Дзикович, ОльгаМоісєєва, НаталіяТуришева, Оксана2025-12-112025-12-112025Дзикович, О. Небінарні займенники в німецькій мові: соціальне сприйняття, нормативний статус та функціонування / Ольга Дзикович, Наталія Моісєєва, Оксана Туришева // Advanced Linguistics. – 2025. – № 15. – P. 42-48. – Bibliogr.: 26 ref.https://ela.kpi.ua/handle/123456789/77642Стаття присвячена комплексному дослідженню небінарних займенників у німецькій мові як складової ширшого процесу мовної інклюзії в контексті зростаючої гендерної різноманітності. На тлі активних суспільних дискусій про права трансгендерних і небінарних осіб мова дедалі частіше розглядається не лише як інструмент комунікації, а й як засіб ідентифікації, визнання і рівності. У роботі схарактеризовано різноманітні лінгвістичні стратегії, які виходять за межі бінарної гендерної моделі: гендерну зірочку (*), гендерний геп (_), формулу Binnen-I, нейтральні дескриптивні конструкції типу Studierende, інноваційні займенники (xier, nin, hen, sier) та експериментальні морфологічні форми із суфіксом -x (Kollegx). Проаналізовано особливості їхнього функціонування у письмовому та усному мовленні, рівень поширення в академічних, адміністративних, медійних і неформальних контекстах. Окрема увага приділяється нормативному статусу небінарних форм у країнах німецькомовного простору: схарактеризовано реакцію мовних інституцій (Duden, GfdS, Österreichisches Sprachenkomitee), а також практики університетів і муніципальних адміністрацій (Берлін, Лейпциг, Цюрих). У статті використано лінгвістичний, соціолінгвістичний, культурологічний, порівняльний і дискурсивний методи аналізу, що дозволяє розглядати мовну інклюзію як багатовимірний феномен на перетині мовної практики та соціальної динаміки. Зроблено висновок, що небінарні форми у мові не лише трансформують граматичну систему, а й репрезентують соціальні запити на гендерну рівність, вказуючи на зміну ідеологічних координат у сучасному суспільстві. Незважаючи на спротив частини носіїв мови, зокрема старших поколінь, мовна система поступово адаптується до нових реалій, а сам процес інклюзивізації німецької мови є свідченням глибших культурних зрушень, що потребують подальшого дослідження.ukнебінарні займенникигендерна інклюзивністьлінгвістична інноваціясоціолінгвістикагендерна ідентичністьnon-binary pronounsgender inclusivitylinguistic innovationsociolinguisticsgender identityArticleС. 42-48https://doi.org/10.20535/.2025.15.3286460000-0002-6740-85910000-0003-1387-296X0000-0002-3168-5722