Електронний архів наукових та освітніх матеріалів КПІ ім. Ігоря Сікорського
ELAKPI – інституційний репозитарій, що накопичує, зберігає, розповсюджує та забезпечує довготривалий, постійний та надійний доступ через Інтернет до наукових та освітніх матеріалів професорсько-викладацького складу, співробітників, студентів, аспірантів та докторантів КПІ ім. Ігоря Сікорського. За посиланням можна ознайомитися з положенням про ELAKPI.
Доступ до матеріалів ELAKPIДоступ до повних текстів матеріалів ELAKPI вільний в мережі Інтернет, крім:
Щоб отримати права на перегляд/скачування повних текстів ресурсів, доступних тільки в локальній мережі університету, зареєстровані користувачі Бібліотеки КПІ ім. Ігоря Сікорського можуть скористатися послугою Віддалений доступ до "локальних" ресурсів. | КонтактиБібліотека КПІ ім. Ігоря Сікорського, зал № 4.4, тел. +38 (044) 204-96-72, elakpi@library.kpi.ua, elakpi.ntb@gmail.com |
Фонди
Виберіть фонд, щоб переглянути його зібрання.
- Вільний доступ
- Доступ у читальній залі № 6.6 НТБ
- Припинив існування 1.07.2020
- Доступ у читальній залі № 6.6 НТБ
- Припинив існування 01.07.2018
- Припинив існування 1.07.2020
Нові надходження
Технології Інтернет : практикум
(2024-09-26) С.В. Суліма; М.А. Скулиш; С.В. Суліма
Посібник розроблений для студентів, які навчаються за освітньою програмою "Інформаційно-комунікаційні технології" за спеціальністю 172 "Електронні комунікації та радіотехніка", та містить методичні вказівки до виконання комп'ютерних практичних робіт і призначений для закріплення теоретичних знань з основ розробки веб-додатків та використання сучасних інтернет-технологій. Роботи, наведені в посібнику, дозволяють студентам отримати практичні навички з розробки та адміністрування веб-ресурсів, створення інтерактивних елементів на веб-сторінках, а також інтеграції мультимедійних і зовнішніх сервісів у веб-додатки. Посібник рекомендовано для використання у навчальному процесі студентів бакалаврату та може бути корисним також для інших спеціалістів, які прагнуть підвищити свою кваліфікацію у сфері інформаційно-комунікаційних технологій.
UX-контент як об’єкт роботи редактора
(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2024) Супрун, Яна Миколаївна; Тріщук, Ольга Володимирівна
Супрун Я. М. UX-контент як об’єкт роботи редактора : Магістерська дисертація. Київ : КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2024. 134 с.
Магістерська дисертація містить вступ, 3 розділи, висновки, список використаної літератури з 82 бібліографічних найменуваннями та 11 додатками.
Актуальність теми обґрунтована необхідностю дослідити UX-контент як нову галузь написання текстів для онлайн-платформ, визначити перелік редакторських навичок, необхідних для роботи із цим контентом і спроєктувати лендинг для книжкового клубу, практично застосувавши ці знання та посприявши популяризації відвідування книжкових обговорень в Україні.
Метою магістерської дисертації є розкриття особливостей UX-контенту як обʼєкта редакторської діяльності та практичне застосування набутих знань під час розробки лендингу для книжкового клубу.
Об’єкт дослідження — UX-контент як компонент взаємодії користувачів з цифровими продуктами. Предмет — особливості створення та редакторського опрацювання UX-контенту.
У дисертації вперше в Україні досліджено UX-контент як об’єкт роботи редактора. Уперше з’ясовано вплив якісних UX-текстів на користувацький досвід, що є важливим аспектом у розвитку цифрових технологій та онлайн-комунікацій. Результати дослідження сприятимуть формуванню принципів ефективної роботи редактора з UX-контентом, зокрема в розробці текстів, орієнтованих на покращення взаємодії користувачів із цифровими платформами.
