Дисертації (АСНК)
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Нові надходження
Документ Відкритий доступ Удосконалення автоматизованої системи діагностування дорожнього покриття з використанням штучного інтелекту(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2024) Сторожик, Денис Володимирович; Протасов, Анатолій ГеоргійовичВ дисертації отримані такі нові наукові результати: 1. удосконалено систему автоматизованого діагностування стану дорожнього покриття на основі мультимодального підходу із комплексуванням зображень шляхом впровадження підсистеми опрацювання (обробки) зображень, застосування методу аугментації теплових зображень та розробленої підсистеми класифікації дефектів дорожнього покриття; 2. вперше запропоновано та розроблено метод мультиспектрального злиття зображень з адаптивним визначенням вагових коефіцієнтів на основі вейвлет перетворення, який полягає в розкладанні початкових зображень на вейвлет коефіцієнти та визначені згортковою нейронною мережею вагових коефіцієнтів, що визначають частку початкового зображення в результуючому, і дозволяє збільшити інформативність результуючого зображення при проведенні діагностування дорожнього покриття; 3. вперше розроблено метод аугментації теплових зображень на базі злиття зображень для задач класифікації, який полягає в поєднанні вейвлет коефіцієнтів отриманих з початкових зображень одного об’єкту та зворотному перетворенню для отримання аугментованого зображення, і дозволяє підвищити ймовірність правильної класифікації дефектів при проведенні діагностування дорожнього покриття. Практична цінність дисертаційної роботи полягає в тому, що: розроблено алгоритмічне і програмне забезпечення реалізації підсистеми опрацювання зображень при автоматизованому діагностуванні дефектів дорожнього покриття; розроблено алгоритмічне і програмне забезпечення реалізації методу аугментації що базується на комплексуванні теплових зображень; розроблено алгоритмічне і програмне забезпечення реалізації підсистеми класифікації дефектів дорожнього покриття; сформовано навчальну вибірку розмічених для задач класифікації пар знімків у видимому та інфрачервоних спектрах дефектів дорожнього покриття; розроблено структурну схему автоматизованої системи діагностування дорожнього покриття зі злиттям зображень. У дисертаційній роботі описано, що дорожньо-транспортна система є однією з ключових ланок критичної інфраструктури будь-якої держави. В Україні цей сектор відіграє особливо важливу роль, адже загальна протяжність автомобільних доріг складає 169,5 тисяч кілометрів. Через постійний вплив транспортних навантажень дорожнє покриття зазнає природного зношування та руйнації. Для підвищення безпеки на дорогах та зменшення витрат на подальший ремонт проводиться регулярна діагностика стану доріг. За даними досліджень, своєчасне виявлення дефектів та проведення профілактичних ремонтних робіт здатне скоротити витрати на ремонтні заходи більш ніж утричі. Стан дорожнього покриття безпосередньо впливає на частоту дорожньотранспортних пригод (ДТП). Якість та параметри доріг належать до об'єктивних чинників, що можуть призводити до аварійних ситуацій. Об'єктивні фактори підлягають контролю та коригуванню, що відкриває можливості для зниження кількості ДТП. Оскільки автомобільні дороги є однією з найбільших інфраструктурних систем, їх діагностика та обслуговування є дуже ресурсоємними процесами. Витрати на проведення таких робіт, включаючи людські ресурси та час, досягають значних обсягів. Одним з оптимальних шляхів скорочення цих витрат є автоматизація процесів моніторингу стану покриття та ухвалення рішень щодо необхідних ремонтних робіт. Важливим бар'єром для масового впровадження автоматизованих систем є висока вартість обладнання, що використовується для точної діагностики дефектів дорожнього полотна. Наприклад, лазерні сканери, які здатні надавати високоточні результати, мають ціну в межах сотень тисяч доларів. У той час, менш дорогі сенсори, які можливо використовувати, такі як камери видимого та інфрачервоного спектрів, не забезпечують достатньої точності при ідентифікації дефектів. Фахівці зазначають, що зниження точності виявлення дефектів за допомогою камер часто пов'язане з низкою факторів, таких як оптичні спотворення, забруднення поверхні доріг, наявність тіней та погодні умови. У багатьох випадках ці фактори призводять до значних інформаційних перешкод. Наявні наукові дослідження пропонують використовувати методи обробки зображень для вирішення цієї проблеми. Однак, попри всі зусилля науковців, існуючі автоматизовані