Мельник, Ганна ВіталіївнаХудецький, Ігор ЮліановичСніцар, Євген ВікторовичЛебедєв, Олексій ВолодимировичЯнварьов, Єгор Борисович2026-03-092026-03-092025Алгоритм медико-інженерного супроводу процесів протезування пацієнтів із втратою кінцівок / Мельник Г. В., Худецький І. Ю., Сніцар Є. В., Лебедєв О. В., Январьов Є. Б. // Біомедична інженерія і технологія. – 2025. – № 20. – С. 26-41. – Бібліогр.: 27 назв.https://ela.kpi.ua/handle/123456789/79307У статті представлено комплексний підхід до формування алгоритму медико-інженерного супроводу процесів протезування пацієнтів із втратою кінцівок, що охоплює всі ключові етапи – від діагностично-клінічної оцінки до пожиттєвого моніторингу стану пацієнта. Актуальність теми пояснюється значним зростанням кількості осіб з ампутаціями в Україні, підвищеними вимогами до якості та безпечності протезування, а також потребою у стандартизації взаємодії між фізичними терапевтами, ерготерапевтами, інженерами-протезистами та іншими членами мультидисциплінарної команди. У роботі систематизовано нормативно-правові документи, що регламентують реабілітацію та забезпечення технічними засобами, зокрема постанови Кабінету Міністрів України №1268, №1462, Закон України «Про реабілітацію у сфері охорони здоров’я», стандарти ISO 13405 та рекомендації WHO. У статті узагальнено наявні наукові джерела та міжнародні стандарти щодо вибору протезних компонентів, оцінки готовності кукси до навантаження, функціонального стану пацієнта та після ампутаційної реабілітації. Виявлено, що існуючі рішення є роз’єднаними й не забезпечують повноцінного алгоритмічного супроводу процесу протезування. На основі проведеного аналізу запропоновано алгоритм, який інтегрує медичні критерії, інженерно-технологічні вимоги та реабілітаційні стратегії. Алгоритм складається з чотирьох етапів: діагностично-клінічного етапу призначення протеза, підбору та виготовлення протезних виробів, етапу протезної реабілітації та етапу пожиттєвого супроводу. Окрему увагу приділено вибору типів протезних стоп, колінних модулів і систем підвіски залежно від рівня ампутації та K-рівнів активності. Наукову новизну становить формалізація повного циклу протезування у вигляді поетапного алгоритму, що підвищує якість клінічних рішень і забезпечує технічну стандартизацію. Практична цінність алгоритму полягає у можливості застосування у протезно-ортопедичних центрах, реабілітаційних закладах, лікарнях, а також як навчального інструменту для підготовки фахівців у галузі реабілітації та біомедичної інженерії.ukмедико-інженерний супровідалгоритмпротезування кінцівокреабілітація після ампутаційmedical and engineering supportalgorithmlimb prostheticspost-amputation rehabilitationArticleС. 26-41https://doi.org/10.20535/.2025.20.345805615.477:616-001.5-089.8430000-0001-5216-00710000-0003-0815-69500000-0001-6470-68790000-0002-8692-66770000-0002-4433-821X