Практичне значення отриманих результатів полягає у створенні лендингу для літературного клубу, який надає зручний доступ до інформації про діяльність проєкту та сприяє залученню нових учасників. Тестування UX-контенту дозволило адаптувати текстовий матеріал до потреб цільової аудиторії, що забезпечує ефективну комунікацію та покращує взаємодію користувачів із платформою.
Науково-популярні видання про захист персональних даних
(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2024) Карлаш, Ілона Сергіївна; Тріщук, Ольга Володимирівна
Карлаш І. С. Науково-популярні видання про захист персональних даних : Магістерська дисертація. Київ : КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2024. 99 с.
Магістерська дисертація складається зі вступу, 3 розділів, висновків, списку використаної літератури та додатків. Обсяг роботи — 99 сторінок. Дисертація містить 45 рисунків та 2 додатки.
Актуальність теми зумовлена стрімким розвитком цифрових технологій і потребою суспільства у зрозумілому викладі складних правових концепцій. В умовах євроінтеграційного курсу України та активного виходу бізнесу на європейський ринок, де діють жорсткі вимоги GDPR, створення якісних науково-популярних видань є важливим інструментом для підвищення правової обізнаності громадян і адаптації компаній до міжнародних стандартів.
Мета дослідження — розроблення концепції, структури та дизайну науково-популярного посібника, який би пояснював основи захисту персональних даних у доступній формі для широкої аудиторії.
Об’єкт дослідження — науково-популярні видання.
Предмет дослідження — структурні, стилістичні та концептуальні особливості підготовки науково-популярного видання, спрямованого на висвітлення правових аспектів захисту даних.
Наукова новизна полягає у вперше запропонованій концепції посібника, що інтегрує принципи юридичного дизайну та методи популяризації науки. Робота висвітлює інноваційні підходи до передачі складної юридичної інформації через мультимодальні формати, включаючи текстові та візуальні елементи.
Практичне значення результатів дослідження полягає у створенні науково-популярного видання, яке слугує інструментом підвищення обізнаності громадськості та бізнесу про захист персональних даних. Результати роботи можуть бути використані у видавничій справі, освітніх проєктах і для просвітницьких цілей.
Роль редактора в забезпеченні виховного потенціалу дитячої літератури
(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2024) Данько, Катерина Русланівна; Тріщук, Ольга Володимирівна
Магістерська дисертація Данько Катерини Русланівни на тему «Роль редактора в забезпеченні виховного потенціалу дитячої літератури» зі спеціальності 061 «Журналістика» освітньо-професійної програми «Видавнича справа та редагування», НТУУ «КПІ ім. Ігоря Сікорського», 2024, Київ.
Магістерська дисертація містить вступ, 3 розділи, висновки, список використаної літератури з бібліографічних найменуваннями і 1 застосунок. Обсяг роботи — сторінки комп’ютерного складання.
Актуальність теми обґрунтована необхідністю дослідити інтерактивні застосунки як сучасний формат дитячої літератури, визначити їхній виховний та освітній потенціал у контексті формування моральних, етичних і соціальних цінностей у дітей. Це зумовлено стрімким розвитком цифрових технологій, що змінюють способи взаємодії дітей із літературою. У роботі передбачено створення концепції мобільного застосунку для дітей, що поєднує літературні, навчальні та інтерактивні елементи, сприяючи розвитку читацької культури та морального виховання молодшого покоління.
Об’єктом дослідження є дитяча література та інтерактивні мобільні застосунки як засоби виховання і формування соціальних цінностей. Предметом дослідження є виховний потенціал дитячої літератури.
Практичне значення одержаних результатів полягає у розробці інтерактивного мобільного застосунку «Книголенд», що може бути використаний у виховному та освітньому процесах.
Методи дослідження. Для реалізації мети було використано комплекс загальнонаукових і спеціальних методів дослідження: описово-аналітичний метод (для систематизації та узагальнення наукової інформації щодо жанрової різноманітності дитячої літератури, її виховного потенціалу та інтерактивних підходів); метод історичного аналізу (дослідження розвитку дитячої літератури); метод порівняльного аналізу (для оцінки функціональних особливостей інтерактивних додатків і традиційних книжкових форматів); опитування; статистичний метод (для обробки результатів опитування із залученням інструментів Google Forms і Microsoft Excel); метод моделювання (для розробки концепції застосунку «Книголенд»).
