Основи методології формування кіберкомпетенцій у фахівців сектору безпеки і оборони України

Abstract

Проведено аналіз наявних в провідних країнах світу (США, Великобританія, Канада, Федеративна Республіка Німеччина, Республіка Польща) систем підготовки військових фахівців з кібербезпеки для сфер національної безпеки та оборони, а також рівня освіченості населення з питань кібербезпеки. Наведені дані щодо основних військових закладів освіти цих країн, де успішно готуються військові фахівці з кібербезпеки, а також навчальних програм, що пропонуються Департаментом внутрішньої безпеки США (Department of Homeland Security) для проведення навчання дітей в системі дошкільної та шкільної освіти, їх батьків, вчителів тощо. Приведені дані щодо системи та програм підготовки бакалаврів з кібербезпеки в закладах освіти США. Проаналізовані передумови, етапи становлення та існуючий стан системи підготовки в Україні фахівців у сфері кібербезпеки. Встановлено, що формування компетенцій з основ кібербезпеки, у тих хто навчається у закладах вищої освіти сектору безпеки і оборони України, не достатньо враховано у стандартах освіти випускників. Здійснено аналіз основних понять в професійно-компетентнісному підході підготовки фахівців з кібербезпеки. Запропоновані основні положення методології розбудови цілісної системи підвищення кіберосвіченості населення та підготовки фахівців з питань кібербезпеки для сектору безпеки і оборони України. Доведено, що освіченість населення з питань кібербезпеки в Україні необхідно починати ще з дошкільного навчання та запровадити сталу систему шкільної кіберосвіти, що надасть можливість більш якісно підготувати дитину до дорослого життя в сучасному високотехнологічному суспільстві. Уточнені вимоги до навчання з питань кібербезпеки в закладах вищої освіти. Відповідно до кращого зарубіжного досвіду запропоновано основні зусилля в підготовці фахівців із кібербезпеки для сектору безпеки і оборони зосередити на інтеграції наукового, науково-педагогічного та матеріально-технічного потенціалів на єдиній базі, шляхом формування військового закладу вищої освіти (закладу вищої освіти із специфічними умовами навчання) нового типу у вигляді інтегрованого навчально-наукового та дослідно-випробувального комплексу.