системи діагностики стану доріг все ще не досягли необхідного рівня ефективності, що потребує подальшого вдосконалення або розробки нових методик і технологій. Для вирішення існуючої проблеми запропоновано використати елементи штучного інтелекту, а саме нейромережеві технології. Проблему нестачі обсягу та різноманітності даних у навчальних вибірках нейронних мереж пропонується вирішити за рахунок запропонованого методу аугментації зображень, який заснований на їх комплексуванні з використанням вейвлет-перетворення. Метод має додаткову перевагу — підвищення інформативності результуючих зображень, що позитивно впливає на ефективність навчання нейронних мереж. Було проведено порівняння нового методу аугментації, розробленого на основі злиття зображень, з іншими наявними підходами для задач класифікації. У результаті проведених досліджень підтверджено, що новий метод не лише покращує точність класифікації, але й демонструє меншу алгоритмічну складність у порівнянні з методом випадкової заміни вейвлет-коефіцієнтів, так, для реалізації запропонованого методу потрібно лише два вихідних зображення, тоді як метод випадкової заміни вейвлет-коефіцієнтів вимагає шість зображень. Проблему впливу неінформативних елементів вихідних зображень на результат діагностики, пропонується вирішити запропонованим методом комплексування зображень з адаптивним визначенням вагових коефіцієнтів, що оптимально поєднує зображення двох спектрів з підвищенням інформативності результуючого зображення. Розроблено нейронну мережу для адаптивного визначення ваг у методі комплексування зображень. Мережа забезпечує автоматичне обчислення вагових коефіцієнтів, які використовуються для підвищення якості результатів. Було обґрунтовано структуру цієї мережі та проведено аналіз її ефективності на валідаційних наборах даних. Порівняння нового методу комплексування з іншими підходами показало його високу ефективність у створенні більш інформативних зображень. Для оцінки інформативності використовувався метод на основі ентропії. Було зібрано та оброблено навчальний набір даних, що включає зображення видимого та інфрачервоного спектрів, які містять дефекти дорожнього покриття. Це дало можливість емпірично розробити підсистему для обробки зображень, отриманих з камер лабораторій для діагностики дорожнього покриття. Запропоновано структурну схему автоматизованої системи діагностики та ремонту доріг, що використовує елементи штучного інтелекту. Ця система реалізовує повний цикл втручання, від діагностики до ремонту. Так, на основі отриманої інформації про стан при обробці зображень, підсистема підтримки прийняття рішень надає рекомендації щодо організації необхідної технології ремонту. Також були обґрунтовані процеси попередньої обробки даних для обох спектрів, що дозволило знизити інформаційні завади та підвищити точність діагностики. Було навчено модель для автоматизованого визначення типів дефектів дорожнього покриття, яка продемонструвала значно кращу точність у порівнянні з існуючими рішеннями. Удосконалення відбулося завдяки впровадженню запропонованих методів злиття зображень та методу аугментації. Це дозволило підвищити ймовірність коректного визначення типу дефекту на 0,66%, забезпечуючи більш надійні результати навіть при обмеженому обсязі навчальних даних. Запропонований підхід також зменшив необхідну кількість навчальних зображень до 3 тисяч, що еквівалентно 13,5 тисячам у існуючих рішеннях. Така оптимізація значно спрощує навчання моделі та підвищує її ефективність у задачах діагностування стану дорожнього покриття. А також, було обрано нейронну мережу для сегментації зображень, яка дозволяє точно визначати площу дефектів, забезпечуючи високу ефективність при використанні текстових підказок. Розроблено алгоритми для автоматизованого руху лабораторій та підсистеми обробки зображень. Реалізовано обробку зображень та прийняття рішень на базі хмарних сервісів, що скорочує час на впровадження нових версій та прискорило процес моделювання. Підсистема підтримки прийняття рішень надає рекомендації щодо проведення необхідних ремонтних робіт, оптимізуючи використання ресурсів та забезпечуючи своєчасне усунення виявлених дефектів. За результатами імітаційного моделювання підтверджено працездатність запропонованої системи, яка демонструє високі показники точності при визначенні типів дефектів дорожнього покриття та розрахунку їх площі.