2024
Постійне посилання на фонд
Переглянути
Перегляд 2024 за Автор "Богомолов, Микола Федорович"
Зараз показуємо 1 - 4 з 4
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Відкритий доступ Автоматизована система моніторингу температури, насичення і збалансованого потоку крові у венозному резервуарі апарату штучного кровообігу(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2024) Суп, Микола Васильович; Максименко, Віталій Борисович; Богомолов, Микола ФедоровичУ статті розглянуто новітню систему безпеки, що базується на використанні комбінованої системи датчиків, яка дає можливість не лише вимірювання низького і критичного рівнів крові в режимі реального часу, а також показники температури та сатурації венозного резервуару апарату штучного кровообігу. Система забезпечує автоматичне регулювання артеріального насосу, що дозволяє знизити ризики та ускладнення пов'язані з масивною повітряною емболією, надмірною крововтратою та гіпоксією пацієнта. Завдяки адаптивному контролю швидкості насосу на основі точних вимірювань рівня крові, запропонована система дозволяє швидше реагувати на критичні зміни в об’ємі депонованої крові венозного резервуару. Методика реалізації включає інтеграцію оптичних та лазерних технологій з існуючими апаратами штучного кровообігу, що дозволить оптимізувати процеси моніторингу та контролю штучного кровообігу. Подальша реалізація дасть змогу підвищити рівень надійності та безпеки в управлінні кров'яним потоком, знижуючи навантаження на медичний персонал і забезпечуючи більш точний контроль за станом пацієнта. Висновки свідчать про те, що запропонована система має значний потенціал для подальших досліджень і впроваджень у клінічну практику.Документ Відкритий доступ Асистивна технологія при втраті зору на основі оптоелектронних аналізаторів(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2024) Акерман, Дмитро Олегович; Богомолов, Микола ФедоровичУ статті розглянуто конструктивні особливості, принципи дії та функції нового пристрою для осіб з втратою зору на основі оптоелектронних аналізаторів. Основною перевагою цієї технології є її здатність надавати інформацію з допомогою відчуття легкого тиску для користувача, не перевантажуючи інші задіяні канали відчуттів. Технологія використовує 6 ультразвукових та 4 інфрачервоних сенсори, які перетворюють імпульси в механічну силу, що дозволяє користувачам отримувати важливу інформацію про оточуюче середовище, розпізнавати об'єкти та допомагати в навігації. Конструктивно пристрій складається з трьох основних модулів: модуль збору даних, модуль обробки та модуль виводу інформації. Модуль збору даних включає ультразвукові та інфрачервоні сенсори, розташовані на корпусі пристрою. Модуль обробки використовує мікроконтролер на базі ARM Cortex-M4 для аналізу сигналів з сенсорів та генерації відповідних керуючих команд. Сигнал передається через бездротовий інтерфейс Bluetooth до модуля виводу інформації. Модуль виводу інформації забезпечує передачу цих команд у вигляді відчуттів легкого тиску на шкіру користувача через 16 мініатюрних вібромоторів.Документ Відкритий доступ Порівняльний аналіз методів спекл-візуалізації та мікроскопії для дослідження зразків крові(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2024) Байкова, Анастасія Геннадіївна; Богомолов, Микола Федорович; Вовянко, Світлана Ігорівна; Боровський, Віктор ВасильовичВ сучасній біомедичній інженерії та медичній діагностиці спостерігається стрімкий розвиток методів аналізу біологічних структур, зокрема, для вивчення властивостей крові. Одним із ефективних підходів є використання спекл-інтерферометрії, яка дозволяє отримувати інтерференційні зображення різноманітних мікроструктур, таких як клітини крові. Метод спекл-аналізу базується на просвічуванні зразків крові когерентним лазерним випромінюванням, що дозволяє отримати спекл-зображення, які аналізуються за допомогою розробленої комп'ютерної моделі. Мікроскопічний аналіз, у свою чергу, передбачає отримання фотографій зразків за допомогою мікроскопа з подальшим візуальним або програмним аналізом. Відомо, що під час циркуляції крові по судинах, еритроцити взаємодіють з іншими клітинами крові (лімфоцити, лейкоцити тощо), що неможливо дослідити при вимірюванні перфузії крові в умовах in vivo. Саме тому особливий інтерес викликає використання нових методів для дослідження агрегації еритроцитів та інших клітин крові в умовах in vitro, оскільки такі умови досліджень носять більш точний характер та запобігають виникненню різноманітних відхилень через стабільність середовища досліджень. У дослідженні оцінено точність обох методів у контексті виявлення мікроструктурних змін крові, таких як агрегація та кількість еритроцитів через їх переважність у досліджуваних зразках крові. Спекл-аналіз продемонстрував можливий потенціал у швидкому виявленні змін у зразках, дозволяючи автоматизувати процес обробки даних. Водночас мікроскопічний метод забезпечує високодеталізовані зображення, що є важливим для якісного аналізу, але вимагає більше часу та ручної обробки. Результати дослідження показують, що поєднання обох підходів може значно підвищити точність діагностичних процедур. Запропонована комп’ютерна модель відповідає сучасним тенденціям впровадження інформаційних цифрових технологій доказової медицини і може допомогти в удосконаленні діагностики захворювань, пов'язаних із змінами у морфології еритроцитів крові.Документ Відкритий доступ Синергія біомедицини та штучного інтелекту: роль чат-ботів у трансформації медичної діагностики та догляду за пацієнтами(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2024) Масюк, Іван Віталійович; Богомолов, Микола ФедоровичАнотація - З швидким розвитком цифрових технологій та збільшенні потоків медичної інформації існує потреба в поліпшенні ефективності опрацювання даних та пришвидшенні прийняття рішень. Можливість інтеграції штучного інтелекту (ШІ) в сферу охорони здоров’я є можливим шляхом вирішення цих проблем. Метою даної роботи є аналіз впливу штучного інтелекту на галузь медицини та його потенційні переваги та виклики. ШІ виявляє значний потенціал для автоматизації процесів діагностики, лікування та управління медичною інформацією, забезпечуючи прискорення та покращення якості медичних послуг. Однак існують ризики та виклики, такі як недостатня прозорість алгоритмів, етичні питання та обмежені можливості розуміння контексту. Існують серйозні проблеми щодо конфіденційності особистих даних, етичності вирішень та відповідальності за прийняття рішень, які виникають з використанням ШІ в медицині. Несприятливі впливи на автономію, невідповідність та конфіденційність особистих даних розглядаються як серйозні етичні виклики, які потребують уважного вирішення. Попри потенційні обмеження, ШІ може стати значущим інструментом для вдосконалення медичної практики, але досягнення повного потенціалу вимагає подальших зусиль у вирішенні етичних та безпекових питань.