Васильєв, Г. С.Ущаповський, Д. Ю.Воробйова, В. І.Лінючева, О. В.2023-08-092023-08-092021Моделювання процесів електрохімічного 3d-друку / Г. С. Васильєв, Д. Ю. Ущаповський, В. І. Воробйова, О. В. Лінючева // Наукові вісті КПІ : міжнародний науково-технічний журнал. – 2021. – № 2(132). – С. 97–105. – Бібліогр.: 17 назв.https://ela.kpi.ua/handle/123456789/59063Проблематика. У XXI столітті дедалі більшого розвитку та поширення набувають технології 3D-друку. Одним з їх видів є електрохімічний 3D-друк, в якому для формування виробів з металу використовують електрохімічне осадження металів. Потенційно цей спосіб 3D-друку є найбільш енергоефективним, найменш матеріаловитратним, а також простим у реалізації, тому перспективними є дослідження, метою яких є створення й удосконалення систем електрохімічного 3D-друку. Мета дослідження. Вивчити вплив геометричних параметрів робочої частини електрохімічного 3D-принтера та складу електроліту на розподіл струму поверхнею робочого електрода (катода) в процесі електрохімічного 3D-друку та, відповідно, точність друку. Методика реалізації. Вольтамперометричні вимірювання та мультифізичне комп’ютерне моделювання в середовищі COMSOL MULTYPHYSICS вторинного розподілу густини струму для різних значень геометричних параметрів робочої частини електрохімічного 3D-принтера та різного складу електролітів. Результати дослідження. На основі моделювання вторинного розподілу густини струму в сульфатному електроліті міднення встановлено: задля осадження металу під робочим анодом і підвищення точності друку вміст сульфатної кислоти в розчині має бути мінімальним. Знайдено оптимальне співвідношення між діаметром анода та відстанню між краєм непровідного корпусу анода й поверхнею катода, за якого можна досягнути максимальної енергоефективності та точності електрохімічного 3D-друку. Висновки. Для звуження зони розтікання струму (підвищення точності електрохімічного 3D-друку) відношення діаметра анода та відстані між краєм непровідного корпусу анода й поверхнею катода має бути не меншим за 5 мм/мм. Подальші дослідження будуть спрямовані на оптимізацію складу електроліту та конструкції 3D-принтера з урахуванням отриманих даних.ukелектрохімічний 3D-принтерелектроосадження мідівторинний розподіл густини струмурозсіювальна здатність електролітуточність електрохімічного 3D-друкуэлектрохимический 3D-принтерэлектроосаждение медивторичное распределение плотности токарассеивающая способность электролитаточность электрохимической 3D-печатиelectrochemical 3D-printerelectrodeposition of coppersecondary current density distributionscattering capacityprinting accuracyArticlePp. 97-105https://doi.org/10.20535/kpisn.2021.2.233716621.357.60000-0003-4056-55510000-0002-2809-27740000-0001-7479-91400000-0003-4181-5946