Документ Відкритий доступ Автоматизоване керування технологічним процесом хімічного фрезерування з використанням матричних вихрострумових перетворювачів(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2024) Левченко, Олександр Едуардович; Куц, Юрій ВасильовичЛевченко О. Е. Автоматизоване керування технологічним процесом хімічного фрезерування з використанням матричних вихрострумових перетворювачів. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 151 «Автоматизація та комп’ютерно-інтегровані технології». – Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», Київ, 2024. Дисертація присвячена розробленню та дослідженню системи автоматизованого керування технологічним процесом хімічного фрезерування з використанням матричних вихрострумових перетворювачів. Сучасний етап розвитку промислового виробництва характеризується зростанням його інтенсивності разом з підвищенням вимог щодо якості продукції, раціонального використання матеріальних ресурсів та енергоефективності, зниженням собівартості продукція, а також використанням нових конструкційних матеріалів та технологій їх виготовлення, розширенням динамічних діапазонів технологічних змінних. Все це актуалізує процеси прискорення розвитку та удосконалення методів та засобів автоматизації виробничих технологічних процесів, пошуку більш досконалих технічних рішень для підтримання та оптимізації певних технологічних режимів. Успішне розв’язання актуальних питань автоматизації керування виробничими технологічними процесами потребує інтеграції новітніх досягнень в різних галузях знань – теорії автоматичного керування, інформаційновимірювальних технологій, комп’ютерної інженерії, технологій неруйнівного контролю та ін. Однією з відповідальних складових автоматизованих систем керування технологічними процесами (АСКТП) є засоби, що включаються у зворотній ланцюг системи автоматичного керування (САК) і здійснюють оцінювання регульованої величини, визначення її відхилення від заданого значення і формують сигнали керування на регулюючий орган. В даній роботі розроблено двоконтурну САК яка інтегрується в АСКТП хімічного фрезерування (ХФ) виробів з алюмінієвих сплавів. Для підтримки в певних межах швидкості процесу травлення застосовано контур керування температурою травника. Для визначення часу травлення застосовано другий контур керування, який забезпечує зупинку процесу травлення за результатами вимірювання поточних значень товщини виробу. В цьому контурі безконтактне визначення товщини виробу в процесі хімічного травлення відбувається на основі використання засобів вихрострумового контролю (ВСК). В роботі набула подальшого розвитку концепція інтеграції засобів ВСК у САК процесом ХФ. Зокрема розглянуто використання технології ВСК, особливість якої полягає у використанні вихрострумових матриць (ВСМ), що дає змогу контролювати процес травлення на значних поверхнях виробів, підвищити ефективність обробки, оптимізувати використання хімічних реагентів та енергії і в сукупності забезпечити високий рівень якості готової продукції. Розглянуто переваги технології ВСК для використання у якості методологічної основи в АСКТП ХФ. До їх числа належать: - можливість перетворення низки неелектричних параметрів об’єктів керування в електричні сигнали, що необхідно для використання в САК; - відсутність механічного контакту з об’єктом керування, що важливо при обробці тонкостінних виробів для запобігання їх деформації; - забезпечення вільного доступу травника до всієї поверхні виробу; - можливість роботи чутливих елементів в широкому динамічному діапазоні зміни технологічних параметрів (температури, концентрації розчинів, швидкості їх руху при перемішуванні тощо); - можливість перейти до керування технологічним параметром за результатами контролю товщини виробу, що змінюється в процесі травлення. Зазначено, що потенціал ВСК для використання в АСКТП ХФ до кінця не розкритий і не достатньо висвітлений у наукових публікаціях. Одним з перспективних напрямів створення засобів ВСК для АСКТП ХФ ґрунтується на використанні вихрострумових перетворювачів матричного типу. Основною перевагою застосування ВСМ є підвищення продуктивності та надійності контролю. Це досягається завдяки: скороченню часу аналізу об’єктів; оптимізації опрацювання інформаційних сигналів, що забезпечує високу чутливість і роздільну здатність визначення технологічних параметрів; адаптивної зміни параметрів сигналів збудження вихрових струмів для завдання необхідних режимів збору первинної вимірювальної інформації; застосуванню сучасних алгоритмів опрацювання даних, що дає змогу реалізувати одночасний контроль на значних ділянках поверхні виробів. Інформаційними параметри сигналів ВСМ при гармонічному збудженні є їх амплітуда, фазовий