Лавриш, Юліана ЕдуардівнаГалацин, Катерина ОлександрівнаФещук, Алла Михайлівна2025-05-052025-05-052025Лавриш, Ю. Е. Інновації у міжкультурній освіті: досвід віртуальних обмінів / Лавриш Ю. Е., Галацин К. О., Фещук А. М. // Педагогічна інноватика: сучасність та перспективи. – 2025. – Вип. 7. – С. 80–84. – Бібліогр.: 13 назв.https://ela.kpi.ua/handle/123456789/73700Стаття присвячена аналізу потенціалу та методологічних аспектів впровадження віртуальних обмінів у процес іншомовної підготовки студентів технічних спеціальностей. В умовах глобалізації й цифровізації освіти віртуальні обміни набувають все більшого значення як інструмент міжкультурної комунікації, професійного зростання та розвитку мовних навичок. У ракурсі проблематики статті постає необхідність комплексного аналізу методології віртуального обміну, його впливу на розвиток професійних компетенцій, міжкультурної комунікації та готовності до роботи в міжнародному середовищі. Ці проєкти дозволяють студентам співпрацювати зі студентами з інших країн у рамках міжнародних віртуальних обмінів, вирішуючи реальні професійні завдання. Особливу увагу приділено моделям таких обмінів, як COIL (Collaborative Online International Learning) та телеколаборація, які забезпечують розвиток міжкультурної компетентності та ключових професійних навичок. Дослідження базується на аналізі наукової літератури, документів, а також інтерв’ю з викладачами, які реалізували такі проєкти. На основі аналізу наукової літератури виявлено переваги віртуальних обмінів: розширення світогляду, покращення комунікативних навичок, підготовка до роботи у глобалізованому світі, розвиток професійних компетенцій і технічних навичок. Водночас визначено ключові виклики, серед яких технічні проблеми, мовні бар’єри та потреба у підготовці викладачів. Виокремлено основні етапи підготовки та проведення віртуальних обмінів. Результати дослідження свідчать, що для ефективного впровадження віртуальних обмінів необхідно забезпечити якісну методичну підготовку викладачів, інтеграцію цих проєктів у освітні програми та створення національної платформи для координації обмінів. Не менш важливим є вибір актуальних тем для проєктів, а також можливості їх масштабування та довготривалого впливу на освітній процес. Зазначені рекомендації спрямовані на розвиток ключових компетенцій у студентів як майбутніх фахівців, здатних до співпраці у міжнародному середовищі.ukвіртуальний обмінміжкультурна комунікаціяцифрові інструментиколаборативне навчанняміжнародне середовищеvirtual exchangeintercultural communicationdigital toolscollaborative learninginternational environmentArticleС. 80-84https://doi.org/10.32782/ped-uzhnu/2024-7-14378.091.3:81’243:004.77](045)0000-0001-7713-120X0000-0003-3297-82840000-0003-3683-099X