Інфлюенсери та їх роль у формуванні суспільної думки в епоху соціальних медіа
(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2024) Головко, Катерина Сергіївна; Смола, Лідія Євстахіївна
Актуальність дослідження обумовлена стрімким розвитком цифрових комунікацій, які докорінно змінили процес формування суспільної думки. У сучасному світі соціальні медіа стали основним джерелом інформації для мільйонів людей, а інфлюенсери, завдяки своїй здатності впливати на аудиторію, відіграють ключову роль у цьому процесі. З огляду на зростаючий інтерес до ефективності використання інфлюенсерів у різних сферах – від комерційного маркетингу до соціальних ініціатив, постає потреба у глибокому дослідженні їхнього впливу.
Мета дослідження полягає у визначенні ролі інфлюенсерів у формуванні суспільної думки в епоху соціальних медіа, аналізі їх впливу на аудиторію та розробці рекомендацій для ефективного використання інфлюенсерів у комунікаційних стратегіях.
Завдання дослідження:
- дослідити теоретико-методологічні засади проблематики інфлюенс-маркетингу
- проаналізувати вплив інфлюенсерів на цільову аудиторію
- дослідити алгоритми відбору інфлюенсерів
- сформувати рекомендації щодо співпраці з інфлюенсерами та перспективи розвитку інфлюенс-маркетингу
Предмет дослідження – діяльність інфлюенсерів у соціальних медіа та їх роль у формуванні суспільної думки.
Об’єкт дослідження – інфлюенсери як сучасний феномен впливу на формування громадської думки.
Методи дослідження включають аналіз та синтез наукової літератури, що дозволяє узагальнити теоретичні підходи до вивчення інфлюенсерів; метод порівняння для оцінки впливу мікро- та макроінфлюенсерів; контент-аналіз соціальних медіа для дослідження прикладів формування суспільної думки; метод опитування для визначення сприйняття аудиторією діяльності інфлюенсерів; а також аналітичний підхід для розробки рекомендацій щодо вдосконалення інфлюенс-маркетингу.
Наукова новизна дослідження полягає в систематизації сучасних підходів до аналізу впливу інфлюенсерів на формування суспільної думки, розробці теоретичних моделей їх впливу з урахуванням специфіки соціальних медіа, а також у визначенні ключових критеріїв ефективності інфлюенс-маркетингу. Уперше проведено порівняльний аналіз впливу мікро- та макроінфлюенсерів на різні аудиторії з акцентом на ризики співпраці. Розроблено практичні рекомендації для побудови комунікаційних стратегій із залученням інфлюенсерів, що враховують особливості формування суспільної думки в епоху цифрових технологій.
Практична значущість дослідження полягає у розробці рекомендацій для брендів, організацій та державних структур щодо ефективного використання інфлюенсерів у комунікаційних стратегіях. Запропоновані алгоритми вибору інфлюенсерів, методи оцінки ефективності їхньої діяльності та підходи до мінімізації ризиків можуть бути використані на практиці для побудови результативних рекламних кампаній та соціальних ініціатив. Отримані результати сприяють вдосконаленню інфлюенс-маркетингу як інструменту впливу на громадську думку та формування позитивного іміджу в цифрових медіа.
Робота складається зі вступу, трьох розділів основної частини, висновків, списку використаних джерел і додатків. У першому розділі представлено теоретико-методологічні засади дослідження, включаючи історіографію, концептуальні підходи та методи вивчення діяльності інфлюенсерів. У другому розділі проведено аналіз впливу інфлюенсерів на суспільну думку із акцентом на практичні кейси, ризики та особливості їхньої діяльності в соціальних мережах. Третій розділ присвячений розробці рекомендацій та інструментів для співпраці з інфлюенсерами, враховуючи сучасні тенденції та перспективи розвитку інфлюенс-маркетингу. Робота завершується висновками, у яких підсумовано основні результати дослідження, а також практичними рекомендаціями.