Електронний архів наукових та освітніх матеріалів КПІ ім. Ігоря Сікорського

ELAKPI – інституційний репозитарій, що накопичує, зберігає, розповсюджує та забезпечує довготривалий, постійний та надійний доступ через Інтернет до наукових та освітніх матеріалів професорсько-викладацького складу, співробітників, студентів, аспірантів та докторантів КПІ ім. Ігоря Сікорського. За посиланням можна ознайомитися з положенням про ELAKPI.

Доступ до матеріалів ELAKPI

Доступ до повних текстів матеріалів ELAKPI вільний в мережі Інтернет, крім:

  • частини матеріалів з зібрань факультетів/кафедр, завантажених до 2016 року, доступ до яких надається в локальній мережі університету, що вказано в описі матеріалу;
  • звітів про НДР – доступ з комп’ютерів у залі № 6.6 НТБ;
  • дисертацій та авторефератів, завантажених до 2016 року, які доступні тільки для перегляду з комп’ютерів у залі № 6.6 НТБ.

Щоб отримати права на перегляд/скачування повних текстів ресурсів, доступних тільки в локальній мережі університету, зареєстровані користувачі Бібліотеки КПІ ім. Ігоря Сікорського можуть скористатися послугою Віддалений доступ до "локальних" ресурсів.

Розміщення матеріалів в ELAKPI
Контакти

Бібліотека КПІ ім. Ігоря Сікорського, зал № 4.4, тел. +38 (044) 204-96-72, elakpi@library.kpi.ua, elakpi.ntb@gmail.com

 

Фонди

Виберіть фонд, щоб переглянути його зібрання.

