Правові засади запобігання дезінформації в Україні

Скорочена інформація про документ
dc.contributor.advisorБевз, Світлана Іванівна
dc.contributor.authorСамчинська, Оксана Андріївна
dc.date.accessioned2025-06-23T09:58:32Z
dc.date.available2025-06-23T09:58:32Z
dc.date.issued2025
dc.description.abstractСамчинська О.А. Правові засади запобігання дезінформації в Україні. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії в галузі 08 Право за спеціальністю 081 Право – Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», Київ, 2025. У дисертації вирішено нове наукове завдання, яке полягає в теоретичному обґрунтуванні правових засад запобігання дезінформації в Україні та розробці науково обґрунтованих пропозицій і рекомендацій щодо їх удосконалення. Обґрунтовано, що формування правових засад запобігання дезінформації повинно ґрунтуватися на комплексному розумінні запобігання дезінформації, визначенні дезінформації як об’єкта запобігання, окресленні суб’єктів запобігання дезінформації та передбачати встановлення юридичної відповідальності за її поширення. Встановлено, що свобода слова та право на інформацію повинні бути закладені в основу запобігання дезінформації. Лише завдяки можливості вільно висловлювати свої думки, виражати погляди та переконання кожен може поширювати достовірну інформацію та спростовувати недостовірну. Обґрунтовано, що умисне поширення недостовірної інформації є дезінформацією, що фактично є наслідком зловживання правом на свободу слова та порушенням права на інформацію. Удосконалено підхід до визначення стану наукової розробки у сфері запобігання дезінформації в правовій науці сучасної України шляхом систематизації наукових розвідок залежно від основного об’єкта дослідження: 1) дослідження державної інформаційної політики, її окремих елементів або реалізації в окремих сферах; 2) дослідження окремих інформаційних прав та їх обмежень; 3) дослідження інформаційної безпеки, які, у свою чергу, можна поділити на загальні дослідження інформаційної безпеки та спеціальні дослідження інформаційної безпеки. На основі аналізу генези нормативно-правового забезпечення запобігання дезінформації в Україні виокремлено три періоди її розвитку: 1) Період Київської Русі – Гетьманщина (ІХ - XVIII ст.); 2) Період перебування територій України у складі інших держав, зокрема Російської імперії та СРСР (XVIII ст. - 1990 р.); 3) Період суверенітету та незалежності України (1990 р. – дотепер). З’ясовано, що розвиток нормативно-правового забезпечення запобігання дезінформації зумовлений прийняттям правових актів як нормативного, так і ненормативного характеру, на підставі чого зроблено висновок, що правові засади запобігання дезінформації закріплені не лише в нормативно-правових актах, а й документах публічної політики. Визначено періодизацію становлення правових засад запобігання дезінформації в сучасній Україні, враховуючи політичні та правові чинники розвитку держави: 1) період створення нормативно-правових засад (1990-1996 рр.); 2) період розвитку відповідно до положень Конституції України (1996-2014 рр.); 3) період розвитку правових засад відповідно до Угоди про Асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони та в умовах агресії Російської Федерації (2014-2022 рр.); 4) період розвитку правових засад в умовах воєнного стану внаслідок збройної агресії Російської Федерації (2022 р. – дотепер). Проаналізувавши існуючі в законодавстві та науковій літературі підходи до визначення поняття «запобігання» та «протидія» та їх співвідношення, зроблено висновок, що у контексті дезінформації існує необхідність їх відмежування. Запропоновано розглядати запобігання дезінформації як діяльність, що передує протидії дезінформації та являє собою розроблення та реалізацію системи заходів, які спрямовані на забезпечення неприйнятності дезінформації та передбачають усунення та/або врегулювання факторів, які зумовлюють та сприяють дезінформації. Визначено фактори, що зумовлюють та сприяють дезінформації, та систематизовано їх у групи: фактори правового характеру, фактори технічного характеру, фактори публічно-владного характеру та фактори соціально-культурного характеру. Запропоновано класифікацію визначених факторів за: відображенням (закріпленням), сферою поширення (існування), характером впливу та характером заходів, що здійснюються в межах запобігання. Зроблено висновок, що дезінформацію варто відрізняти від інших понять, які використовуються для позначення інформації, яка не відповідає дійсності («недостовірна інформація», «помилкова інформація» («misinformation») та «фейк» («фейкові новини»)), однак різні за своєю сутністю. Систематизовано ознаки