Римар, Юлія ЮріївнаЛахнеко, Ольга Романівна2026-03-062026-03-062025Римар, Ю. Ю. ДНК-маркери для детекції поліморфізму генів біогенезу продихів EPF1, EPF2 та MUTE пшениці / Римар Ю. Ю., Лахнеко О. Р. // Біомедична інженерія і технологія. – 2025. – № 18. – С. 52-68. – Бібліогр.: 30 назв.https://ela.kpi.ua/handle/123456789/79291ДНК-маркери є інформативним молекулярним методом для відбору генотипів й значно пришвидшують селекційний процес. Через це розробка молекулярних маркерів є важливим етапом створення селекційних ліній сортів з важливими агрономічними ознаками. Однією з таких ознак є посухостійкість, яка безпосередньо пов'язана із випаровуванням вологи рослиною. Зважаючи на те, що продихова транспірація займає найбільший відсоток від загальних витрат вологи рослиною, в дослідженні особлива увага приділяється генам біогенезу продихів. Метою цієї роботи було розробити ДНК-маркери на виявлення поліморфізму в промоторних і кодуючих послідовностях генів біогенезу продихів EPF1, EPF2 та MUTE й провести скринінг колекції пшениці для пошуку ціннихалелейгенів. В результаті роботи розроблено 12 відтворювальних ДНК-маркерів, а саме 5 ДНК-маркерів на визначення поліморфізму в промоторній області генів EPF1, EPF2 та 7 ДНК-маркерів на визначення поліморфізму в кодуючих ділянках генів EPF1, EPF2 та MUTE. За допомогою розроблених маркерів проведений скринінг вибірки зразків пшениці м'якої міжнародної колекції CIMMYT. У такий спосіб визначено, що найчастіше зустрічалися дві SNP (в позиції -1223 A→G; в позиції -1221 A→C) в промоторній ділянці гена EPF1 з субгеному А серед досліджуваних зразків. Низьку частоту поширення серед вибраних зразків CIMMYT мала описана інсерція в промоторній частині гена EPF1 з субгеному В. Також часто детектувалася серед досліджуваних зразків 4-пн делеція(в позиції -9) гена EPF1-D1, а однонуклеотидний поліморфізм T на G в положенні +274 гена EPF1-A1 мав низьку частоту поширення. Крім того, 297-пн інсерція в промоторі гена EPF2 субгеному В, яка описана для українських сортів, зовсім не виявлена серед міжнародної колекції. Так, створені системи ДНК-маркерів доцільно використовувати як у фундаментальних дослідженнях генетичного різноманіття сортів пшениці,так і в питаннях захисту прав інтелектуальної власності та молекулярної паспортизації.ukДНК-маркериполіморфізмгени біогенезу продихів EPF1EPF2MUTEпшениця м'якаDNAmarkerspolymorphismstomatabiogenesis genes EPF1bread wheatArticleС. 52-68https://doi.org/10.20535/.2025.18.333019575.113:581.821:633.1110000-0003-3051-37740000-0002-6460-1724