Загородній, Вячеслав ВасильовичКрук, Антон Сергійович2026-02-242026-02-242022Крук, А. С. Вплив атомних заміщень на електронну структуру напів-гейслерових сплавів Pt(1-x)M(x)MnSb (M= Ni, Au; x= 0.0 ÷ 1.0) : магістерська дис. : 105 Прикладна фізика та наноматеріали / Крук Антон Сергійович. – Київ, 2022. – 74 с.https://ela.kpi.ua/handle/123456789/78998Магістерська дисертація за обсягом становить 74 сторінок, містить 19 рисунок, 3 таблиці та 92 джерела за переліком посилань. Матеріали з незвичним набором властивостей завжди привертали увагу вчених. Однією з таких груп матеріалів є сімейство сполук Гейслера. Фази Гейслера (структури L21), мають загальну формулу X2YZ з катіонами X і Y та аніонами Z у їхніх кристалічних ґратках. Напів-Гейслерові фази (C1b-структури) мають таку ж структуру, за винятком того, що один з атомів X відсутній, що дає загальну формулу XYZ. Незважаючи на свою більш ніж сторічну історію, вони все ще залишаються полем активних досліджень. Постійно виникають нові властивості та нові області застосування. Гнучка електронна структура сплавів Гейслера дозволяє об’єднати різні функції та властивості в межах одного матеріалу. Саме багатофункціональні матеріали, такі як сплави Гейслера, зроблять революцію у багатьох галузях науки та техніки. Метою даної роботи є поглиблення знань про вплив електронної структури напів-гейслерових сплавів на їх властивості, шляхом моделювання та аналізу енергетичних характеристик, спінових та зарядових станів атомів, природи міжатомних хімічних зв’язків, структури валентних зон і зон провідності напів-гейслерових сплавів. Дослідження проводились шляхом моделювання сплавів за допомогою програмного комплексу WIEN2k. Різні підходи були застосовані для моделювання на різних етапах. До прикладу бази APW+lo використовувались для апроксимації хвильових функцій 3d-електронів усіх атомів, а бази LAPW використовуються для хвильових функцій решти валентних електронів. В результаті проведеного дослідження було встановлено вплив атомів заміщення на електронну структуру сплавів Pt(1-x)M(x)MnSb (M= Ni, Au; x= 0.0 ÷ 1.0), і як наслідок зміну їх властивостей. Обидва елементи заміщення збільшують значущість йонних зв’язків. Збільшення концентрації атомів заміщення призводить до переходу сплаву у напівметалічний стан, проте для Au при х = 0,75 і х = 1 відбувається перехід у стан металевої провідності. Заміщення атомів платини призводить до поляризованості елоктронів, що в свою чергу призводить до утворення магнітного моменту сполуки. Найбільший внесок у загальний магнітний момент в обох випадках дають електрони Mn d орбіталі. Результати роботи було опубліковано в Українському фізичному журналі.74 с.ukзонні розрахункисплави Гейслераелектронна будовамагнітні моментиполяризовані електронні станиспінтронікаbandstructure calculationsHeusler alloysbandstructuremagnetic mo-mentspolarized bandstructure statespintronicMaster Thesis538.911:538.95:539.2