.Статтю присвячено дослідженню особливостей архітектоніки та композиції краєзнавчих наративів на шпальтах районної періодики Тернопільщини. Встановлено, що найбільш повно вона виражається у формуванні специфічних рубрик та за допомогою засобів візуалізації. На основі аналізу рубрикаційного контенту з’ясовано, що найвищий індекс частотності на шпальтах досліджуваних газет належить постійним рубрикам, які існують тривалий час і мають єдине оформлення та місце розташування. Систематизовано й охарактеризовано значний масив тимчасових краєзнавчих рубрик, які з’являлися без певної періодичності, час від часу маючи інші назви, зберігаючи певну тематичну спрямованість. Також простежено функціонування такого рівня організованості рубрикаційного контенту, як тематична сторінка в газеті, що за призначенням «згуртовує» наративи. За результатами проведеного дослідження впорядковано тематичні різновиди рубрик районних газет Тернопільщини початку ХХІ ст. відповідно до проблемно-тематичного спрямування. У спеціальних випусках (святкових, ювілейних) їх кількість є більшою. З’ясовано, що вони «прилягають» до тексту тематично, не дублюючи зміст, а доповнюючи його, створюють певний образотворчий ряд, стосуються фонових знань читацької аудиторії про предмет розповіді. Під час дослідження було охарактеризовано візуальну форму поданя матеріалів краєзнавчого характеру. З’ясовано, що вона дозволяє лаконічно фіксувати інформацію, передавати те, що технічно складно передати словами. Наголошено на тому, що візуалізація розбавляє медійний текст, акцентує увагу читача на особливо значущій інформації, стимулює інтерес читача до прочитання всього тексту. Підсумовано, що отримані результати дозволяють окреслити перспективні напрями подальших досліджень цієї теми: вивчення еволюції рубрикаційно-візуальної специфіки інших газет; зіставний аналіз рубрик у газетах різних видів; детальна характеристика сучасних тенденцій рубрикації та візуалізації в газетах різних архітектонічних типів.Документ Відкритий доступ Комунікаційний статус студентства в електронному навчальному середовищі(НН ВПІ КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2023) Фіголь, Н. М.; Побідаш, І. Л.; Файчук, Т. Г.У статті розглядаються нові комунікаційні компетенції стедентів, яких вони мають набувати в часи цифровізації освіти в інформаційну добу. Зокрема, вони мають стати активними творцями своєї інформаційної реальності, бути націленими на власний результат, а отже, вмотивованими, цілеспряованими. Ще одна обов’язкова риса для нового студента/учня — творчий потенціал, креативність. По суті, студент стає не просто активним учасником, а співтворцем свого навчального процесу, креатором власної електронної реальності в електронному навчальному середовищі. Дуже важливою комунікативною компетенцією наразі є володіння таймменеджментом, оскільки навчання в електронному середовищі, у дистанційному режимі, з одного боку, створює сприятливі умови, економить час — учень / студент стає самостійним та вільним у виборі часово-просторових меж свого навчання. А з другого боку, це є неабияким випробуванням для особистостей, нездатних організувати свій вільний час та налагодити прийнятний графік засвоєння та оброблення нової інформації. Основоположною навичкою для сучасного учня / студента має бути вміння вчитися: вміння знаходити потрібну інформацію, систематизувати матеріал, само організовуватися, самодисциплінуватися, а все це неможливо без високого ступеня мотивації. Отже, навчання в електронному середовищі висуває свої вимоги як до учнів / студентів, так і до учителів / викладачів. Водночас, вдала комунікація залежить від налаштування та зусиль усіх учасників комунікації. Можемо констатувати, що дистанційне навчання в електронному середовищі вимагає неабиякої відповідальності, гарних комунікаційних навичок від учнів / студентів, а також високої професійності як у технічному, так і комунікаційному плані від тьюторів.Документ Відкритий доступ Медіадизайн як чинник національно-ідентифікаційних процесів(НН ВПІ КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2023) Головко, О. А.