Сидоренко, С.2015-09-212015-09-212014Формування функціональних та біосумісних композиційних покриттів на сплавах титану і заліза, зміцнених вуглецевими нанотрубками та елементами втілення, за умов екстремальних енергетичних впливів : звіт про НДР (заключ.) НТУУ "КПІ" ; кер. роб. С. Сидоренко. - К., 2014. - 167 л. + CD-ROM. - Д/б №2510-ф669.15-194.56:616-089.843https://ela.kpi.ua/handle/123456789/12532Науково-дослідна робота: 167 с., 84 рис., 6 табл., 154 джерела. Об’єкт дослідження – системи «вуглецеві нанотрубки – гідроксиапатит – поверхня титанових сплавів», в яких формуються біосумісні композиційні захисні покриття, зміцнені вуглецевими нанотрубками, для імплантатів і протезування, та системи «нові комбіновані вуглець- та азотвміщуючі середовища – поверхня сплавів заліза», в яких формуються функціональні покриття, зміцнені елементами (фазами) втілення. Мета роботи – формування наукових засад для розробки нових технологій виробництва біосумісних композиційних захисних покриттів, зміцнених вуглецевими нанотрубками, на титанових сплавах для імплантології і протезування та функціональних покриттів на сплавах заліза, зміцнених елементами (фазами) втілення. Методи дослідження – метод дугового іонно-плазмового розпилення матеріалів; метод лазерної абляції; електроіскрове легування у комбінованих міжелектродних середовищах; лазерне легування з обмазок; рентгеноструктурний аналіз; мікрорентгеноспектральний аналіз; растрова електронна та трансмісійна мікроскопія; комп’ютерні методи та програми кількісної обробки зображень; методи дослідження трибологічних характеристик; мікростроструктурний та мікродюрометричний аналізи та інші сучасні методи досліджень. Вперше розвинуто наукові основи принципово нового способу формування біосумісних (із сплавами титану) покриттів з гідроксиапатитом та вуглецевими нанотрубками (ВНТ) на полікристалічних шарах окису кремнію з нікелевими та залізними каталітичними центрами, які отримані методом CVD для імплантатів, протезів опорно-рушійного апарату людини та медичних інструментів. Із використанням методу електроіскрового (ЕІЛ) та лазерного (ЛЛ) легування запропоновано створення покриттів на сплавах заліза різного функціонального призначення з підвищеними фізико-механічними властивостями. При застосуванні нових технологічних прийомів ЕІЛ та ЛЛ з використанням насичувальних середовищ комплексного складу (за рахунок дворазової зміни насичувальної атмосфери під час ЕІЛ та додавання порошкоподібних карбідів Cr3C2, TiC, ZrC, графіту у рідинне середовище та з використанням під час ЛЛ порошкоподібних (ТіС, TiN) та пастоподібних обмазок) встановлена можливість збільшити поверхневу твердість сплавів заліза до 4 – 10 ГПа та підвищити рівень зносостійкості у 4 – 8 разів внаслідок додаткового збагачення поверхні карбідами, нітридами та карбонітридами. Розвинуто методи розрахунку розподілу температури в приповерхневому шарі сплавів заліза та його зміну з часом в процесі ЛЛ. Запропоновано механізм зміцнення матеріалу в зоні лазерної дії в процесі лазерної обробки за наявності обмазок.ukЗвіт захищений авторським правом. Переглянути його можливо з цього джерела з будь-якою метою, але копіювання та розповсюдження в будь-якому форматі забороняється без письмового дозволу.біосумісні покриттявуглецеві нанотрубкиCVD-методкаталітичні нікелеві центрититанзалізоіонно-плазмова обробкаелектроіскрове легуваннялазерна обробканасичувальне середовищегідроксиапатитTechnical Report167 л.669.15-194.56:616-089.843