Анацька, НаталіяКравченко, ІринаФранко, Наталія2026-06-102026-06-102026-06Анацька, Н. Творчий підхід до спадку Аристотеля щодо пізнання філософії природи / Анацька Наталія, Кравченко Ірина, Франко Наталія // Вісник Львівського університету. Серія філософсько-політологічні студії. - 2026. - Вип. 65. - С. 13-22.https://ela.kpi.ua/handle/123456789/81603У представленому дослідженні висвітлено філософський спадок Аристотеля щодо розуміння філософії природи і його вплив на становлення європейської філософії, культури, науки. Адже розвиток відносин «людина - природа» відповідає за вдосконалення самої людини, її творчих здібностей. Необхідно зауважити, що практика повсякденного життя збагачувала знання людей про природу, які на ранніх етапах були досить стихійними, але з часом поступово збагачувалися практичним досвідом. Втім, своєрідність натурфілософії античності полягала в тому, що в основі її була космологічна ідея гармонії людини та природи – «мікрокосма» та «макрокосма». Такий зв’язок людини з природою описав у своїх творах Аристотель. Слід зазначити, що за два століття античності було зібрано велику кількість натурфілософських знань, які досліджували широкий спектр проблем. Систематизував ці знання Аристотель, а тому його творчий спадок охоплює безліч галузей знань. Великою заслугою Аристотеля було створення понятійного апарату для вивчення філософії, а отже, для глибокого її пізнання і розуміння. Відтак ми підходимо до вивчення творчого спадку Аристотеля з позицій сучасного розуміння. Зроблено висновок, що Аристотель дає визначення природи як початку руху й таким чином започатковує природознавство, формуючи новий напрям в натурфілософії. Філософія природи Аристотеля щодо вивчення процесу виникнення космосу – космології пояснюється змішуванням п’яти стихій – води, землі, вогню, повітря, ефіру. Його вчення про те, що в центрі Всесвіту знаходиться Земля, навколо якої розташовані сфери, отримало визнання на багато століть, і в європейській науці затвердились чіткі знання про геоцентричну будову Всесвіту. У результаті проведеного дослідження визначено, що надзвичайно важливим є те, що знання Аристотеля про природу стали систематизованими і протягом двох тисячоліть служили розвитку і творчому викладу філософії природи. Проте прогресивний розвиток сучасного суспільства, його соціального життя залежить від рівня загальної культури, моральних якостей і найбільш за все – від загальноосвітньої підготовки людей – активних і мислячих учасників історичної творчості, оскільки творчість вважається одним з невід’ємних атрибутів людини. Отже, розвиток відносин «людина - природа» – це вдосконалення самої людини, її творчих умінь. У такий спосіб, природа і людина перебувають у складному взаємозв’язку, що являє собою дві сторони одного життєвого процесу.ukантичністьАрістотельфілософія природинатурфілософіякосмоцентризмбуттяматеріяпізнаннягносеологіяепістемологіямисленнясвідомістьморальтворчістьаntiquityAristotlephilosophy of naturenatural philosophycosmocentrismbeingmattercognitionepistemologythinkingconsciousnessmoralitycreativityArticleС. 13-22https://doi.org/10.30970/PPS.2026.65.1101:2-1(27)0000-0003-3958-4090000-0002-2582-444X0000-0002-1145-7220