Клапчук, В. М.Польова, Л. В.Новосьолов, О. В.2023-05-022023-05-022022Клапчук, В. М. Видобування солі в Галичині (1867–1914) / В. М. Клапчук, Л. В. Польова, О. В. Новосьолов // Сторінки історії : збірник наукових праць. – 2022. – Вип. 55. – С. 71-87.https://ela.kpi.ua/handle/123456789/55195Метою роботи є встановити основні особливості видобутку солі в Галичині періоду Австро-Угорської імперії. Використовуються загальноісторичні підходи до статистичної інтерпретації подій і явищ, математичні методи моделювання. Вперше було комплексно проаналізовано видобування солі в окремих адміністративно-територіальних утвореннях Австрії. Основними виробниками солі були солеварні в Болехові, Бохні, Величці, Делятині, Долині, Дрогобичі, Косові, Лацку, Ланчині, Стебнику та Качиці. Встановлено, що солеварні Галичини щорічно продукували (тис. т): Болехів — 5,9; Бохня — 14,5; Вєлічка — 42,7; Делятин — 4,0; Долина — 4,9; Дрогобич — 4,8; Калуш — 3,8; Косів — 4,3; Лацко — 6,2; Ланчин — 4,0; Стебник — 6,7. Запровадження в Австро-Угорщині монополії на сіль зменшило її вартість і надходження до бюджету Галичини. Якщо 1832 р. експорт солі приносив дохід у 1,4 млн злотих, то в 1890-х рр. лише на 0,1 млн злотих більше. 1892 р. вартість галицької солі досягла: кам’яної — 4,5 млн, кухонної — 4 млн злотих. Галичина у 1868–1892 рр. виготовила 3 млн т солі всіх сортів на суму 237 млн зол. ринських. Чистий дохід — 210 млн зол. ринських. Питома вага Галичини у соляній промисловості Австро-Угорської імперії становила 44%.ukсоляне джерелошахтаропасільсолеварняsaltminebrinesalt springsaltworkArticleС. 71-87https://doi.org/10.20535/2307-5244.55.2022.26975294[553.63:622](437.4)«1867–1914»0000-0003-1788-794X0000-0003-2971-59930000-0002-1407-4508