Остапчук, Олександр ВолодимировичЛаварько, Михайло Анатолійович2021-03-222021-03-222020Лаварько, М. А. Оцінка технічної можливості використання потужності атомних електричних станцій для виробництва водню в період мінімальних навантажень системи : магістерська дис. : 141 Електроенергетика, електротехніка та електромеханіка / Лаварько Михайло Анатолійович. – Київ, 2020. – 101 с.https://ela.kpi.ua/handle/123456789/40140Магістерська дисертація складається з пояснювальної записки та графічної частини. Пояснювальна записка виконана на 98 сторінках формату А4, яка включає в себе 23 малюнків, 55 таблиць, 28 джерел використаної літератури. Графічна частина містить 5 аркушів технічних креслень форматом А1. В магістерський дисертації розглядається питання можливості використання потужності атомних електричних станцій для виробництва водню в період мінімальних навантажень в Енергосистемі. Приведена технічна і економічна доцільність цього заходу. Запропонована схема підключення електролізеру на прикладі існуючої РАЕС. Актуальність роботи. На сьогодні в Україні існує проблема з профіцитом електричної енергії на атомних електростанціях. Згідно положень Стратегії України до 2035 року в сфері енергетики зазначено, що в перспективі атомна енергетика розглядається як одне з найбільш економічно ефективних низьковуглецевих джерел енергії. Відповідно планується подальший розвиток ядерного енергетичного сектору і частка атомної генерації в загальному обсязі виробництва електроенергії тільки зростатиме [1]. Отже в найближчому майбутньому наша держава не тільки не збирається відмовлятись від атомних електричних станцій (АЕС), а навпаки планує нарощувати існуючі потужності. Відомо, що українські АЕС з реакторами великої потужності (зокрема типу ВВЕР), можуть працювати виключно в базовому режимі і набір потужності, наприклад, після аварійної зупинки реактору, складає близько доби [2]. Тому виробництво водню на потужностях атомної електростанції має багато переваг, а саме: можливість не розвантажувати блоки при мінімальних навантаженнях в енергосистемі, в умовах профіциту електроенергії; проект допоможе Україні мати додатковий прибуток через продаж водню в країни Європейського Союзу; можливість залучити кошти в модернізацію газотранспортної системи України і використання пропускної здатності на максимум з додаванням водню до природного газу і транспортування їх разом. Метою магістерської дисертації є обґрунтування доцільності вирішення проблеми безперервної роботи АЕС в базовому режимі, за рахунок ефективного використання надлишкової енергії АЕС. Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити наступні задачі: 1. Забезпечити теоретичний фон поточного дослідження; 2. Надати інформацію про існуючі моделі електролізерів; 3. На основі запропонованого алгоритму провести експерементальні розрахунки можливості безперервної роботи атомного блоку. Об’єкт дослідження. Атомний енергоблок і електролізер. Предмет дослідження. Процес використання атомних енергоблоків для виробництва водню з ціллю покриття небалансів в часи мінімуму навантажень. Методи дослідження. В основу роботи покладений метод, при якому була взята за базову Ровенська атомна електрична станція і на потужностях її блоків була оцінена можливість виробництва водню. Наукова новизна результатів. Для аналізу можливості покриття небалансів шляхом виробництва водню була взята тенденція декарбонізації у світі через зниження викидів ТЕС по причині, що можна регулювати небаланси збільшенням чи зниженням потужності електролізної установки для виробництва водню. Публікації за тематикою досліджень. 1. Остапчук О.В., Лаварько М.А. //Міжнародний науково-технічний журнал молодих учених, аспірантів і студентів “Сучасні проблеми електроенерготехніки та автоматики”ukелектрична станціяpower plantводеньhydrogenMaster Thesis101 с.621.311