дезінформації загалом та визначено такі ознаки дезінформації як об’єкта запобігання: це один з видів недостовірної інформації; це інформація, яка умисно створюється/модифікується та поширюється або умисно поширюється саме як така; це інформація, яка за своїм характером є масовою; її поширення здійснюється з метою введення в оману; внаслідок введення в оману об’єктивно існує реальний ризик заподіяння або заподіюється шкода. Запропоновано визначити дезінформацію як об’єкт запобігання як один із видів умисно створеної або модифікованої та умисно поширеної або умисно поширеної масової недостовірної інформації з метою введення в оману, що спричинило або об’єктивно могло спричинити реальний ризик заподіяння шкоди публічним інтересам, об`єктами яких є державний суверенітет України, прогресивний національний розвиток, безпечні умови життєдіяльності і добробуту громадян. Обґрунтовано, що запобігання дезінформації - це передусім завдання держави, тож суб’єктами запобігання дезінформації є суб’єкти владних повноважень, що наділені компетенцією з врегулювання та/або усунення факторів, які зумовлюють та сприяють дезінформації, та формування неприйнятності її в суспільстві. З’ясовано, що запобігання дезінформації здійснює велике коло суб’єктів, які представлені органами виконавчої влади, державними органами, що не належать до органів виконавчої влади, органами місцевого самоврядування та суб’єктами делегованих повноважень. Запропоновано класифікацію суб’єктів владних повноважень, що здійснюють запобігання дезінформації: 1) за характером компетенції; 2) за спрямованістю діяльності; 3) за правовим статусом органу, що реалізує повноваження у відповідній сфері. Встановлено, що досягнення мети запобігання дезінформації (формування неприйнятності даного явища в суспільстві) здійснюється шляхом ефективного формування державної інформаційної політики, державної політики у сфері медіа та сфері освіти. Обґрунтовано, що координацію органів виконавчої влади у сфері запобігання дезінформації повинен здійснювати Кабінет Міністрів України, а функцію загальної координації діяльності Кабінету Міністрів України та органів державної влади, що не належать до органів виконавчої влади, у досліджуваній сфері - Рада національної безпеки та оборони України. З’ясовано, що окремі заходи щодо запобігання дезінформації здійснюють не лише органи державної влади, а й громадські організації, що, зважаючи на комплексність і складність проблеми та обмежені ресурси держави, обумовлює консолідацію і злагоджену роботу не лише органів державної влади, а і інших зацікавлених осіб, зокрема приватного сектору. Висловлено пропозицію щодо організації такої співпраці та залучення приватного сектору до запобігання дезінформації за аналогією державно-приватного партнерства. Встановлено, що правові засади запобігання дезінформації в ЄС містяться в актах первинного права ЄС (Договір про ЄС, Договір про функціонування ЄС та Хартія основоположних прав ЄС), регламентах та директивах, актах «м’якого права» (комюніке, резолюції, плани дій, декларація) та акті саморегулювання (Кодекс практики щодо дезінформації). На основі аналізу положень нормативно-правових актів та актів «м’якого права» ЄС у сфері запобігання дезінформації та порівняння їх з нормативноправовими актами та документами публічної політики України, виокремлено напрями подальшої адаптації законодавства України у цій сфері: удосконалення законодавства у сферах медіа та захисту персональних даних; нормативно-правове врегулювання використання ШІ для створення та поширення інформації; удосконалення нормативно-правового регулювання створення та поширення політичної реклами; розробка правових механізмів співпраці та залучення іноземних компаній-власників онлайн-платформ до запобігання дезінформації в Україні; розробка національного кодексу практики щодо запобігання та протидії дезінформації на основі «посиленого» Кодексу практики щодо дезінформації; створення єдиної бази дезінформації. Обґрунтовано, що встановлення юридичної відповідальності є фактором ефективності правових засад запобігання дезінформації. Акцентовано увагу, що при визначенні юридичної відповідальності за поширення дезінформації мають бути першочергово враховані такі принципи: пропорційність, обґрунтованість, законність, правова визначеність, добросовісність та розумність. Запропоновано критерії криміналізації поширення дезінформації. За результатами дослідження дістали подальшого розвитку науково обґрунтовані пропозиції щодо вдосконалення правових засад запобігання дезінформації шляхом внесення доповнень та змін до чинних правових актів та прийняття нових нормативно-правових актів.
