Голуб, Наталія БорисівнаЮрченко, Ангеліна Володимирівна2020-06-232020-06-232020-06Юрченко, А. В. Лігнін як основа для біопластику : дипломна робота ... бакалавра : 162 Біотехнології та біоінженерія / Юрченко Ангеліна Володимирівна. – Київ, 2020. – 64 с.https://ela.kpi.ua/handle/123456789/34386Актуальність. Через існуючі екологічні проблеми попит на біопластик дедалі зростає. Вже існує велика кількість біопластиків, які володіють властивостями, які дозволяють їх використовувати у різноманітних сферах людської діяльності, але через свою високу вартість, біопластики все ще не зайняли місце традиційних пластмас. З метою вирішення цієї проблеми було запропоновано використовувати як сировину для біопластиків відходи різноманітних виробництв. Одним з таких відходів є лігнін – другий найрозповсюдженіший природний біополімер. Щорічна кількість лігніну, що утворюється на виробництвах за різними оцінками складає від 5 до 15 мільйонів тон, але на сьогоднішній день в Україні майже весь лігнін складається у відвалах. Пошук технологій переробки лігніну на цінний продукт ведеться тривалий час. Цей напрямок розвивається досить стрімко, так, за останні 20 років кількість статей, які присвячені «застосуванню лігніну» збільшилися більше ніж в 12,5 разів зі 186 публікацій у 2000 році до 2340 публікацій у 2019 році. Але на сьогоднішній день всього декілька технологій впроваджено у промисловість. Серед підприємств, які виготовляють біопластик з лігніну можна виділити Borregaard LignoTech, LIGNIN FROM RENCOM. Метою роботи є аналіз властивостей біополімерів, до складу яких входить лігнін, та розробка технологічної схеми отримання біопластику на основі лігніну. Об’єкт дослідження–біопластик на основі лігніну. Предмет дослідження – методи виділення лігніну з сировини та технологічні рішення отримання біопластика з лігніновмістної сировини. Для досягнення мети вирішували такі задачі: 1. Провести аналіз літературних джерел щодо визначення властивостей біопластикав залежності від типу і вмісту лігніну та впливу полімерної матриці на кінцевий матеріал. 2. Дослідити вихід лігніну в залежності від концентрації лугу, який використовується для проведення екстракції лігніну, та часу екстракції. 3. Запропонувати технологічні схеми утворення біопластика на основі лігніну з лактидом та полілактатом. Методи досліджень. Електрохімічний метод застосовували для визначення кислотності середовища, гравіметричний – для виходу лігніну, статистичні методи – для обробки експериментальних даних. Новизна наукової роботи. - встановлено вихід лігніну з Сосни Звичайної (Pinus sylvestris) в залежності від концентрації лугу та терміну обробки сировини; - запропоновано технологічну схему отримання біопластику на основі лігніну за використання полілактату та лактиду.ukбіопластиклігнінбіополімерпластикмеханічні властивостіматрицябіорозкладbioplasticligninbiopolymerplasticown propertiesmatrixbiodegradationBachelor Thesis64 с.