Зараз показуємо 1 - 38 з 38

Нові надходження

Ескіз
ДокументВідкритий доступ
Модернізація системи охолодження фотоелектричної панелі з використанням водяного контуру
(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2026) Поляченко, Іван Олександрович; Зайченко, Стефан Володимирович
Дипломний проєкт спрямовано на вирішення проблеми зниження продуктивності сонячних панелей через їх температурне перегрівання. Для оптимізації генерації запропоновано модернізацію фотоелектричних модулів шляхом облаштування активного водяного охолодження. За допомогою програмного середовища MATLAB/Simulink побудовано цифрову модель, яка відображає електротеплові та гідравлічні процеси, а також дозволяє оцінити енергетичний виграш від впровадження автоматизованої терморегуляції. Практична цінність роботи полягає в інтеграції розробленої гібридної системи у схему електропостачання ремонтно-механічного цеху як надійного резервного джерела живлення для критично важливого обладнання. Наведені розрахунки та підбір реальних апаратних компонентів підтверджують ефективність такого підходу для підвищення безпеки та енергонезалежності промислових підприємств. Методи дослідження – аналітичний огляд, математичне та комп'ютерне моделювання, інженерний розрахунок параметрів мережі та узагальнення технічних даних.
Ескіз
ДокументВідкритий доступ
Електромеханічне обладнання Коржівського нафтового родовища з модернізацією штангового насоса
(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2026) Курганська, Вероніка Ігорівна; Мейта, Олександр Вячеславович
Проєкт присвячений питанню дослідження електромеханічного обладнання Коржівського нафтового родовища та підвищення ефективності роботи штангової насосної установки шляхом модернізації її конструкції із застосуванням п’єзоелектричного активатора. У результаті виконання роботи розроблено комплекс механізації Коржівського нафтового родовища, проведено розрахунок системи електропостачання виробничих об’єктів та виконано аналіз сучасних технологій механізованого видобутку нафти. Представлено результати інформаційного, патентного та науково-технічного пошуку щодо способів підвищення ефективності роботи штангових свердловинних насосних установок. Розглянуто основні проблеми експлуатації нафтових свердловин, пов’язані зі зниженням проникності привибійної зони пласта, утворенням відкладень та збільшенням енерговитрат під час видобутку нафти. Запропоновано модернізацію штангового насоса шляхом встановлення п’єзоелектричного активатора, принцип роботи якого базується на створенні імплозійного впливу та генерації електричного поля безпосередньо в зоні руху пластової рідини. Використання активатора сприяє зниженню в’язкості рідини, покращенню умов фільтрації в привибійній зоні пласта та підвищенню інтенсивності припливу нафти до свердловини. Виконано математичне моделювання роботи п’єзоелектричного активатора, досліджено його силові та енергетичні характеристики, визначено умови виникнення резонансних режимів і встановлено залежності між параметрами імплозійного гідроудару та конструктивними параметрами пристрою.
Ескіз
ДокументВідкритий доступ
Автоматизація технологічного процесу культивування мікроводоростей у фотобіореакторі для отримання біопалива
(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2026) Курганський, Денис Вікторович; Яковлєва, Анна Валеріївна
Дипломний проєкт присвячено розробленню автоматизованої системи керування технологічним процесом культивування мікроводоростей у плоскопанельному фотобіореакторі для отримання біопалива. Як базовий технологічний об'єкт прийнято пілотну установку робочим об'ємом 500 л: 10 плоскопанельних фотобіореакторів по 35 л та резервуар поживного середовища 150 л. У роботі обґрунтовано вибір Arthrospira platensis DHR20 як культури, що культивується на анаеробно оброблених стічних водах тваринництва та формує біомасу з потенціалом для виробництва FAME-біодизеля. Розраховано очікуваний вихід сухої біомаси, ліпідів і біодизеля, а також добову біофіксацію CO₂. Розроблено структуру автоматизованої системи керування на базі ПЛК Siemens S7-1200 із контурами регулювання температури, pH, рівня, оптичної густини та аварійного захисту. Запропоновано схему живлення з вибором кабелів, автоматичних вимикачів та уставок захисту. Розроблено рекомендації з охорони праці, електробезпеки, біобезпеки та екологічного контролю.
Ескіз
ДокументВідкритий доступ
Технологічне забезпечення якості деталей механізму фальцювання інтегральних обкладинок
(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2026) Палюх, Дмитро Олександрович; Киричок, Петро Олексійович