зсув відносно сигналу збудження. У засобах ВСК ці параметри зазвичай представляються на комплексній площині у виді годографів. Орієнтація на побудову та аналіз годографів сигналів ВСК створює певні труднощі для автоматизації процесу ВСК і його використання в системах керування технологічними процесами. Крім того інформаційні параметри сигналів ВСК часто виявляються чутливими до різних зовнішніх впливів, зокрема до шумів. Це обмежує можливості їх безпосереднього використання для формування керувальних впливів в АСКТП ХФ і обумовлює необхідність застосування методів статистичного опрацювання параметрів сигналів ВСМ. Таким чином, існує актуальна задача розроблення нових автоматизованих методів та засобів ВСК з матричними перетворювачами і створення на їх основі САК які застосовуються в АСКТП ХФ. Проведений попередній аналіз сигналів, які формуються у ВСМ під час взаємодії змінного електромагнітного поля з електропровідними об’єктами керування, дав змогу виявити невикористаний ресурс ВСК для застосування в АСКТП ХФ. В роботі проаналізовано останні публікації з питань автоматизації ВСК у промисловості, розроблено багатовимірну математичну модель сигналів ВСМ, яка включає можливість застосування дискретного перетворення Гільберта для комплексного аналізу сигналів. В роботі розглянуто структурно-логічну схему формування та опрацювання сигналів ВСМ. З’ясовано, що використання дискретного перетворення Гільберта в засобах ВСК у складі САК процесом ХФ дає змогу отримувати значні обсяги інформації про об’єкти керування, синхронно обчислювати амплітудну та фазову характеристики сигналів ВСМ і на цій основі розширити можливості формування керувальних впливів. Розроблена методологія опрацювання сигналів ВСМ дає можливість отримувати вибірки обвідної і фази сигналів ВСМ значних обсягів, що створює передумови для більш широкого використання статистичних методів їх опрацювання. Для підвищення ефективності аналізу сигналі ВСМ було запропоновано додатково застосовувати в моделі сигналів індикаторну функцію. Це дозволяє досліджувати сигнальні поля, сформовані в процесі ХФ на значних ділянках поверхні виробу, з оцінюванням їх просторово-часових характеристик. Дискретне перетворення Гільберта покладене в основу розробленої методики моделювання, опрацювання і аналізу інформативних параметрів сигналів ВСМ. Розроблене програмно-алгоритмічне забезпечення, яке реалізує запропоновану методику опрацювання даних, дає змогу визначати і оцінювати взаємозв'язки між характеристиками сигналу та керованими параметрами, які складно чи неможливо апріорі визначити в аналітичній формі. Розглянуто особливості технології прототипування для створення і модернізації засобів ВСК у складі САК процесом ХФ. В цілому ця технологія передбачає створення функціонуючої фізичної моделі продукту, яка є достатньо детальною, щоб продемонструвати його роботу, але не надто складною, щоб вимагати багато часу та ресурсів для її створення та налаштування. В роботі на базі програмно-апаратної платформи Red Pitaya розроблено прототип системи ВСК для використання в контурі визначення часу травлення САК процесом ХФ. Запропоновано архітектуру програмного забезпечення системи, яка включає в себе ряд алгоритмів для опрацювання та аналізу даних. Для використання в прототипі САК процесом ХФ розроблено та досліджено вихрострумовий перетворювач матричного типу з чутливими елементами у формі плоскої спіральній котушки, виготовлений за технологією друкованих плат. Проведені експериментальні дослідження з вихрострумовими датчиками матричного типу підтвердили високу продуктивність та ефективність технології ВСК на основі ВСМ та доцільність їх використання в АСКТП ХФ. Ефективність ВСM порівняно з традиційними вихрострумовими перетворювачами запропоновано оцінювати за допомогою коефіцієнта ефективності, який враховує зменшення часу контролю, збільшення вірогідності та чутливості контролю. В роботі також запропонована методика та алгоритм опрацювання сигналів ВСМ, які включають нормалізацію комплексних коефіцієнтів передачі каналів ВСМ, що дає змогу збільшити чутливість до зміни товщини виробу. В рамках наукового дослідження було створено прототип системи ВСК з використанням ВСМ. Прототип реалізує запропоновану методику опрацювання та інтерпретації даних, отриманих з ВСМ. Експериментальні випробування технології ВСК з використанням ВСМ на зразках з різними типами дефектів підтвердили її ефективність у контексті вихрострумової дефектоскопії. Обґрунтовано перспективи використання нейромережевих технологій, зокрема згорткових нейронних мереж, для синтезу САК, процес керування в якій базуються на технології ВСК. Використання штучних нейромереж за відсутності прямих зв’язків між характеристиками об’єкта керування та параметрами сигналів ВСМ може значно підвищити ефективність АСКТП.