Худецький, Ігор ЮліановичАнтонова-Рафі, Юлія ВалеріївнаМельник, Ганна ВіталіївнаРимар, Сергій Володимирович2024-03-112024-03-112024Напрямки застосування біоімпедансометрії в медицині / Худецький Ігор Юліанович, Антонова-Рафі Юлія Валеріївна, Мельник Ганна Віталіївна, Римар Сергій Володимирович // Біомедична інженерія і технологія. – 2024. – № 13. – С. 13-22. – Бібліогр.: 35 назв.2707-8434https://ela.kpi.ua/handle/123456789/65401Анотація – Постійне збільшення тривалості життя сприяє старінню населення та зростанню поширеності хронічних захворювань. Наслідком цього є вплив на соціально-економічну структуру суспільства з точки зору збільшення медичних витрат і потреб у сфері охорони здоров’я та соціального забезпечення. Ця проблема спонукала до нових технологічних досягнень (сенсорні пристрої, переносні системи, комунікаційні технології тощо) для покращення поточних систем охорони здоров’я та якості життя населення. Досліджуються та розробляються численні технології сенсоризації для їх застосування для моніторингу стану здоров’я, як у клінічному середовищі, так і в переносних пристроях для дистанційного моніторингу вдома користувачем: варіабельність серцевого ритму, рівень глюкози у крові, артеріальний тиск, температуру, фізичну активність тощо. Серед цих технологій провідне місце займає біоімпеданс, оскільки він дозволяє отримати уявлення про внутрішні процеси організму неінвазивним шляхом. Ця стаття має на меті провести ретельний огляд систем біоімпедансу для застосування в охороні здоров'я. Описано та проаналізовано такі застосування біоімпедансу, як оцінка складу тіла, імпедансна кардіографія, трансторакальна імпедансна пневмографія та електроімпедансна томографія. Також описано особливості застосування провідності шкіри для цілей біоімпедансометрії. Розглянуто проблему портативності систем для вимірювання біоімпедансу, необхідності взаємодії лікаря/медсестри з пацієнтом, питання оптимізації розміру апаратного забезпечення, надійності та точності, а також енергоспоживання, щоб максимізувати автономність пристроїв. Визначено необхідність покращення специфічності систем біоімпедансу, розробки стандартних протоколів калібрування, дослідження нових конфігурацій електродів і методів, щоб зменшити вплив анізотропних властивостей тканин.ukбіологічні тканиниімпедансометріяімпеданс біологічних тканинбіоімпедансдіагностикаоцінка складу тілаімпедансна кардіографіятрансторакальна імпедансна пневмографіяелектроімпедансна томографіяbiological tissuesimpedance measurementimpedance of biological tissuesbioimpedancediagnosticsassessment of body compositionimpedance cardiographytransthoracic impedance pneumographyelectroimpedance tomographyArticlePp. 13-22https://doi.org/10.20535/2617-8974.2024.13.299300616-710000-0003-0815-69500000-0002-9518-44920000-0001-5216-00710000-0003-0490-4608