Палюх Д. О. Технологічне забезпечення якості деталей механізму фальцювання інтегральних обкладинок. Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 186 «Видавництво та поліграфія». – Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», Навчально-науковий видавничо-поліграфічний інститут, Київ, 2026. Дисертаційна робота присвячена вирішенню актуального науковоприкладного завдання технологічного забезпечення стабільної якості фальцювання інтегральних обкладинок у сучасних умовах поліграфічного виробництва шляхом підвищення довговічності та точності роботи профільних фальцювальних планок як функціонально відповідальних елементів фальцювальних систем. Актуальність дослідження зумовлена тим, що якість інтегральних обкладинок безпосередньо залежить від стабільності кінематичної та контактної взаємодії у фальцювальному вузлі, яка, своєю чергою, визначається геометрією профілю фальцювальних планок, послідовністю їх формоутворення та станом робочої поверхні. Зношування планок, деградація мікрогеометрії та порушення умов тертя призводять до геометричних відхилень фальців, перекосів клапанів і зниження якості готової продукції. У першому розділі здійснено аналіз сучасного стану технологій виготовлення інтегральних обкладинок і чинників, що впливають на їх якість та довговічність упродовж життєвого циклу. Проаналізовано роль процесу фальцювання як критичної стадії післядрукарської обробки, узагальнено основні види дефектів і показано визначальну роль фальцювальних планок у формуванні геометрії клапанів. Обґрунтовано доцільність удосконалення робочих поверхонь планок шляхом формування зміцнювального мікрорельєфу. У другому розділі розроблено науково-технічні засади технологічного забезпечення якості деталей механізму фальцювання на основі аналізу контактно-механічних, кінематичних і трибологічних параметрів процесу. Обґрунтовано вибір керованих параметрів геометрії профільних фальцювальних планок (кривини, розподілу контактного тиску, умов тертя) та показано доцільність застосування профілів із плавною зміною кривизни і керованого мікрорельєфу для стабілізації процесу формоутворення фальців. У третьому розділі виконано математичне та чисельне моделювання напружено-деформованого стану профільних фальцювальних планок зі зміцненим мікрорельєфним шаром і розгорток інтегральних обкладинок. Побудовано аналітичні та скінченно-елементні моделі, які дозволяють оцінювати вплив геометрії профілю, параметрів мікрорельєфу та режимів навантаження на концентрацію напружень, деформації клапанів і зносостійкість деталей фальцапарату. Чисельне моделювання показало, що застосування профілів фальцювальних планок із плавною зміною кривизни (евольвентних і комбінованих) дозволяє зменшити пікові напруження у матеріалі обкладинок на 15–30 % порівняно з V-подібними профілями та знизити нерівномірність розподілу контактного тиску вздовж лінії фальца, що забезпечує зменшення геометричних відхилень зведення клапанів у 1,5–2 рази та підвищує повторюваність формоутворення інтегральних обкладинок у межах тиражу. У четвертому розділі проведено експериментальні дослідження формування зміцнювального мікрорельєфу на профільних фальцювальних планках зі сталей 05кп та 08Х18Н10Б із використанням лазерного та механічного інденторного оброблення. Досліджено геометрію мікрорельєфу, мікроструктуру та мікротвердість приповерхневих шарів і встановлено, що формування зміцнювального мікрорельєфу забезпечує зростання мікротвердості приповерхневого шару у 1,3–1,8 раза порівняно з незміцненим станом та підвищення зносостійкості фальцювальних планок на 25–40 % залежно від способу оброблення і матеріалу основи. При цьому глибина та крок мікрорельєфних напрямних, сформованих лазерним і механічним інденторним способами, знаходяться у діапазоні десятків мікрометрів, що забезпечує стабілізацію умов тертя та зменшення інтенсивності контактного зношування у фальцювальному вузлі. Виявлено, що керований мікрорельєф сприяє зменшенню дисперсії коефіцієнта тертя та пригніченню режимів нестабільного ковзання типу stick–slip, що є однією з основних причин перекосів і нерівної лінії згину. У п’ятому розділі на основі отриманих теоретичних і експериментальних результатів розроблено конструкцію пристрою для фальцювання і приклеювання клапанів інтегральних обкладинок із вакуумним транспортуванням розгорток і зміцненими профільними фальцювальними планками. Реалізація запропонованих технологічних і конструктивних рішень забезпечує стабільне вакуумне утримання розгортки, обмеження поздовжніх зміщень у межах технологічних допусків та збереження геометричної точності інтегральних обкладинок при зміні формату і жорсткості матеріалу. Застосування зміцнених фальцювальних планок дозволяє збільшити ресурс їх експлуатації та зменшити потребу у переналагодженні і заміні робочих елементів, що має безпосередній техніко-економічний ефект. У висновках узагальнено основні результати дисертаційного дослідження та підтверджено, що комплексне технологічне забезпечення геометрії профілю, послідовності формоутворення та стану робочої поверхні профільних фальцювальних планок є ефективним шляхом підвищення стабільності процесу фальцювання, якості та довговічності інтегральних обкладинок. На основі проведених теоретичних та експериментальних досліджень в рамках виконання дисертаційної роботи отримано такі