Смола, Лідія ЄвстахіївнаСкороход, Тетяна Олександрівна2023-04-242023-04-242023Скороход, Т. О. Феномен студентської періодики в системі соціальних комунікацій : дис. … д-ра філософії : 061 – журналістика / Скороход Тетяна Олександрівна. – Київ, 2023. – 299 с.https://ela.kpi.ua/handle/123456789/54820Скороход Т. О. Феномен студентської періодики в системі соціальних комунікацій. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 061 «Журналістика» (06 – Журналістика). – Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського». – Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», Київ, 2023. У дисертації з’ясовано статус, роль та рівні феномену студентської періодики в системі соціальних комунікацій. Студентська періодика є унікальним різновидом друкованих та електронних видань за тематичним наповненням та художньотехнічним оформленням. Під час редакційновидавничого процесу студентської періодики редакційний колектив формує в себе вміння та навики декількох видів. Зокрема, студенти одночасно навчаються розуміти й аналізувати інформаційні потоки, розробляти та реалізувати концепцію періодичного видання, комунікувати між собою, з авторами, читачами, адміністрацією закладу вищої освіти з метою ефективного порозуміння, створювати інформаційний продукт, здійснювати його редакційновидавниче опрацювання та поліграфічне втілення. Організування випуску студентських видань є одним із засобів практичної реалізації медіаосвіти в навчальному процесі закладу вищої освіти та допомагає студентам краще адаптуватися до нових умов навчання й середовища, є майданчиком для їхнього творчого самовираження. Студентські видавничі редакції є осередком, де студенти отримують видавничий досвід, поєднують навчання з практикою освоєння журналістського фаху, розпочинають свій професійний розвиток. Редакції студентських видань – це соціальнокомунікативні інститути, учасники яких здійснюють обмін значущою інформацією та смислами. Під час редакційновидавничого процесу студенти розвивають свої комунікативні навички, формують уміння працювати в команді, усвідомлено використовують та керують комунікативними ресурсами, реалізують комунікативні технології, стратегії та моделі соціальної дії. Визначено специфіку роботи редакцій студентських видань та встановлено, що редакційновидавничий процес студентських видань спрямований на задоволення інформаційних потреб студентського соціуму, створення інформаційного продукту, що впливає на поведінку та світогляд молодого покоління читачівстудентів та створює умови для розкриття потенціалу особистості сучасних студентів, набуття ними необхідних навичок саморозвитку у швидкозмінних обставинах ХХІ століття. У дисертаційному дослідженні узагальнено й охарактеризовано принципи розроблення комунікативно ефективного студентського періодичного видання: здатність студентських редакцій зацікавлювати читача тематичним наповненням, адаптовувати тематичне наповнення видань під галузеву спрямованість або під сучасні реалії, привертати увагу читача дизайном, художньотехнічним оформленням, пропонувати нестандартні способи композиціювання простору, шрифтового оформлення, комбінувати засоби візуалізації, використовувати потенціал соціальних мереж для налагодження комунікації з читачами та застосовувати практики комунікативної взаємодії з ними, зокрема за допомогою візуалізації, медіатехнології коміксів, зміни принципу подання інформації за допомогою різних форматів структурування новин, публікування наративів. На прикладі характеристики тематичного наповнення та художньотехнічного оформлення студентських періодичних видань України 90х років ХХ – першої чверті ХХІ ст. досліджено видавничу культуру студентської періодики. Встановлено, що тематичний діапазон студентської періодики не завжди охоплює тільки актуальні події, заходи в закладі вищої освіти, навчальний процес, дозвілля, культурну та творчу діяльність студентів, історії успіху науковопедагогічних працівників і студентів, їхні життєві історії з елементами порад і рекомендацій щодо вирішення різних проблем, характерних для всього студентства, а й найбільш актуальну й оперативну інформацію з тих галузей знань, за якими заклад вищої освіти здійснює підготовку майбутніх фахівців. Крім цього, під час пандемії 2019 – 2021 рр. та російськоукраїнської війни 2022 р. редакційні колективи студентської періодики адаптували тематичне спрямування видань під сучасні реалії, презентуючи публікації, спрямовані на подолання тривожного інформаційного виру, унеможливлення інформаційного перенасичення, збереження й зміцнення психологічного здоров’я читачів. З’ясовано, що дизайн студентських видань ґрунтується на відмові молодого покоління фахівців медійної сфери від стереотипів, візуальних штампів, пошуку нових креативних графічних ідей. Студентська періодика орієнтована на задоволення потреб і вподобань молодіжної читацької аудиторії з кліповим мисленням, що мотивує редакції студентських видань вдосконалювати графічну концепцію й оптимізовувати роботу над дизайном, проводити комплексне оцінювання засобів візуалізації. Контекстуальноінтерпретаційний аналіз текстів і вільний асоціативний експеримент, інтенціональний моніторинг засвідчили наявність у текстах студентської періодики комунікативноінтенціонального потенціалу, тобто можливості впливати на читачів на основі підбору оптимального тематичного наповнення видання, застосовування засобів увиразнення для заголовків, забезпечення логічного зв’язку між змістовим наповненням матеріалів і його заголовком, підтримання асоціативної єдності під час добору мовних засобів і формулювання заголовків відповідно до тематики публікацій. Встановлено, що редакції студентських видань прагнуть привертати й утримувати увагу цільової аудиторії. А тому застосовують такі інструменти впливу на читача студентських видань, як: мовні засоби увиразнення заголовків, меми, сторітелінг, реклама, конкурси й розіграші, опитування. Об’єкт дослідження – сучасні студентські періодичні видання України. Предмет дослідження – редакційновидавничий процес студентської