Стаття присвячена вивченню трансформацій у медіадизайні в останні роки, дослідженню впливу медіадизайну на національно-ідентифікаційні процеси українців. У дослідженні проаналізовано журналістські розвідки з питань національної зорієнтованості медіадизайну, характерних для книговидавничої галузі, шрифтографії. У межах наукового пошуку проведено опитування дизайнерів-практиків стосовно ролі національного чинника у трансформації проблемно-тематичних візій сучасного медіадизайну останніх років. Респондентам дослідження пропонувалося оцінити зміни в медіадизайні в період російського воєнного вторгнення, визначити спосіб реалізації національних традицій у медіадизайні, вказати провідну тенденцію у медіадизайні як чинникові національно-ідентифікаційних процесів, окреслити нові вміння й навички, необхідні сучасним медіадизайнерам для реалізації національної ідеї у своїй практичній діяльності; проаналізувати актуальну тематику національно орієнтованого медіадизайну, визначити перспективні напрями розвитку національного медіадизайну. Дослідженням встановлено набуття медійним дизайном реалістичності й національних рис, превалювання у медіадизайні авторської інтерпретації національних першоджерел, констатовано необхідність ґрунтовного опанування медіадизайнерами новітніх цифрових технологій та інструментів, розширення умінь і навичок зі створення і реалізації сміливих креативних ідей, реалістичної трансляції національних ідей, образів, мотивів у медіадизайнерському продукті. У межах наукового пошуку також з’ясовано, що основу національно-ідентифікаційної проблематики медіадизайну становить відображення руйнівного впливу війни на людське життя, пропагування національних ідей, українського культурного надбання.Документ Відкритий доступ Медіапроєкти психологічної підтримки дітей під час війни(НН ВПІ КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2023) Галілейська, О. О.Актуальність медіапроєктів психологічної підтримки дітей є беззаперечною, адже війна росії проти України все ще триває. Метою нашого дослідження є охарактеризувати медіапроєкти, як комунікаційні інструменти, серед яких інформаційний комікс для дітей у воєнний час, медіапроєкт у відеоформаті «Психологічна турбота від Світлани Ройз», «Поруч», «Діти Героїв», «Show and Tell» та онлайн-посібник «Коли світ на межі змін: стратегії адаптації. Психологічна підтримка вчителів та дітей під час війни». Виділено переваги й недоліки названих проєктів, серед переваг можемо назвати графічне оформлення й наявність персонажів в інформаційному коміксі, що сприяють легкому засвоєнню та запам’ятовуванню інформації, зручний відеоформат у медіапроєкті «Психологічна турбота від Світлани Ройз», а саме тривалість і наявність субтитрів, можливість групових онлайн-зустрічей медіапроєкту «Поруч» із однолітками й психологом, багатоплановість допомоги медіапроєкту «Діти Героїв», міждисциплінарність проєкту «Show and Tell», а саме психологічна підтримка за допомогою фотомистецтва, якісне текстове наповнення онлайн-посібника «Коли світ на межі змін: стратегії адаптації. Психологічна підтримка вчителів та дітей під час війни». На основі виділених недоліків нами запропоновані рекомендації для створення медіапроєктів психологічної підтримки дітей або вдосконалення вже наявних, зокрема використання інтерактивних елементів, запровадження зворотного зв’язку, робота над якісним юзабіліті й поліграфічним оформленням, можливість вибору формату зустрічі. Зважаючи на все вищезазначене, використання рекомендацій стане своєрідним покроковим алгоритмом створення якісного медіапроєкту психологічної підтримки дітей. Насамперед варто турбуватись про інформаційне наповнення, його повноту, якість, точність, а вже потім графічне оформлення, технічне забезпечення, серед якого юзабіліті, зворотний зв’зок і використання інтерактивних елементів. Таким чином попит на створення медіапроєктів психологічної підтримки зростає, потребує роботи фахівців та подальшого поглибленого вивчення у сфері соціальних комунікацій.Документ Відкритий доступ Меми періоду пандемії COVID та воєнного часу в публікаціях новинного сайту WP WIADOMOŚCI: функції й наративи(НН ВПІ КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2023) Журавська, О. В.У статті викладено результати дослідження функціонування мемів кризових часів, зокрема періоду пандемії COVID та повномасштабного вторгнення в Україну, у публікаціях польського новинного сайту WP Wiadomości, а також основні наративи, пов’язані з ними, у контексті процесів таблоїдизації інформаційних медіа. Методом контент-аналізу було визначено загалом 45 публікацій із маркером «мем», більшість яких, згідно з тематичним критерієм, становлять матеріали, що висвітлюють політичні питання (51,1%). Кількість статей, присвячених проблемам пандемії та війни, становить відповідно 2 (4,4%) та 10 (22,2%) публікацій. Причому наративний аналіз показав, що «пандемічні» публікації є політематичними й розкривають теми боротьби урядів країн із пандемією COVID. Воєнна тематика є другою за представленістю в корпусі публікацій видання із маркером «мем». Автори порушують такі теми, як приїзди відомих людей до України на знак підтримки, «сепарацію» Калінінграда, вибухи на Кримському мосту, події після