2018

Постійне посилання на фонд

https://ela.kpi.ua/handle/123456789/33721

Переглянути

Перегляд 2018 за Ключові слова "004.75"

Зараз показуємо 1 - 2 з 2
  • Ескіз
    ДокументВідкритий доступ
    Аналіз проблем побудови критичної ІТ-інфраструктури міністерства
    (Institute of Special Communication and Information Protection of National Technical University of Ukraine “Igor Sikorsky Kyiv Polytechnic Institute”, 2018) Бондаренко, Ігор Павлович; Дорогий, Ярослав Юрійович; Стіренко, Сергій Григорович; Шемседінов, Тимур Гафарович
    Проаналізовано проблеми створення критичної ІТ-інфраструктури міністерства. Розглянуто класичну модель хмарних сервісів, яка складається з трьох шарів. Показано, що специфіка задач, що виконуються міністерствами (відомствами), ставить перед розробником підвищені вимоги щодо надійності, безпеки, доступності при автоматизації їх процесів. Як наслідок, показано, що використання тільки цих трьох шарів для створення критичної ІТ-інфраструктури міністерств (відомств), навіть у вигляді приватної хмари, вже не є достатнім. Запропоновано ще декілька додаткових шарів для класичної моделі хмарних сервісів, таких як BaaS та XaaS. Перший шар – бізнес як сервіс (BaaS), включає автоматизацію керування процесами на організаційному рівні, включно з моніторингом показників ефективності, аналітичними звітами, консолідацією даних та централізованою інтеграцією рівня підприємства. Другий шар – все як сервіс (XaaS), передбачає тотальну автоматизацію галузевого рівня, включно із введенням галузевих стандартів, автоматизації наскрізної інтеграції багатьох підприємств. Проведено подальший аналіз утвореної моделі та визначено, що для створення єдиного інформаційного простору міністерства (відомства) як об’єкта інформатизації з критичною ІТ-інфраструктурою потрібно закласти в її реалізацію цілий ряд нових можливостей. Вони обумовлюють необхідність модернізувати як апаратну інфраструктуру, так системну і прикладну частини програмного забезпечення. Тому для створення критичної ІТ-інфраструктури з цими можливостями необхідна реалізація нових спеціалізованих засобів передачі та зберігання інформації. Ці засоби характеризуються рядом ключових характеристик таких як, інтерактивність, багатоверсійність, гетерогенність, розподіленість і динамічна модифікація структур даних під час життєвого циклу інформаційних систем критичної ІТ-інфраструктури відповідно до метамоделей предметної області на базі інтерпретації метаданих. Все вищезазначене вказує на необхідність закладення в модель ще одного останнього шару GaaS (переходу до глобальної інтеграції у вигляді сервісу). В останній частині статті наведено аналіз вимог до побудови критичної ІТ-інфраструктури.
  • Ескіз
    ДокументВідкритий доступ
    Модель розподілу ресурсів критичної ІТ-інфраструктури з чіткими параметрами на основі генетичного алгоритму
    (Institute of Special Communication and Information Protection of National Technical University of Ukraine “Igor Sikorsky Kyiv Polytechnic Institute”, 2018) Дорогий, Ярослав Юрійович; Дорога-Іванюк, Олена Олександрівна; Ференс, Дмитро Андрійович
    Проведено детальний аналіз методів та алгоритмів розміщення ресурсів віртуалізованих ІТ-інфраструктур. Розглянуто класичну модель хмарних сервісів, яка складається з трьох шарів. Показано, що специфіка задач, що виконуються в критичних ІТ-інфрастуктурах, ставить перед розробником підвищені вимоги щодо надійності, безпеки, доступності. Встановлено доцільність використання для реалізації створюваної моделі сервісу IaaS. Проаналізовано основних постачальників даного хмарного сервісу, визначено їх переваги та недоліки, обрано найкращого кандидата для реалізації. Наведено детальний опис математичної моделі розподілу ресурсів критичної ІТ-інфраструктури з чіткими параметрами та її використання у поєднанні з генетичним алгоритмом. Описано модель управління віртуальними машинами при серверній віртуалізації з метою подальшого розподілу ресурсів. На прикладі показано, яким чином вона використовується для вирішення поставленої проблеми та як можна оптимізувати та пришвидшити її роботу. Розкрито розписаний генетичний алгоритм, принцип побудови фітнес-функції та його основні операції для розв’язання поставленої задачі. Запропонований генетичний алгоритм у більшій мірі схожий на традиційні генетичні алгоритми. На початку роботи алгоритму випадковим чином створюється початкова популяція рішень-індивідів. Далі, на кожній ітерації алгоритму обчислюється значення функції пристосованості кожного індивіду, для кожного індивіда у популяції вибирається пара для генерації індивідів наступної популяції. Після цього застосовується операція мутації. Окрім того, виконується пошук найкращого індивіду нової популяції та порівнюється із найкращим індивідом попередньої популяції. І на завершення, для побудованої моделі наведено ряд уточнень, які дозволяють використати дану модель для критичної ІТ-інфраструктури з врахуванням вимог високої доступності, таких як відмовостійкість (здатність системи до подальшої роботи після відмови одного із її елементів), неперервна доступність (здатність системи до безперервного обслуговування, незалежно від часу відмови вузлів системи) та високодоступність (здатність системи до подальшої роботи після відмови одного із вузлів, з можливими перервами у роботі). В останній частині статті наведено експериментальні дослідження запропонованої моделі розподілу ресурсів критичної ІТ-інфраструктури з чіткими параметрами на базі генетичного алгоритму.