періодики, її тематичне наповнення та художньотехнічне оформлення, комунікація та комунікативні відносини під час створення студентських видань, практики комунікативної взаємодії з читачами студентських видань в Україні. Матеріал дослідження – 180 сучасних студентських періодичних видань України різних типологічних груп. Аби концептуалізувати явище, окреслити роль, сформувати рівні унікальності студентської періодики та виокремити особливості її редакційновидавничого процесу, аналітикосинтетичним методом опрацьовано історіографічні дослідження студентських періодичних видань, у підсумку чого з’ясовано сутність поняття «студентська періодика». Методи узагальнення та класифікації використано для актуалізації типології студентських видань, виокремлення базових типів їх читачів, з якими комунікують студентські редакції, та типів авторів, з якими співпрацюють редактори студентської періодики. Методом екстраполяції філософських концепцій на редакційновидавничий процес студентської періодики досліджено особливості комунікації та організаційного діалогу в студентському видавничому осередку. Змоделювавши етапи створення періодики студентами, увиразнено функціональні ролі й обов’язки автора та редактора студентських видань. Для цього знадобилося попередньо сформувати принципи комунікації між автором та редактором студентської періодики, з’ясувавши комунікативні наміри авторів під час створення заголовків до видань, а визначити тип комунікативних відносин дозволив метод інтентаналізу. Методи SWOT та дискурсаналізу використано для дослідження умов функціонування студентського видавничого осередку, принципів його організації, факторів, що впливають на його діяльність та можуть бути для нього загрозою чи додатковою можливістю. З метою комплексно дослідити феномен студентської періодики застосовано метод включеного спостереження за діяльністю студентських видавничих осередків, проведено фокусгрупу редакторів студентської періодики та опитування студентів щодо затребуваності студентських видань, їх тематичного наповнення та дизайну (при цьому реалізовано соціологічні методи дослідження). Також здійснено моніторинг тематичних блоків у наповненні та проведено діагностику дизайну студентських видань. Комунікативноінтенціональний потенціал текстів студентських видань досліджено методом інтентаналізу та вільного асоціативного експерименту. За допомогою методу візуального аналізу укладено жанровотипологічну палітру візуального контенту студентських видань педагогічної тематики. Методом опосередкованого моніторингу студентських видань та наративного аналізу виокремлено типові форми наративів у виданнях студентів. За допомогою методу семантичного диференціалу зроблено оцінювання ефективності візуальної комунікації в студентській періодиці та визначено ефективність використання потенціалу соціальної мережі «Фейсбук» студентськими редакціями. Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що вперше розкрито статусні рівні феномену студентської періодики в системі соціальних комунікацій; комплексно досліджено студентські періодичні видання України як видавничоорганізаційні суб’єкти, у цьому контексті розглянуто діяльність редакторів сучасної студентської періодики, досліджено комунікацію в студентському видавничому осередку; узагальнено досвід роботи редакцій студентської періодики стосовно запровадження нових практик комунікативної взаємодії з медіаперцептивними читачами студентських видань, адаптування тематичного наповнення видань під впливом нових реалій (пандемія COVID19, російськоукраїнська війна 2022 р.), застосування прийому наративізації; установлено комунікативний інструментарій впливу на читачів студентських видань; визначено комунікативноінтенціональну ефективність текстів студентських видань; розроблено методику комплексного оцінювання засобів візуалізації в студентській періодиці. У результаті дисертаційного дослідження було удосконалено типологію студентських видань та рекомендації для учасників студентських редакцій щодо створення вдалого дизайну й оптимального тематичного наповнення студентської періодики різних типологічних груп. Подальшого розвитку набули типологія авторів, редакторів, читачів студентських видань та їхніх функціональних обов’язків, комунікативних ролей; дані про сучасний рівень популярності й затребуваності студентських періодичних видань. Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що актуалізовані рекомендації в частині принципів побудови комунікативно ефективного студентського видання, його тематичного наповнення, дизайну, сучасних практик побудови комунікативної взаємодії з читачами, алгоритму роботи студентських редакцій без обмежень можуть використати редактори сучасної студентської періодики. Опис та систематизація досвіду створення студентських видань доповнять наукову базу з цієї теми, додаючи підстав для надання студентській періодиці самостійного типологічного статусу. Результати дослідження функціонального призначення студентських видань, їх можливостей впливу на суспільство та студентський соціум можуть бути корисними закладам вищої освіти, зацікавленим у вихованні критично свідомих фахівців, підтриманні свого статусу й іміджу, конкуруванні на ринку освітніх послуг, реалізуванні проєктних методів навчання.299 с.ukстудентська періодикаредакційновидавничий процес студентських виданькомунікативно ефективне студентське періодичне виданняпрактики комунікативної взаємодії з читачамиінструменти впливу на читача студентських виданькомунікація в студентському видавничому осередкуредакції студентської періодикисоціальні комунікаціїсоціальнокомунікативна технологіяstudent periodicalseditorial and publishing process of student periodicalscommunicatively effective student periodicalspractices of communicative interaction with readerstools of influence on the reader of student periodicalscommunication in the student publishing centereditorial offices of student periodicalssocial communicationssocial communication technologiesThesis Doctoral655.3.066.13:378.091.212:316.77](043.3)