Щириця, Тетяна ВолодимирівнаДенисенко, Наталія Василівна2023-04-172023-04-172022Щириця Т. В. Квазілегітимність правових та ціннісних засад авторитарного суспільства / Щириця Т. В., Денисенко Н. В. // Актуальні проблеми філософії та соціології – 2022. – № 38. – С. 8-13.2410-3071http://apfs.nuoua.od.ua/38-2022https://ela.kpi.ua/handle/123456789/54618У статті розглядаються квазілегітимні основи соці ально-політичного устрою в авторитарному суспільстві, які постають провідною темою науково-політичного та ціннісно-нормативного дискурсу в результаті агре сії РФ проти України, яка почалась в 2014 р. і набула форм повномасштабності після 24 лютого 2022 р. Попри те, що метафізичний погляд вимагає певного відсторо нення від конкретних фактів, проте для формування єдності в ідеях, мотиваціях та діях вкрай важливим є визначення теми панівних дискурсів в соціокультур ному житті українського суспільства. Будь-які заклики української влади та міжнародної спільноти, провідних європейських та американських еліт, експертів, гро мадських діячів щодо дотримання Російською Федера цією норм міжнародного права виявились безрезуль татними. У статті на базі структурно-функціонального, феноменологічно-герменевтичного та компаративного підходів здійснено спробу аналізу квазілегітимності як єдино можливого способу виправдання права на автори тарну владу та її захист від демократичних інституцій та впливу на прийняття рішень з боку громадянського суспільства. Спираючись на панівні наративи, темати зовані дискурси, пропагандистські практики квазілі берального суспільства РФ авторами статті проаналізо вані причинєво-наслідкові зв’язки між насильством в повсякденному житті пересічних громадян РФ і моно полією на владу, яка постає у недемократичний спосіб електоральних преференцій. Одним з базових аргумен тацій у виправданні експансіоністської політики РФ до своїх сусідів є використання в наукових та масмедійних дискурсах категорії історичної справедливості як суб’єк тивної думки істориків-аматорів з намаганням поши рювати ксенофобію, шовінізм, тероризм, волюнтаризм як ціннісні орієнтації історичного поступу. Парадигма світу «друг – ворог», віддзеркалюючись у квазіісторич них оповіданнях, образах, гаслах, стилях аргументації, призводить до «банальності зла» (Х.Аренд), а суспіль ний договір втрачає свою легітимність і перетворюється на гешефт-проєкт. Порушення граматичних норм росій ської мови в різних формах пропаганди і публічних виступах пов’язаний не з її незнанням, а з латентними виявами зневаги, снобізму, зверхності. Агресія, вож дізм, культ смерті та сили, героїзація минулого – всі ці ознаки фашистської держави, на думку провідного аме риканського історика Т.Снайдера, імплементовані вер тикальною структурою російської влади в повсякденні соціальні практики пересічних росіян у формі монологів, а не діалогів, постають як основа та виправдання антигу манної політики російської держави по відношенню до України та українців. Як наслідок, соціально-інститу ціональна система РФ втрачає функції владного балансу.ukквазілегітимністьвладанасильствоневмотивована агресіяправа людинифашистська держававождізмкульт минулогобанальність злаArticleС. 8-13https://doi.org/10.32837/apfs.v038[130.2+177]:[321+323.2]:001.9:342.70000-0002-8735-20460000-0002-8974-9450