найбільш суттєві результати: Вперше: – розроблено та науково обґрунтовано концепцію зміцнювальних мікрорельєфних напрямних як мікрогеометричних структур на робочих поверхнях фальцювальних планок, визначено їх основні морфологічні параметри та залежність від способу формування, що забезпечує підвищення зносостійкості планок на 25–35 %, стабільність процесу фальцювання й покращення якості інтегральних обкладинок. – встановлено науково обґрунтовані підходи до вибору геометрії профілю фальцювальних планок (U-, V-, евольвентного) з урахуванням товщини та жорсткості матеріалу інтегральних обкладинок, що забезпечує рівномірний розподіл контактних напружень у зоні згину клапанів, зменшення локальних деформацій та запобігання пошкодженню обкладинок. – визначено вплив послідовності нанесення зміцнювального мікрорельєфу (до або після формування профілю) на збереження його геометрії, точність відтворення та зносостійкість робочого шару фальцювальних планок, при цьому експериментально та розрахунково встановлено, що нанесення мікрорельєфу на вже сформований профіль забезпечує мінімальні спотворення структури, тоді як нанесення його до профілювання супроводжується ризиком часткового згладжування рельєфу. – встановлено відмінності у формі та симетрії мікрорельєфу, характері зміцнення приповерхневого шару й рівні його зносостійкості під час формування зміцнювальних мікрорельєфних напрямних методами лазерного текстурування та механічного вдавлювання сферичним індентором, що дає змогу цілеспрямовано керувати співвідношенням параметрів «мікротвердість – відтворюваність рельєфу – шорсткість» залежно від умов роботи фальцювально-склеювальних ліній. Удосконалено: – технологічні підходи до зміцнення робочих поверхонь фальцювальних планок шляхом інтеграції вибору профілю, послідовності нанесення та способу формування мікрорельєфних напрямних у єдину технологічну схему, що дозволило сформувати узагальнену модель прийняття технологічних рішень, здатну прогнозувати експлуатаційні показники планок (зносостійкість, стабільність фальцювання, чутливість до зміни матеріалу обкладинок) ще на етапі проєктування технології. Набули подальшого розвитку: – наукові обґрунтування екологічно орієнтованих технологій післядрукарської обробки інтегральних обкладинок, у межах яких підвищення довговічності деталей механізму фальцювання розглядається як інструмент ресурсоощадження, що забезпечує зменшення частоти заміни інструменту, скорочення обсягу технологічних відходів і зниження екологічного навантаження поліграфічного виробництва без погіршення якості готової продукції. Апробацію результатів дисертаційної роботи здійснено шляхом виробничих випробувань процесу фальцювання та приклеювання клапанів розгорток інтегральних обкладинок із використанням запропонованих технологічних і конструктивних рішень на поліграфічному підприємстві ТОВ «ВКП «СТ-ДРУК» (м. Київ). Результати дисертаційного дослідження впроваджено в навчальний процес Навчально-наукового видавничо-поліграфічного інституту під час проведення лекційних та лабораторних занять з дисциплін «Післядрукарські процеси» та «Технології виготовлення паковань та етикеток», які забезпечує кафедра технології поліграфічного виробництва, для студентів спеціальності 186 «Видавництво та поліграфія». Факт упровадження підтверджено відповідними актами та довідками.
Ескіз
ДокументВідкритий доступ
Інтелектуальні методи виявлення та класифікації вибухонебезпечних предметів
(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2026) Лесогорський, Кирило Сергійович; Синєглазов, Віктор Михайлович
Лесогорський К.С. Інтелектуальні методи виявлення та класифікації вибухонебезпечних предметів. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук (доктора філософії) за спеціальністю 122 Комп’ютерні науки з галузі знань 12 Інформаційні технології. – Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», Київ, 2026. Забруднення територій мінами та іншими вибуховими пристроями є однією з ключових проблем, які затримують розвиток країн у післявоєнний період. Оперативне виконання розмінування на якомога більшому об’ємі забрудненої території є критичною задачею для відновлення країн після завершення бойових дій. Однією з найскладніших та найнебезпечніших частин процесу є виявлення мін та вибухонебезпечних предметів. Історично це виконувалось інженерами розмінування, які використовували набір простих інструментів (метало детектори та щупи) для пошуку та позначення вибухонебезпечних предметів. Розвиток безпілотних систем та сенсорів дозволяє використовувати роботизовані системи для обстеження забруднених ділянок, значно знижуючи ризик для людей. Однак застосування таких технологій не є простим, оскільки існує ряд проблем, навединих нижче. 1. Для виявлення вибухових предметів на поверхні та під землею необхідні чутливі сенсори. 