зупинки Пригожиним походу на Москву та український спротив окупантам, висвітлюють антипропагандистські жарти про Путіна. Як свідчить аналіз, у журналістських матеріалах видання стратегії використання мемів пов’язані і з їхньою соціокультурною природою як своєрідних виразників суспільної думки (vox populi), і з редакційною політикою медіа та журналістським задумом. Зокрема, у другому випадку автори використовують меми не тільки для ілюстрування теми, а й як інформаційний привід і навіть джерело інформації. Прикметно, що в частині публікацій порушується або прямо, або опосередковано питання про роль медіа у спрощенні сприйняття громадськістю актуальних проблем сьогодення. Причому меми в цьому контексті є не тільки знаряддям таблоїдизації, а й способом формулювання й дослідження складних тем, як-от протистояння пропаганді й популізму. Особливістю статей аналізованого видання є те, що автори насамперед використовують меми, народжені в інформаційних просторах інших країн. Перспективним є порівняльний аналіз публікацій із мемами кризових ситуацій в українських і польських медіа.Документ Відкритий доступ Новітні терміни медіадидактики в структурі розділів спецкурсу «Професійно орієнтовна медіаосвіта»(НН ВПІ КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2023) Онкович, Г. В.У статті розглянуто основні терміни галузі медіадидактики, як то медіаінформаційна грамотність, медіадидактика вищої школи, медіакомпетентність, медіаосвітні технології, медіакультура особистості студента, медіаграмотність, медіакомпетентність та медіаобізнаність, як словотворче гніздо цієї галузі. Простежено історіографію впровадження спецкурсу «Медіаосвіта» на українських теренах. Введено до наукового обігу поняття «професійно орієнтована медіаосвіта», що вперше з’явилося в публікаціях часопису «Вища освіта України». В університетах наразі наявні спецкурси з медіаосвіти, що свідчить як про екстенсивний так і інтенсивний розвиток медіадидактики вищої школи, яка збагачується новітніми технологіями, термінами, поняттями і водночас проникає в найновіші царини знань, тому так важливо прослідкувати витоки та окреслити перспективи цієї галузі. Унаслідок проведеного історіографічного аналізу доходимо до висновку, що результатом професійної підготовки майбутнього фахівця із застосуванням медіаосвітніх технологій є не тільки професійна освіченість, компетентність та майстерність у фаховій галузі як складників професійної культури, але й медіаобізнаність, медіакомпетентність та медіаграмотність. Ці складові елементи медіакультури — результат медіаосвіти, за допомогою якої підвищується якість фахових знань не тільки у студентів у процесі професійної підготовки, але й у фахівців протягом життя. Відтак медіакультуру в освітньому процесі слід розглядати як необхідний елемент професійної культури, котра через медіакомпетентність сприяє розвиткові професійної компетентності і є її важливим складником. Відтак на часі створення професійно-орієнтованих спецкурсів з медіаосвіти для окремих спеціальностей.Документ Відкритий доступ Особистісно орієнтований підхід під час підготовки студентів спеціалізації «Видавнича справа та редагування»(НН ВПІ КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2023) Фіялка, C. Б.; Гончарук, Т. Г.В епоху соціально-культурних трансформацій воєнного часу та зростання масштабів охоплення студентів дистанційною освітою актуалізується особистісна зорієнтованість навчання, яка передбачає використання методів проблемних ситуацій, диференційоване навчання, дискусії тощо. При цьому роль викладача трансформується з традиційного «джерела знань» до тренера, ментора, консультанта. Сучасне навчання має відповідати здібностям, можливостям, мотивації та інтересам кожної особистості; передбачати діалогічність, діяльнісно-творчий характер; бути спрямованим на підтримку індивідуальних запитів здобувача освіти; передбачати альтернативи стандартним шляхам вирішення проблем. У статті продемонстровано досвід використання особистісно орієнтованого підходу під час навчання студентів кафедри видавничої справи та редагування КПІ ім. Ігоря Сікорського. Під час дослідження було використано пошуково-бібліографічний метод, метод педагогічного експерименту, а також загальнонаукові методи аналізу синтезу, класифікації, систематизації та узагальнення отриманих результатів. Особистісно орієнтований підхід розглядається як комплексний вплив на особистість з урахуванням її індивідуальних особливостей, що базується на принципах гуманності, розвитку, самовизначення, творчої самореалізації. В умовах дистанційної освіти реалізації особистісно орієнтованого підходу сприяє платформа Mооdle, яка передбачає активну позицію студента в навчальній діяльності. Як інструмент організації навчальної діяльності використовуються також соціальні мережі. Подальшого вивчення потребують питання розроблення навчально-методичного супроводу, удосконалення дистанційного навчання майбутніх фахівців на засадах особистісно орієнтованої навчальної взаємодії.