Гайденко, Юлія ОлексіївнаСергеєва, Оксана ОлексіївнаТищенко, Микола Андрійович2023-05-152023-05-152022Гайденко, Ю.О. Теоретичні підходи до дослідження слова / Гайденко Ю. О., Сергеєва О. О., Тищенко М. А. // Актуальнi питання гуманiтарних наук. - Випуск 54. Том 1. - Дрогобич : Видавничий дім "Гельветика", 2022. - С. 169-176.https://ela.kpi.ua/handle/123456789/55672У статті виділено й проаналізовано теоретичні підходи до дослідження слова. Слово розглянуто з позицій мови, мовлення та семіотики. За мовного підходу слово визначено як центральну функційно-структурну одиницю мови, із закріпленими за нею лексичним та граматичним значенням, спрямовану на виконання пізнавальної та номінативної функцій. З’ясовано, що слово – це одиниця мови, яка позначає явища дійсності та психічного життя людини і звичайно однаково розуміється колективом людей, які розмовляють однією мовою й історично пов’язані між собою. Описано, що слово співвідноситься з предметом думки як з узагальненим відображенням певної області дійсності, внаслідок чого набуває лексичних властивостей. Розкрито поняття «фонетичне слово», «морфологічне слово», «лексичне слово» та «синтаксичне слово». Висвітлено, що слово є одиницею природної мови і одночасно метамови, адже словами можна визначити саме слово як поняття і все, що стосується навколишнього світу. Встановлено ознаки слова, серед яких номінативність, інформативність, індивідуальність лексичного значення, матеріальність, недвонаголосність, відтворюваність, окремість, структурна цільнооформленість, непроникність, асоціативність тощо. Слово з позицій мовлення визначено як одиницю мовлення, яка виступає засобом спілкування мовців і виконує насамперед комунікативну функцію, адже дозволяє інформувати, ділитися знаннями, досвідом, власним баченням світу. Описано, що слово володіє інформаційним потенціалом: містить та транслює інформацію про об’єкти і явища навколишньої дійсності. Із позицій семіотики слово визначено як білатеральний знак, що функціює як самостійне ціле, характеризується єдністю форми та змісту, котрі закріплено суспільною практикою.ukмовленнєвиймовнийсеміотичнийсловотеоретичні підходиspeechlanguagesemioticwordtheoretical approachesТеоретичні підходи до дослідження словаArticleС. 169-176https://doi.org/10.24919/2308-4863/54-1-248.81