Корнєва, Зоя МихайлівнаЛупина, Аліна Юріївна2023-02-142023-02-142022Лупина, А. Ю. Роль і місце запозичень у сучасній англійській науковій мові та їх інтерпретація українською (на матеріалі підмов хімії та медицини) : магістерська дис. : 035 Філологія / Лупина Аліна Юріївна. ‒ Київ, 2022. ‒ 84 с.https://ela.kpi.ua/handle/123456789/52552Магістерська дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків до кожного з них, загальних висновків і списку використаних джерел, який налічує 119 позицій, та 2 додатків. Загальний обсяг роботи – 84 сторінки. Обсяг основної частини – 64 сторінки. Англійська мова є однією з найвідоміших мов світу. Її історія цікава з багатьох причин, включаючи її гнучкість у запозиченнях з інших мов. Запозичення слів з інших мов завжди було одним із важливих засобів поповнення англійського словникового складу. Процес запозичення відіграє значну роль у розвитку спеціальної лексики, оскільки процеси запозичення в сучасну епоху сприяють активному проникненню слів з різних сфер людської діяльності в спеціальні сфери. Відповідно постає нагальна потреба скрупульозного дослідження лінгвістичних особливостей запозичень та їх перекладацьких особливостей. Актуальність дисертації зумовлена динамікою процеса запозичень, що зростає з кожною хвилиною. Названа проблематика потребує окремого ґрунтовного й комплексного дослідження явища «запозичення», його роль у сучасній англійській науковій мові, також, безпосередньо, роль у галузі хімії та медицини, визначення особливостей асиміляції в системі мови-приймача та окреслення особливостей перекладу англійських запозичень в українській мові. Об’єктом дослідження є роль і місце запозичень у сучасній англійській науковій мові Предметом дослідження є іншомовні запозичення в англійській мові та мови-джерела поповнення її словникового складу, а також способи відтворення запозичень в українському перекладі наукової мови(на матеріалі підмов хімії та медицини). Метою роботи є дослідження ролі і місця запозичень у сучасній англійській науковій мові. Досягнення поставленої мети вимагає розв’язання таких конкретних завдань: 1) дати загальну характеристику поняттю «запозичення»; 2) висвітлити особливості асиміляцій запозичень в системі мови – приймача: графічної, морфологічної та фонетичної асиміляці; 3) представити основні мови – джерела поповнення словникового складу сучасної англійської наукової мови; 4) окремо описати найчастіші запозичення з французької, давньогрецької, латинської та арабської мов; 5) представити джерела походження запозичень в підмові хіміїї та класифікувати їх семантично; 6) представити джерела походження запозичень в підмові медицини та класифікувати їх семантично; 7) висвітлити особливості інтерпретації англійських запозичень підмов хімії та медицини засобами української мови. Матеріалом дослідження слугували періодична система хімічних елементів та словник медичних термінів Даві-Елена Шабнера(Medical Terminology: A Short Course: Davi-Ellen Chabner). Загалом проаналізовано 300 лексичних одиниць на мову-джерело поповнення словникового складу сучасної англійської наукової мови на матеріалі підмов хімії та медицини та засоби інтерпретації їх в українську мову. Наукова новизна праці зумовлена тим, що в ній уперше комплексно розглянуто головні структурно-семантичні й функційно-прагматичні особливості англійських запозичень, детально розглянуто мови-джерела поповнення словникового складу англійської мови та описано способи їх інтерпретації в українській. Практичне значення полягає в тому, що: по-перше її матеріали, результати та висновки можуть поглибити знання з досліджуваної проблематики, знайти застосування у курсах перекладознавства й лінгвокраїнознавства, під час підготовки й проведення лекційних, практичних і семінарських занять у вишах із перекладознавства, лексикології, семантики та словотвору сучасної англійської мови, спецкурсів і спецсемінарів із проблем перекладознавства і термінознавства; по-друге праця може бути використаною у викладанні іноземних мов на медичних та хімічних факультетах університету. Методи дослідження використані як загально-наукові так і спеціальні, а також емпірико-теоретичні методи аналізу й синтезу. Для розкриття сутності поняття «запозичення» та встановлення його основних функції використано метод дедукції, спостереження та метод аналізу. Для з’ясування ролі запозичень у мові в цілому допоміг гіпотетико-дедуктивний метод наукового дослідження. Метод аналізу сприяв знаходженню генетично-етимологічних витоків формування спеціальної лексики. Із-поміж лінгвістичних використано такі методи та прийоми наукового аналізу: метод спостереження і метод суцiльної вибiрки; описовий метод (для інвентаризації, класифікації й інтерпретації емпіричного матеріалу, зокрема для виділення мов-джерел запозичень, опису їх диференційних ознак, класифікації цих одиниць відповідно до їх функціонування); порівняльний аналіз перекладів (дав змогу одержати інформацію про корелятивність (співвідносність, відповідність) окремих елементів оригіналу і перекладу (прийоми і способи перекладу); метод перекладацьких трансформацій (для визначення особливостей перекладу медичних та хімічних запозичень); компонентного аналізу (із метою визначення семантики й усебічного вивчення компонентів значень (сем) спеціальних слів, а також їх аналізу на основі лексикографічних дефініцій); контекстний аналіз (дав змогу безпосередньо визначати умови текстового використання мовної одиниці для точного її перекладу); трансформаційного аналізу – для виявлення семантичної подібності та відмінності між лексичними одиницями запозичувальної мови та мови-приймача; зіставний метод (для виявлення відмінностей (специфіки) й спільних рис у названих терміноодиницях англійської, французької, давньогрецької, латинської, арабської та німецької мов); функційно-стилістичний метод (зорієнтований на аналіз функційного аспекту мов, що позичають) і прийом кількісного аналізу (спрямований на виявлення частоти вживання запозичень з латинської, грецької та німецької мов та виявлення частоти вживання трансформацій при їх перекладі).ukзапозиченнямова-приймачмедична термінологіяхімічна термінологіяджерела поповненнясловниковий складпідмова хіміїперіодична система хімічних елементівborrowinghost languagemedical terminologychemical terminologysources of replenishmentvocabularysubtext of chemistryperiodic system of chemical elementsMaster Thesis84 с.