Циганок, Віталій ВолодимировичКаденко, Сергій ВолодимировичАндрійчук, Олег Валентинович2020-05-302020-05-302019Циганок, В. Використання даних з відкритих джерел для прийняття рішень в умовах інформаційної боротьби / Віталій Циганок, Сергій Каденко, Олег Андрійчук // Information Technology and Security. – 2019. – Vol. 7, Iss. 1 (12). – Pp. 35–48. – Bibliogr.: 26 ref.https://ela.kpi.ua/handle/123456789/33873Оглянуто методи, засоби та інструменти, що дозволяють використовувати дані з відкритих джерел для підтримки прийняття рішень у слабко структурованих предметних областях. Показано, що на сучасному етапі неможливо повністю замінити експертні дані даними з відкритих джерел у процесі прийняття рішень. Підбір експертів та організація експертиз за їхньою участю потребує значних витрат часу та коштів. Однак, внаслідок недостатнього рівня розвитку технологій обробки природної мови, залишається необхідність у залученні до процесу прийняття рішень експертів та інженерів знань, навіть якщо суттєву роль у цьому процесі відіграють дані з відкритих джерел. Інформація, отримана від експертів та з відкритих джерел, обробляється, узагальнюється і на її основі особі, що приймає рішення видаються рекомендації щодо вибору варіанту рішення, або ж планування її подальшої діяльності. Як приклад слабко структурованої предметної області розглянуто інформаційне протистояння, зокрема, виявлення інформаційних операцій. Для даної сфери запропоновано гібридну методику підтримки прийняття рішень, що використовує як експертні дані, так і дані з відкритих джерел. За основу методики взято принцип ієрархічної декомпозиції головної мети інформаційної операції. Такою метою, зазвичай, є зміна думки цільової аудиторії про певний об’єкт. На основі даних від експертів та з відкритих джерел, будується база знань про предметну область у вигляді зваженого графу ієрархії факторів, що впливають на головну ціль. Окрім чисельного значення, вплив кожної цілі у графі ієрархії характеризується величиною часової затримки та тривалості. З урахуванням цих параметрів розраховується ступінь досягнення головної цілі інформаційної операції та відслідковуються зміни цільових параметрів її об’єкту. Застосування запропонованої методики продемонстровано на прикладі виявлення та аналізу ознак дискредитації Національної академії наук України в інформаційному просторі. Для цього використано автоматизовані засоби підтримки прийняття рішень та контент-моніторингуС. 35-48ukвідкрите джерелосистема підтримки прийняття рішеньінформаційна операціясистема контент-моніторингуекспертна оцінкаopen sourcedecision support systeminformation operationcontent monitoring systemexpert estimateArticlehttps://doi.org/10.20535/2411-1031.2019.7.1.184221004.942:519.816