Гнатюк, В’ячеслав ВолодимировичШаблій, Тетяна Олександрівна2025-06-092025-06-092025Гнатюк, В. В. Хімічна небезпека повітряної складової агресії Росії / Гнатюк В. В., Шаблій Т. О. // Вісник НТУУ «КПІ ім. Ігоря Сікорського». Серія «Хімічна інженерія, екологія та ресурсозбереження». – 2025. – № 1(24). – С. 56-67. – Бібліогр.: 14 назв.https://ela.kpi.ua/handle/123456789/74131В даній роботі проведений аналіз загроз хімічного забруднення територій від далекобійного озброєння, що застосовується Російською Федерацією проти України. Наведена статистична інформація щодо обстрілів з моменту повномасштабного вторгнення до 27 листопада 2024 року. За представленими статистичними даними розрізняються області, які характеризуються певними тенденціями щодо типу використаного озброєння, зокрема: переважання ракет певного типу, наявність чи відсутність повітряних атак безпілотними апаратами. З’ясовано, що найбільшою кількістю ракет та безпілотних апаратів були атаковані Харківська, Запорізька, Дніпропетровська та Львівська області, по 112–139 ідентифікованих цілей на кожну область. Найбільша кількість зафіксованих цілей за цей період часу припала на Київ та Київську область – 328 випадків. Продемонстровано темпи нарощування обстрілів по території України за роками і підраховано, що кількість БПЛА, які були використані, у 7 разів більша, ніж кількість використаних ракет. В роботі проведена оцінка різних типів балістичних та крилатих ракет, що атакували регіони України, щодо їх небезпеки хімічного забруднення довкілля через витік палива після падіння. Показано, що найбільш хімічно небезпечною є радянська крилата ракета Х-22, в якій в якості палива використовується двокомпонентна композиція: паливо – ТГ-02 (самін), окисник – АК-27І (меланж). І хоча в БПЛА використовуються менш агресивні палива, проте кількість їх застосування під час обстрілів підвищує рівень екологічної небезпеки.ukхімічна небезпекаракетне паливодалекобійне озброєннязабруднення довкіллятоксичністьекологічна безпекаchemical hazardrocket fuellong-range weaponryenvironmental pollutiontoxicityenvironmental safetyArticleС. 56-67https://doi.org/10.20535/2617-9741.1.2025.325838502;5040009-0000-0709-02460000-0003-3454-675X