Антонова-Рафі, Юлія ВалеріївнаЧерних, Ганна Юріївна2023-02-022023-02-022022Черних, Г. Ю. Особливості побудови програм фізичної терапії хворих на пневмоcклероз після перенесення Covid-19 : магістерська дис. : 227 Фізична терапія, ерготерапія / Черних Ганна Юріївна. – Київ, 2022. – 69 с.https://ela.kpi.ua/handle/123456789/52291Магістерська дисертація викладена на 69 сторінках, літературних джерел 35, серед них 14 іноземних; рис.13, табл.7, додаток 3. Актуальність теми. З грудня 2019 р. по березень 2020 р. найбільш широке поширення SARS-CoV-2 набуло на території КНР, в якій підтверджені випадки захворювання були зареєстровані у всіх адміністративних утвореннях. Найбільша кількість хворих виявлена у Південно-Східній частині КНР з епіцентром у провінції Хубей (84% від загальної кількості випадків у КНР) [19]. З кінця січня 2020 р. у багатьох країнах світу почали реєструватися випадки COVID-19, переважно пов'язані з поїздками до КНР. Наприкінці лютого 2020 р. різко ускладнилася епідеміологічна обстановка COVID-19 в Південній Кореї, Ірані та Італії, що в подальшому призвело до значного зростання кількості випадків захворювання в інших країнах світу, пов'язаних із поїздками до цих країн. ВООЗ оголосила 11 березня 2020 року про початок пандемії COVID-19. Майже всі країни світу серйозно постраждали від пандемії COVID-19, проте епідемічна ситуація у різних країнах є вкрай неоднорідною. Високий рівень захворюваності та летальності відзначається у тих країнах, де ізоляційно-обмежувальні заходи було запроваджено із запізненням чи неповному обсязі (Італія, Іспанія, США, Великобританія). Навпаки, у країнах, у яких протиепідемічні заходи були введені своєчасно та в повному обсязі (Сінгапур, Південна Корея, Тайвань, Японія), спостерігається низький рівень захворюваності та летальності від COVID-19 [20]. Пневмосклероз (пневмофіброз) належить до одного з серйозних ускладнень, які наступають після COVID-19. Адже саме масивний фіброз легень найчастіше є причиною летального результату при цьому [22]. З урахуванням зазначеного є актуальним і доцільним створення програми фізичної терапії хворих на пневмосклероз після перенесення Covid-19, яка передбачала використання традиційних методів (масаж, РГГ, ЛГ, звукова гімнастика, фізіотерапія ), для забезпечення підвищення ефективності відновного процесу. Мета роботи: створити програму фізичної терапії хворих на пневмосклероз після перенесення Covid-19 та оцінити її ефективність. Завдання: За даними літератури ознайомитися з досвідом використання фізичної терапії для людей похилого віку хворих на пневмосклероз; визначити функціональний стан дихальної та серцево-судинної системи; розробити комплексну програму фізичної терапії хворих на пневмосклероз; оцінити ефективність програми фізичної терапії хворих на пневмосклероз після перенесення Covid-19. Об'єкт дослідження: пацієнти 50-60 років хворі на пневмосклероз. Предмет дослідження: вплив засобів фізичної терапії на пацієнтів з пневмосклерозом. Методи дослідження: аналіз спеціальної науково-методичної літератури та інформаційних джерел; клініко-інструментальні методи (збір анамнезу, вивчення медичних карт, огляд, оцінка інтенсивності болю за візуально-аналоговою шкалою болю, шкала Post-COVID-19 Functional Status (PCFS),визначення рівня толерантності до фізичного навантаження проводилося за допомогою тесту з шестихвилинною ходьбою до та після реабілітації, ступінь тяжкості задишки після тестування оцінювали з допомогою шкали Борга, шкала Modified Medical Research Council (mMRC)); методи математичної статистики. Наукова новизна одержаних результатів: вивчені особливості відновлення людей хворих на пневмосклероз після перенесення Covid-19, що відкрило можливісті для розробки програми фізичної реабілітації; підтверджено дані про позитивний вплив запропонованих методів і засобів фізичної терапії на функціональний стан дихальної та серцево-судинної системи, що дозволяє збільшити працездатність і якість життя хворих. Практичне значення одержаних результатів. Можливість використання програми фізичної терапії хворих на пневмосклероз після перенесення Covid-19, в умовах спеціалізованих реабілітаційних центрах для підвищення ефективності відновного лікування, а також амбулаторно приходячи на процедури відповідно алгоритму лікування. За результатами дослідження було опубліковано 1 тези.ukфізична терапіядихальна системапневмосклерозCOVID-19кінезіотерапіямасажфізіотерапіяphysical therapyrespiratory systempneumosclerosisCOVID-19kinesiotherapymassagephysiotherapyMaster Thesis69 с.615.825