Колосова, Ганна АндріївнаЛитвин, Олена Євгеніївна2023-05-172023-05-172023Литвин, О. Є. Особливості ділової комунікації в англомовоному дискурсі / Литвин О. Є., Колосова Г. А. // Вісник науки та освіти (Серія «Філологія», Серія «Педагогіка», Серія «Соціологія», Серія «Культура і мистецтво», Серія «Історія та археологія»). - Київ, 2023. - № 1(7). - С. 136-146.2786-6165https://ela.kpi.ua/handle/123456789/55782Одним з елементів культури і найяскравіших людських чинників є емоції у діловому мовлені. Засоби ситуативно-емотивної семантики репрезентують нам усі національні, психологічні, соціальні, ділові та культурні сторони мовця. Таким чином, можна говорити про емоційну ауру та емоційне сприйняття буття людини. Вона експлікується через сукупність і поєднання емотивних знаків мови/мовлення та їхню ситуативну деривацію. Вербальний світ емоцій є одним з аспектів мовної особистості. Він представлений витонченою інкрустацією психологічних взаємовідносин людей. Науковці сперечаються, чи є емоції психологічною стихією, яка змінює серцебиття, викликає заїкання, втрату концентрації уваги, чи психологічною діяльністю, що вимагає глибоких переживань. У реальному діловому спілкуванні думки-емоції, забезпечені мовленнєвими актами, є невербалізованими і прихованими. Тому вони не мають впливу на співрозмовника, тобто невідомі йому. Вербалізуючи власні думки, мовець фільтрує їх відповідно до ділової комунікативної ситуації. Емоції є потужним важелем, який допомагає досягти нового досвіду, знань, розширити ментальний кругозір. Розрізняють два взаємопов’язаних, але різних явища ділового спілкування – емоційність та емотивність. Емоційне ділове спілкування передбачає, що афективні прояви є просто спонтанними, незапланованими фізичними екстерналізаціями внутрішніх афективних станів. Емотивна ділова комунікація, передбачає афективні прояви, що продукуються свідомо і стратегічно використовуються в найрізноманітніших ділових ситуаціях для впливу на сприйняття та інтерпретацію іншими людьми розмовних подій. У висловлюванні можуть з’являтися різні емоційні елементи, залежно від його характеру і прагматичного аспекту. Емоційні елементи ділової мови мають тенденцію до зношування і постійно замінюються новими. Практично будь-яке ділове слово може набувати більшого або меншого ступеня емоційності. Існують ділові вирази, функція яких полягає в тому, щоб викликати емоції у читача або слухача. У таких словах емоційність переважає над інтелектуальністю. Є також ділова лексика, в якої логічне значення майже повністю витіснене. Однак ці слова виражають почуття, які пройшли через нашу свідомість і тому вони набули інтелектуального втілення. Іншими словами, емоційність у мові – це категорія нашого розуму і, отже, наші почуття виражаються не безпосередньо, а опосередковано, тобто, проходячи через наш розум. Тому природно, що деякі емотивні ділові слова стали визнаними символами емоцій; емоції не виражаються безпосередньо, а позначаються. На сьогодні лінгвістика емоцій досліджує такі проблеми, як: типологія емотивних ознак для диференціації емоцій; вплив стилю мислення на емотивність; передача емоцій; співвідношення емоцій у різних мовах; географічна, культурна варіативність емоцій; емотивні критерії ділової мови та її ознаки; співвідношення лінгвістичних і паралінгвістичних емоцій; вплив емоцій на мовні процеси (словотвір, синтаксис тощо); емотивність тексту (емотивний тип тексту, його переклад іноземною мовою тощо); прагматика опису та вираження емоцій тощо.); емоційне забарвлення тексту (емотивний тип тексту, його переклад іноземною мовою тощо); прагматика опису та вираження емоцій тощо. Вербальна ідентифікація емоцій завжди суб’єктивна. Одна й та сама емоція виражається по-різному різною кількістю людей. Це залежить здебільшого від невербальних факторів, таких як культура, релігія тощо.ukділова комунікаціяангломовний дискурсемоційністьемотивністьArticleС. 136-146808.5430000-0003-4224-03710000-0003-3437-2067