Аврутов, В. В.Рупіч, С. С.Цисарж, В. В.2024-11-072024-11-072024Аврутов, В. В. Тенденції розвитку мікрохвильових фотонних радарів / Аврутов В. В., Рупіч С. С., Цисарж В. В. // Вісник КПІ. Серія Приладобудування : збірник наукових праць. – 2024. – Вип. 67(1). – С. 5-12. – Бібліогр.: 30 назв.https://ela.kpi.ua/handle/123456789/70415На сьогодні провідні країни світу інтенсивно працюють над розробкою радіолокаційних станцій нового покоління - радіофотонних радарів, які дозволяють значно зменшити масогабаритні характеристики радіоло-каційних станцій, збільшити інформативність та дальність виявлення цілей внаслідок зменшення втрат в довгих комунікаційних лініях при використанні оптичного волокна, забезпечити високу перешкодозахищеність завдяки значно меншій чутливості оптико-електронної апаратури та волоконно-оптичних ліній зв'язку до зов-нішніх електромагнітних впливів. Мікрохвильова фотоніка забезпечує широку смугу пропускання, плоску хара-ктеристику, передачу з низькими втратами, багатовимірне мультиплексування, надшвидку обробку аналого-вого сигналу та стійкість до електромагнітних перешкод. Реалізація радара в оптичній області може забез-печити кращу роздільну здатність, покриття та швидкодію, що було б важко реалізувати за допомогою тра-диційної електроніки. В оглядовій статті розглянуто стан розвитку та системні архітектури таких фотон-них радарів, як оптоелектронні гібридні радари, повністю оптичні радари, багатофункціональні мікрохвильові фотонні радарні системи, розподілені мікрохвильові фотонні радари, програмно-визначені радари та когніти-вні радари. Обговорюються нові технології в цій галузі та можливі майбутні напрямки досліджень. В якості прикладу, розглянуто широкосмуговий мікрохвильовий фотонний радар, відтворений на основі мікросхеми. Ге-нератор широкосмугового сигналу та приймач вбудовані в кремнієвий кристал на ізоляторі. Отримано висо-коточне вимірювання дальності з роздільною здатністю 2,7 см і похибкою менше 2,75 мм та реалізовано візу-алізацію кількох цілей зі складними профілями. Але продуктивність більшості інтегрованих мікрохвильових фотонних мікросхем ще не є задовільною для практичних радарних застосувань. Монолітна інтеграція ключо-вих мікрохвильових фотонних підсистем є також недостатньо зрілою для практичного застосування, тому гібридна інтеграція пристроїв, виготовлених на їхніх оптимальних інтеграційних платформах, становить практичний інтерес. На сучасному етапі фосфід індію, нітрид кремнію та кремній на ізоляторі є трьома про-відними платформами для фотонної інтеграції.ukArticleС. 5-12https://doi.org/10.20535/1970.67(1).2024.306719