Документ Відкритий доступ Особливості функціонування фразеологізмів як складників заголовків українських та польських електронних видань(НН ВПІ КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2023) Файчук, Т. Г.; Мирошніченко, І. М.; Фіголь, Б. О.Дослідження фразеологізмів у складі заголовків статей інтернет-видань є актуальним як з погляду лінгвістики, так і журналістики. Фразеологізми в структурі назв можуть впливати на сприйняття та інтерпретацію матеріалів, створювати емоційно-експресивний контекст, слугувати додатковим засобом атракції. Розуміння та аналіз використання фразем у заголовках українських та польських видань дозволить з’ясувати, як вони впливають на сприйняття та реакцію читачів, допоможе виявити спільні та відмінні риси використання у різних мовах. Вивчення процесів залучення фразеологізмів у заголовках інтернет-медіа сприятиме розкриттю особливостей мовного стилю та комунікативних стратегій журналістів. Метою статті є проведення лінгвістичного та соціокомунікаційного дослідження використання фразеологізмів у заголовках статей українських та польських електронних медіа. Для досягнення поставленої мети ставимо такі завдання: зібрати фактичний матеріал — заголовки з фраземами-складниками — з різних електронних видань; проаналізувати їх семантику та функціональність; встановити, як використання фразеологізмів впливає на сприйняття заголовків та їхню ефективність; висвітлити основні тенденції використання у заголовках електронних медіа. Методологія дослідження включає: вибірку заголовкових назв статей з різних українських та польських електронних видань; комплексний аналіз та опис структури, семантики, функцій фразеологізмів у заголовках; аналіз ефективності та реакції аудиторії; порівняльний аналіз використання фразеологізмів українською та польською мовами для виявлення спільних та відмінних рис. Результати дослідження свідчать про активне використання фразеологічних одиниць як в українських, так і в польських заголовкових назвах. Приклади такого використання стосуються різноманітної тематики: військова, політична, економічна, медична, спортивна тощо. Досліджені фразеологізми зазвичай не порушують свою класичну структуру й семантику, лише в окремих випадках спостерігається часткова трансформація компонентного складу фраземи. Фразеологічні одиниці не вживаються самостійно як назви статей, формують основну частину заголовків, доповнюються суб’єктно-об’єктними компонентами та авторськими коментарями.Документ Відкритий доступ Перспективи та проблеми використання ChatGPT у роботі редактора та журналіста(НН ВПІ КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2023) Фіялка, C. Б.Мета статті — з’ясувати перспективи та проблемні аспекти застосування ChatGPT у діяльності редактора та журналіста. Виокремлено такі переваги використання ChatGPT, як автоматична перевірка граматики та структури речень, згортання й розгортання текстів, їх стилізація, отримання зворотного зв’язку, можливості штучного інтелекту як аналітичного інструменту, здатність до генерування різножанрових текстів на основі вхідних даних. Проаналізовано тестові кейси щодо можливостей мовної моделі ChatGPT. Методика дослідження охоплює пошуковий метод, методи аналізу, синтезу, а також експериментальний метод використання мовної моделі ChatGPT. Також розглянуто проблеми й ризики, пов’язані із застосуванням штучного інтелекту в редакторській і журналістській роботі, такі як питання етики, вплив на якість та об’єктивність інформації. Акцентовано на тому, що штучний інтелект не може замінити творчого, нестандартного підходу журналіста та редактора. Розгорнуто дискусію щодо впливу ChatGPT на журналістську професію та здатність редакторів пристосовуватися до швидких змін у медійному ландшафті. На підставі обговорення переваг та проблем використання ChatGPT запропоновано рекомендації щодо ефективного застосування цієї технології в редакторській роботі та журналістиці, а також наголошено на потребі розвитку етичних стандартів щодо використання штучного інтелекту в медіа. У статті акцентовано на важливості навчання редакторів та журналістів управлінню та валідації результатів, що генеруються системами ChatGPT. Це важливо для забезпечення якості та об’єктивності інформаційного продукту, а також зменшення ризиків негативних наслідків від використання штучного інтелекту.