dc.description.abstractotherSamchynska O.A. Legal basis for preventing disinformation in Ukraine. – Qualified scientific work on the rights of the manuscript. Thesis for the Doctor of Philosophy degree in the field of 08 Law, specialty 081 Law – National Technical University of Ukraine «Igor Sikorsky Kyiv Polytechnic Institute», Kyiv, 2025. The dissertation under consideration addresses a new scientific task, namely the theoretical substantiation of the legal basis for preventing disinformation in Ukraine and the development of scientifically grounded proposals and recommendations for its enhancement. It is established that the formation of a legal basis for preventing disinformation should be based on a comprehensive approach. This comprehensive approach encompasses the conceptualisation of preventing disinformation, the definition of disinformation as an object of preventing, the identification of entities responsible for its preventing, and the establishment of legal liability for dissemination disinformation. The study determines that freedom of speech and the right to information should be the basis for preventing disinformation. Only through the ability to freely express thoughts, views, and beliefs can individuals disseminate accurate information and refute falsehoods. In contemporary conditions, the right to information pertains specifically to reliable and truthful information. The intentional dissemination of false information constitutes disinformation, which, in essence, results from the abuse of the right to freedom of speech and constitutes a violation of the right to information. The research advances the scholarly approach to assessing the state of scientific inquiry into preventing disinformation in Ukrainian legal science by systematizing existing studies based on their primary research object: research on state information policy, its specific components or implementation in certain areas; analyses of individual information rights and their limitations; research on information security, further categorized into general studies on information security and specialized studies on information security. Based on an analysis of the historical development of the legal and regulatory support for preventing disinformation in Ukraine, three distinct periods have been identified: 1) The period of Kyivan Rus and the Hetmanate (IX century – XVIII century); 2) The period of Ukraine’s incorporation into other states, particularly the Russian Empire and the USSR (XVIII century – 1990); 3) The period of Ukraine’s sovereignty and independence (from 1990 to the present). It has been determined that the development of legal and regulatory support is driven by the adoption of legal acts of both normative and non-normative nature. Based on this, it has been concluded that the legal basis for preventing disinformation is established not only in regulatory legal acts but also in public policy documents.The study further outlines a periodization of the development of the legal basis for preventing disinformation in contemporary Ukraine, taking into account political and legal determinants of state development: 1) The initial phase of establishing the legal basis (from 1990 to the 1996); 2) The development phase in accordance with the Constitution of Ukraine (from 1996 to the 2014); 3) The adaptation phase in response to the EU Association Agreement and the aggression of the Russian Federation (from 2014 to the 2022); 3) The contemporary phase of basis development under martial law following the armed aggression by the Russian Federation (from 2022 to the present). By analyzing existing legislative and scholarly approaches to defining the concepts of «preventing» and «counteracting» and their correlation, it has been concluded that, in the context of disinformation there is a need to distinguish between them. It is proposed to consider the preventing disinformation as an activity that precedes countering disinformation and is the development and implementation of a system of measures aimed at ensuring the inadmissibility of disinformation and providing for the elimination and/or settlement of factors that cause and facilitate disinformation. The study identifies and systematizes the factors that cause and facilitate disinformation, categorizing them into four groups: legal, technical, publicadministrative, and socio-cultural factors. The author proposes a classification of the identified factors by: reflection (consolidation), sphere of distribution (existence), nature of influence and nature of measures taken within the framework of preventing. It is established that disinformation should be distinguished from other concepts referring to inaccurate information, such as «false information», «misinformation», and «fake news», which, while overlapping in some aspects, differ fundamentally in their characteristics and intent. The research systematizes the key attributes of disinformation in general and identifies its specific features as an object of preventing: it is a type of false information; it is information which is intentional created/modified and disseminated or intentional disseminated as such; it is information which is massive in nature; its dissemination is carried out with the intent to mislead; as a result of misleading, there is an objective risk of causing or causing harm.The author proposes to define disinformation as an object of preventing: «disinformation - one of the types of intentionally created or modified and intentionally disseminated or intentionally