2. Комплексність проблеми вимагає побудови рішення із врахуванням особливості застосування методів на кожному з етапів. Моделі штучного інтелекту мають бути адаптовані до складних та великих даних, отриманих від різноманітних сенсорів. Дані від сенсорів мають бути передоброблені для якісної роботи моделей штучного інтелекту. 3. Сучасні моделі штучного інтелекту вимагають великої кількості даних для навчання. Розмінування є дуже спеціалізованим випадком, з обмеженою кількістю наборів даних та складністю збору додаткових наборів даних. Це створює необхідність у використанні спеціалізованих методів навчання для підвищення узагальнюючої здатності моделі та її можливості адаптуватись до нових умов. Нині у методах інтелектуального аналізу гіпер(мульти)спектральних зображень утворилося протиріччя – існуючі методи розробляються для класифікації великої кількості класів, однак при цьому кожен клас займає велику площу; набори даних є збалансованими та повністю маркованими – та практичними потребами задач виявлення ВНП – обмежена кількість класів, які складають малий відсоток набору даних з обмеженим маркуванням. Для розв’язання протиріччя, яке було визначене, в дисертаційній роботі розв’язується актуальне наукове завдання щодо розробки методології та методів передобробки та інтелектуального аналізу гіпер(мульти)спектральних зображень для вирішення задачі класифікації та сегментації на основі штучних нейронних мереж в умовах короткої, незбалансованої вибірки. Метою дисертаційної роботи є підвищення ефективності процесу інтелектуального виявлення вибухонебезпечних предметів у гіпер(мульти)спектральних та інфрачервоних аерофотозображеннях отриманих із БпЛА шляхом підвищення точності класифікації та зменшення кількості помилок I та II типу. Основні наукові завдання дослідження, відповідно до мети, полягають в наступному. 1. Провести комплексний аналіз стану проблеми забруднення ВНП, особливості процесу гуманітарного розмінування, застосування безпілотних систем при роботі з ВНП. Проаналізувати особливості методів обробки даних аерофотозйомки з гіпер(мульти)спектральних камер, етапів передобробки даних, навчання моделей машинного навчання та збереження результатів інтелектуальної обробки у геоінформаційних базах даних. 2. Розробити метод інтелектуальної обробки гіперспектральних (мультиспектральних) даних з метою виявлення вибухонебезпечних предметів. Визначення основних кроків та задач, які необхідно вирішити. 3. Розробити методи передобробки гіпер(мульти) спектральних даних: адаптувати існуючі методи покращення якості із урахуванням особливостей гіперспектральних (мультиспектральних) зображень, запропонувати нові підходи до зменшення спектральної розмірності шляхом виділення інформативних каналів з урахуванням особливостей формування векторів ознак зі спектральних сигнатур. 4. Розробити методи напівкерованого навчання націлених на зменшення ефекту самоупредженості при роботі з незбалансованими вибірками та навчання при можливості наявності перетину класу та невідомих класів. Розробка методу вибору оптимального алгоритму напівкерованого навчання на основі оцінки навчальної вибірки. 5. Розробити топології штучних нейронних мереж для виявлення спектрально-просторових ознак, їх злиття та класифікації гіперспектральних (мультиспектральних) даних. 6. Розробити програмне забезпечення для передобробки, формування ортофотоплану та інтелектуальної обробки спектральних даних із забезпеченням взаємодії з GIS системами для спрощення інтеграції в процеси гуманітарного розмінування. 7. Провести експериментальну перевірку запропонованих методів на наборах даних, зібраних у контрольованих умовах і відповідає реальному застосуванню ВНП для якісної та кількісної оцінки ефективності запропонованих методів. Об’єктом дослідження є методи класифікації гіперспектральних (мультиспектральних) даних. Предметом дослідження є інтелектуальні методи виявлення та класифікації ВНП на основі гіперспектральних та мультиспектральних даних. Методами дослідження є методи математичного моделювання, методи напівкерованого навчання, методи структурно-параметричного синтезу нейронних мереж, методи обробки цифрових зображень, теорія інформації, методи орторектифікації та зшивки аерофотографій, методи якісної та кількісної оцінки інтелектуальних методів. У дисертації вперше одержані наступні наукові результати. 1. Вперше розроблено метод виявлення та класифікації вибухонебезпечних предметів на основі інтелектуального аналізу гіпер(мульти)спектральних зображень, яка відрізняється від відомих тим, що вона включає в себе попередню обробку гіперспектральних (мультиспектральних) зображень, реконструкцію та сегментацію ортофотопланів, визначення просторових та спектральних ознак, та класифікацію вибухонебезпечних предметів з визначенням їх типів та місця знаходження на основі використання напівкерованого навчання, що підвищує ефективність виявлення ВНП з визначенням координат їх розміщення та типів. 