Документ Відкритий доступ Вдосконалення ротаційного методу вимірювання напруженості електростатичного поля(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2024) Повшенко, Олександр Анатолійович; Баженов, Віктор ГригоровичПовшенко О.А. Вдосконалення ротаційного методу вимірювання напруженості електростатичного поля. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 152 - Метрологія та інформаційно-вимірювальна техніка (15 - Автоматизація та приладобудування). – Національний технічний університет України "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського", Київ, 2024. Дисертаційна робота присвячена вдосконаленню ротаційного методу вимірювання напруженості електростатичного поля у вимірювальному діапазоні до 1 кВ/м за рахунок підвищення його точності, чутливості та збільшення динамічного діапазону. Основна частина дисертаційної роботи складається з чотирьох розділів, які присвячені дослідженню шляхів вдосконалення ротаційного методу вимірювання напруженості електростатичного поля та розробці вдосконаленої ІВС. Перший розділ присвячено огляду стану проблеми та обґрунтуванню напрямку досліджень дисертаційної роботи. Розглянуто характеристику електростатичного поля, як фізичного явища та приведено його основні величини. Сформульовано загальну задачу та підходи до вимірювання напруженості електростатичного поля (ЕП) для різних задач. Особливу увагу було приділено розгляду особливостей та обґрунтуванню підходів до вимірювання напруженості атмосферного електростатичного поля, для задач геофізики та геології, а також при проведенні моніторингу електростатики на виробництві. Обґрунтовано вимоги до апаратного забезпечення для вимірювання напруженості ЕП з підвищеною точністю у низькому вимірювальному діапазоні до 1 кВ/м. Обґрунтовано вибір ротаційного методу вимірювання напруженості електростатичного поля. Розглянуто основні сучасні засоби вимірювання напруженості ЕП такі як електрометри та електростатичні флюксиметри. Обґрунтовано їх переваги та недоліки для вимірювання напруженості ЕП з підвищеною точністю у низькому вимірювальному діапазоні до 1 кВ/м. Показано основні тенденції розвитку засобів вимірювання напруженості електростатичного поля. Проведено аналіз попередніх робіт за темою дослідження та обґрунтовано мету і завдання даних напрямів дослідження. Другий розділ дисертаційної роботи присвячено математичному та комп’ютерному моделюванню сенсору електростатичного флюксметру (ЕФ). Розглянуто будову та фізичний принцип роботи сенсора ЕФ, обґрунтовано вимоги до його математичної моделі. Проведено аналіз типового рівняння перетворення напруженості електростатичного поля в струм, яким описується робота сенсора ЕФ та визначено його недосконалості. Встановлено шляхи підвищення чутливості сенсора ЕФ. Запропоновано та обґрунтовано вдосконалене рівняння перетворення, з врахуванням обмежень та недосконалостей, які присутні у типовому рівнянні перетворення. Для порівняння вдосконаленої математичної моделі сенсора ЕФ з типовою, було проведено комп’ютерне моделювання розподілу ЕП між чутливими та екрануючими пластинами сенсора ЕФ і встановлено чисельні значення індукованого на сенсорній пластині заряду та розраховано значення індукованого струму. Побудова та розрахунок моделі сенсора ЕФ відбувалась за допомогою програмного забезпечення COMSOL Multiphysics, а обробка результатів моделювання за допомогою програми Matlab. В якості імітаційної моделі використано сенсор ЕФ з двома групами чутливих пластин. Показано отримані форми сигналу індукованого заряду та розрахованих значень індукованого струму на чутливій пластині в залежності від кута повороту екрануючого ротора. Встановлено, що форма сигналу, отримана за допомогою вдосконаленого рівняння перетворення краще відповідає реальному сигналу, порівняно з типовим. Наступна частина дослідження була направлена на встановлення оптимальної конфігурації та будови сенсора ЕФ: визначення значення оптимальної відстані між чутливими пластинами та екрануючою пластиною; визначення значення раціональної кількості секторів. Представлено методики, хід та результати комп’ютерного моделювання сенсора ЕФ. Показано графіки зміни індукованого електричного заряду та індукованого струму в залежності від параметрів конфігурації та будови сенсора ЕФ. Показано графіки розподілу відносної похибки