Цибульник, С. О.Накорик, В. В.Півторак, Д. О.2024-11-072024-11-072024Цибульник, С. О. Проєктування архітектури автоматизованої системи створення супровідної документації освітнього процесу / Цибульник С. О., Накорик В. В., Півторак Д. О. // Вісник КПІ. Серія Приладобудування : збірник наукових праць. – 2024. – Вип. 67(1). – С. 77-83. – Бібліогр.: 20 назв.https://ela.kpi.ua/handle/123456789/70429Архітектура програмної автоматизованої системи є основним джерелом якості програмних та програ- мно-апаратних систем. Вплив архітектури полягає в тому, що вона визначає, наскільки швидко та ефективно розробник здатний проаналізувати, зрозуміти, перевірити, розширити та підтримувати програмну автома- тизовану систему. Зміни в архітектурі програмної системи мають високу вартість через її складність та можливість руйнування під час розширення. У даний час більшість знань та інформація про дизайнерські рішення, на яких базується архітектура, не- явно вбудовані в неї, що призводить до виникнення проблем під час процесу розроблення, зокрема при програм- ній реалізації її структурних елементів. Визначено, що, незважаючи на довгий шлях, який пройшла еволюція архітектури програмних систем, на сьогодні існує дуже мало об'єктивних, повторюваних та емпірично обґрунтованих методологій та інструме- нтів для проєктування та аналізу архітектури. Здебільшого архітекторами програмного забезпечення є про- грамісти з великим досвідом практики розроблення програмного забезпечення. Враховуючи цей досвід, вони чітко розуміють, що помилки в проєкті архітектури є причинами проблем нижчого рівня, що проявляються в програмному коді. Найчастіше програміст відчуває, коли архітектура його проєкту має низьку якість, тому що існує велика кількість технічних недоліків, кількість яких з часом лише зростає. Але більшість проєктів продовжують виконання, що призводить до зниження якості готової програмної автоматизованої системи. Саме тому метою даної роботи є проєктування та документування програмної архітектури на прикладі автоматизованої системи створення супровідної документації освітнього процесу, щоб зробити перший крок у напрямку розуміння взаємозв’язків та впливу прийнятих проєктних рішень на кодову базу. Для досягнення мети було обрано клас багаторівневих архітектур, серед яких найбільш поширеною є трирівнева. Розглянуто особливості реалізації відкритої та закритої трирівневих архітектур. На основі ар- хітектурного шаблону MVC розроблено проєкт архітектури автоматизованої системи створення супровідної документації освітнього процесу. Задокументовано основні підсистеми та елементи даних.ukArticleС. 77-83https://doi.org/10.20535/1970.67(1).2024.306737