disseminated mass false information with the aim of misleading, which caused or objectively could have caused a real risk of harm to the public interest, the objects of which are the state sovereignty of Ukraine, progressive national development, safe living conditions and well-being of citizens». The research substantiates that preventing disinformation is primarily the responsibility of the state. The key actors in this process are public authorities vested with powers to regulate and/or eliminate factors contributing to disinformation and to form the unacceptability of disinformation in society. It is found that disinformation is prevented by a wide range of entities represented by executive authorities, state bodies other than executive authorities, local self-government bodies and entities with delegated powers. The author proposes a classification of public authorities responsible for preventing disinformation: 1) by the nature of competence; 2) by the focus of activities; 3) by the legal status of the body exercising powers in the relevant area. The study establishes that achieving the goal of preventing disinformation requires an effective state information policy, the state policy in the field of media and education. It is substantiated that the Cabinet of Ministers of Ukraine should coordinate the executive authorities in the field of disinformation prevention, and the function of general coordination of the activities of the Cabinet of Ministers of Ukraine and public authorities other than executive authorities in the field under study should be performed by the National Security and Defence Council of Ukraine. It is also determined that, in addition to government institutions, civil society organizations play an active role in preventing disinformation. Given the complexity of the issue and the state's limited resources, leads to consolidation and coordinated work of not only public authorities, but also other stakeholders, in particular the private sector. The author proposes to organise such cooperation through a public-private partnership model. The legal foundations for preventing disinformation in the European Union have been analyzed, identifying key regulatory sources: primary EU law (the Treaty on European Union, the Treaty on the Functioning of the EU, and the Charter of Fundamental Rights of the EU), regulations, directives, soft law instruments (such as communications, resolutions, action plans, and declarations), and self-regulation mechanisms (such as the Code of Practice on Disinformation). The main directions of adaptation of Ukrainian legislation to EU legislation in the field of preventing disinformation are outlined: enhancing media and personal data protection legislation; regulating the use of artificial intelligence in content creation and dissemination; improving legal basis for political advertising; developing mechanisms for cooperation with foreign-owned online platforms to prevent disinformation in Ukraine; establishing a national Code of Practice on Disinformation; creating a database for tracking disinformation cases. The study substantiates that the establishment of legal liability mechanisms is crucial to the effectiveness of preventing disinformation. It further develops principles of legal responsibility that must be prioritized in defining liability for disinformation dissemination, including proportionality, justification, legality, legal certainty, good faith, and reasonableness. Criteria for the criminalization of disinformation dissemination have been proposed. As a result of the research, scientifically substantiated proposals for improving Ukraine’s legal basis for preventing disinformation have been developed, including amendments to existing legislation and the adoption of new regulatory acts.
dc.format.extent242 с.
dc.identifier.citationСамчинська, О. А. Правові засади запобігання дезінформації в Україні : дис. ... доктора філософії : 081 Право / Самчинська, Оксана Андріївна. – Київ, 2025. – 242 с.
dc.identifier.urihttps://ela.kpi.ua/handle/123456789/74373
dc.language.isouk
dc.publisherКПІ ім. Ігоря Сікорського
dc.publisher.placeКиїв
dc.subjectдезінформація
dc.subjectдоступ до публічної інформації
dc.subjectзапобігання
dc.subjectінформація
dc.subjectінформаційна культура
dc.subjectінформаційна політика
dc.subjectнедостовірна інформація
dc.subjectнеправдиві чутки
dc.subjectправове регулювання
dc.subjectпоширення чуток
dc.subjectпротидія дезінформації
dc.subjectсвобода інформації
dc.subjectсвобода вираження поглядів
dc.subjectюридична відповідальність
dc.subject: disinformation
dc.subjectaccess to public information
dc.subjectpreventing
dc.subjectinformation culture
dc.subjectinformation
dc.subjectinformation policy
dc.subjectfalse information
dc.subjectfalse rumours
dc.subjectlegal regulation
dc.subjectspreading rumours
dc.subjectcountering disinformation
dc.subjectfreedom of information
dc.subjectfreedom of expression
dc.subjectlegal liability
dc.subject.udc34:316.776.23-048.66](477)(043.3)
dc.titleПравові засади запобігання дезінформації в Україні
dc.title.alternativeLegal basis for preventing disinformation in Ukraine
dc.typeThesis Doctoral

Файли

Контейнер файлів
Зараз показуємо 1 - 1 з 1
Ескіз
Назва:
Samchynska_dys.pdf
Розмір:
1.57 MB
Формат:
Adobe Portable Document Format
Завантажити
Ліцензійна угода
Зараз показуємо 1 - 1 з 1
Ескіз недоступний
Назва:
license.txt
Розмір:
8.98 KB
Формат:
Item-specific license agreed upon to submission
Опис:
Завантажити

Зібрання

Дисертації (КІГАП)
Дисертації (вільний доступ)