амплітудного значення індукованого струму в залежності від відстані між чутливими пластинами та екрануючою пластиною. Встановлено відношення чутливості сенсора ЕФ з різною кількістю лопаток до конфігурації з двома лопатками. Запропоновано та обґрунтовано новий підхід до розрахунку коефіцієнтів пропорційності чутливості сенсора ЕФ від його конфігурації та будови та встановлено їх числові значення. Представлено методику розрахунку невизначеності рівняння вимірювання. Проведено аналіз чутливості рівнянь перетворення напруженості електростатичного поля в струм. Для порівняння типового та вдосконаленого рівнянь перетворення розраховано їх коефіцієнти чутливості та бюджет невизначеностей. Проведено розрахунок невизначеності вимірювання вдосконаленої математичної моделі сенсора ЕФ. Третій розділі дисертаційної роботи присвячено розробленню вдосконаленої інформаційно-вимірювальної системи напруженості електростатичного поля. Запропоновано та обґрунтовано узагальнену структурну схему ІВС напруженості ЕП. Представлено еквівалентну схему сенсора ЕФ, електричну схему перетворювача струму у напругу, електричну схему смугового фільтра, схему диференційного трансімпедансного підсилювача та схему підсилювача з керованим коефіцієнтом підсилення для розроблення вдосконаленої ІВС напруженості ЕП. Для вдосконалення схеми перетворення струму в напругу запропоновано та обґрунтовано схему незаземленого диференціального трансімпедансного підсилювача з нульовим падінням напруги. Встановлено критерії вибору оптимальних операційних підсилювачів для побудови схем трансімпедансних підсилювачів та проведено їх аналіз. Проведено комп’ютерні моделювання параметрів шумів схем в частотному діапазоні та фактичного коефіцієнта підсилення для типової та запропонованої схем диференціальних трансімпедансних підсилювачів. Запропоновано та обґрунтовано методологію розрахунку інструментальної похибки вимірювання аналогового каскаду ЕФ та проаналізовано вплив похибки квантування на загальний результат вимірювання напруженості ЕП. Четвертий розділ дисертаційної роботи присвячено експериментальному дослідженню вдосконаленого електростатичного флюксиметру. Запропоновано та обґрунтовано алгоритм цифрової обробки вимірювальної інформації отриманих з сенсору вдосконаленого ЕФ, у результат каліброваного вимірювання напруженості ЕП. Представлено структуру алгоритму та обґрунтовано його основні етапи: алгоритм передискретизації, цифрову фільтрацію, обробку результатів вимірювання, амплітудного аналізатору розмаху сигналу, збереження та передачу інформації. Розроблено методичне, алгоритмічне та програмне забезпечення для проведення калібрування вдосконаленого ЕФ. Запропоновано та обґрунтовано алгоритм калібрування аналогового контуру електростатичного флюксиметру та сенсору електростатичного флюксиметру. Сконструйовано еталонний стенд для проведення калібрування сенсору. Розроблено методики проведення експериментального дослідження похибок вимірювання вдосконаленого електростатичного флюксиметру. Представлено результати проведеного експерименту. Усі результати, що виносяться на захист, є новими. Вони неодноразово обговорювалися на міжнародних конференціях. За матеріалами дисертації опубліковано 5 статей, 3 тези конференцій які повною мірою відображають її зміст.Документ Відкритий доступ Психологічні чинники розвитку довіри до викладача у студентів технічного університету(2021-03) Лашко, Олена Вікторівна; Столярчук, Олеся АнатоліївнаДокумент Відкритий доступ Удосконалення вихрострумового методу контролю для ідентифікації металевих предметів(2021) Абрамович, Антон Олексійович; Баженов, Віктор ГригоровичДокумент Відкритий доступ Удосконалення методу визначення характеристик дефектів багатошарових матеріалів за результатами активного теплового контролю(2020) Момот, Андрій Сергійович; Галаган, Роман МихайловичДокумент Відкритий доступ Методи ультразвукової товщинометрії з використанням фазоманіпульованих сигналів та їх реалізація(2019) Олійник, Юрій Анатолійович; Куц, Юрій ВасильовичДокумент Відкритий доступ Вдосконалення електроємнісного методу контролю для дефектоскопії матеріалів(2019) Івіцька, Дар’я Костянтинівна; Баженов, Віктор ГригоровичДокумент Відкритий доступ Інформаційно–діагностична система імпульсного вихрострумового неруйнівного контролю виробів машинобудування(2017) Лисенко, Юлія Юріївна; Куц, Юрій ВасильовичДокумент Відкритий доступ Вдосконалення ультразвукового методу контролю фізико-механічних характеристик порошкових матеріалів : дис.(2017) Богдан, Галина Анатоліївна; Галаган, Роман Михайлович