2. Вперше розроблено метод передобробки гіперспектральних (мультиспектральних) даних для виявлення вибухонебезпечних предметів, який відрізняється від відомих тим, що включає алгоритм відновлення зображень (прибирання шумів та розмиття), оснований на використанні модифікованої архітектури U-net, алгоритм зменшення спектральної розмірності оснований на відборі найбільш інформативних каналів на основі критерію когерентності каналів на сонові локальної кореляційно-зваженої густини, що покращує якість зображення та зменшує обчислювальну складність інтелектуальної обробки. 3. Подальшого розвитку отримали методи напівкерованого навчання у незбалансованих вибірках та в умовах перетину класів. Модифіковано метод асамблевого напівкерованого навчання шляхом використання критерію міжвидової консистентності, що зменшує ефект передвзятості самоупредженості та підвищує точність класифікації на незбалансованих навчальних вибірках. Модифіковано метод активного напівкерованого навчання шляхом введення дуального критерію цінності зразка на основі інформативності на впевненості псевдоміток для вибору немаркованих зразків у процесі активного навчання, що підвищує точність класифікації на наборах даних із значним перетином або дисбалансом класів 4. Подальшого розвитку оримали методу вибору оптимального алгоритму напівкерованого навчання шляхом застосування набору метрик для оцінки відповідності набору даних припущенням напівкерованого навчання, що зменшує обчислювальну складність вибору алгоритму напівкерованого навчання. 5. Подальшого розвитку отримали методи інтелектуальної обробки гіпер(мульти)спектральних зображень. Модифіковано метод семантичної сегментації гіпер(мульти)спектральних зображень на основі використання нейронної мережі з топологією U-net, шляхом введення 3D блоків енкодеру з паралельною обробкою спектральних карт ознак та 2D блоків декодеру з перемежованою зваженою конкатенацією, що підвищує піксельну точність сегментації. Модифіковано метод класифікації гіпер(мульти)спектральних зображень на основі використання нейронної мережі з топологією Mobile ViT шляхом введення блоків перехресної спектрально-просторової уваги SpectralCA, що знижує обчислювальну складність трансформера та підвищує точність класифікації. Практичне значення одержаних результатів визначається можливістю їх використання для створення систем підтримки операцій гуманітарного розмінування. Розроблена методологія та програмні системи дозволяють інтегрувати запропоновані методи та підходи до процесів гуманітарного розмінування. Розроблені методи передобробки зображень та зменшення спектральної розмірності можуть бути застосовані як безпосередньо при пошуку вибухонебезпечних предметів, так і у інших задачах обробки гіпер(мульти)спеткральних даних. Запропонований підхід до покращення якості зображень зменшує вплив шуму на зображення на 1.56% та розмиття на 1.78%. Запропоновані методи напівкерованого навчання покращують точність класифікації в умовах перетину класу та незбалансованих вибірок. Метод ансамблевого напівкерованого навчання із міжвидовим консенсусом націлений на більш точну класифікацію даних в умовах значного перетину класів і в експериментах на модельних наборах даних показує приріст точності до 3% на модельних наборах даних. Алгоритм активного навчання із напівкерованим критерієм цінності зразка підвищує середню точність класифікації в умовах перетину та дисбалансу класів, підвищуючи середню точність на 4.53% і здатний автоматично знаходити оптимальну кількість даних для розмітки. Методи інтелектуальної обробки гіпер(мульти)спектральних зображень на основі штучних згорткових нейронних мереж та трансформерів були експериментально перевірені на реальних даних і показали 100% відклик при виявленні ВНП та 97.20% загальну точність класифікації ВНП. Запропонована методологія дозволяє обробляти великі об’єми території із формуванням мапи знаходження ВНП та інтеграцією з GIS системами, що робить її застосування доцільним у задачах гуманітарного розмінування Теоретичне значення дисертаційної роботи полягає у розвитку методів напівкерованого навчання та методів інтелектуальної обробки зображень. У роботі поглиблено теоретичні засади застосування методів напівкерованого навчання в умовах незбалансованих вибірок на перетину класів, а також формалізовано процес вибору алгоритму напівкерованого навчання на основі оцінки відповідності набору даних припущенням напівкерованого навчання. Запропоновані методи протестовано на основі експериментального мультиспектрального та інфрачервоного наборів даних, отриманих на базі Навчального центру інженерних військ та військ радіаційного, хімічного, біологічного захисту (в/ч А1884) в структурі Командування сил підтримки ЗС України, де отримали позитивний відгук. Запропоновані методи використовуються у виконанні експериментального прикладного-наукового дослідження «Розробка інтелектуальної мобільної системи виявлення мінних полів» (пріоритетна тематика 86. Використання штучного інтелекту для розмінування) у 2023-2026 рр. на базі ДУ «Київський авіаційний інститут» (номер державної реєстрації 0124U000456).