Електронний архів наукових та освітніх матеріалів КПІ ім. Ігоря Сікорського

ELAKPI – інституційний репозитарій, що накопичує, зберігає, розповсюджує та забезпечує довготривалий, постійний та надійний доступ через Інтернет до наукових та освітніх матеріалів професорсько-викладацького складу, співробітників, студентів, аспірантів та докторантів КПІ ім. Ігоря Сікорського. За посиланням можна ознайомитися з положенням про ELAKPI.

Доступ до матеріалів ELAKPI

Доступ до повних текстів матеріалів ELAKPI вільний в мережі Інтернет, крім:

  • частини матеріалів з зібрань факультетів/кафедр, завантажених до 2016 року, доступ до яких надається в локальній мережі університету, що вказано в описі матеріалу;
  • звітів про НДР – доступ з комп’ютерів у залі № 6.6 НТБ;
  • дисертацій та авторефератів, завантажених до 2016 року, які доступні тільки для перегляду з комп’ютерів у залі № 6.6 НТБ.

Щоб отримати права на перегляд/скачування повних текстів ресурсів, доступних тільки в локальній мережі університету, зареєстровані користувачі Бібліотеки КПІ ім. Ігоря Сікорського можуть скористатися послугою Віддалений доступ до "локальних" ресурсів.

Розміщення матеріалів в ELAKPI
Контакти

Бібліотека КПІ ім. Ігоря Сікорського, зал № 4.4, тел. +38 (044) 204-96-72, elakpi@library.kpi.ua, elakpi.ntb@gmail.com

 

Фонди

Виберіть фонд, щоб переглянути його зібрання.

Зараз показуємо 1 - 39 з 39

Нові надходження

ДокументВідкритий доступ
Динамічні моделі енергетичних потоків будівлі в контексті функціонування інженерних систем та ділової активності користувачів
(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2019) Ковальчук, А. М.; Kovalchuk, Artem
Функціонал Smart Houme має певні обмеження серед яких неможливість аналізувати активність мешканців, визначення її впливу на енергоспоживання, розпізнавання фізичного стану користувача за його активностями. Рішень, які б були в змозі вирішити дану проблему на сьогодні немає. Одним з підходів є застосування аналізу активностей бінарних сенсорів руху. Перевагою такого підходу є дешевизна реалізації та забезпечення конфіденційності даних мешканців. Система функціонує у реальному часі. Метою роботи є розробка нових підходів в управлінні динамікою енергетичних потоків будівлі з врахуванням особливостей функціонування інженерних систем за реальних умов навколишнього середовища, ринкових факторів та специфіки формування попиту на комфортні, енергоефективні та безпечні умови для роботи від активного користувача. В результаті виконання НДР вирішується науково-технічна задача дослідження динаміки енергетичних потоків будівлі, як результату прояву активностей користувача та режимів функціонування інженерної інфраструктури, виявлення можливостей оптимізації енергоспоживання, діагностування фізичного стану користувача за характером його поведінки, яка у проявляється через режими функціонування інженерної інфраструктури. Отримані результати нададуть дослідникам в області енергетики нові можливості при проектуванні систем енергозабезпечення житлового та офісного секторів для оптимізації структури та функціонального забезпечення інженерних систем будівель. Технічна значущість досліджень пов’язана з розробкою методів управління інженерною (зокрема, енергетичною) інфраструктурою будівлі для реалізації енергоефективних режимів її функціонування, аналізу графіків енергеоспоживання та оптимізації споживання за критерієм фінансових витрат, розпізнавання аномальних режимів функціонування інженерної інфраструктури, що пов’язано, наприклад, з погіршенням стану здоров’я або самопочуття користувача. Це дозволить реалізовувати функції відслідковування аномальних ситуацій пов’язаних з дітьми, людьми з відхиленнями, людьми похилого віку та запобігти негативних наслідків (пошкодження обладнання, ураження людей електричним струмом, пожежі, отруєння газом, та ін.).
ДокументВідкритий доступ
Вплив електронної структури нанокомпозитних катодів SiO2/TiO2/Fe2O3/Al2O3, отриманих ударно-вібраційною обробкою на зарядові ємності літієвих джерел струму
(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2019) Зауличний, Я. В.; Zaulichnyy, Y. V.
Для інтенсивного розвитку науково-технічного прогресу необхідно використання нових матеріалів з унікальними наперед заданими властивостями, такими як висока сорбційна здатність, надпровідні властивості, висока здатність до накопичення електричного заряду та ін. Зважаючи на інтенсивний розвиток електромашинобудування та збільшення кількості портативної електроніки виникає необхідність у використанні портативних джерел енергії з високими показниками зарядової ємності та цикльованості. В даний час одними з найбільш перспективних є літієві джерела струму (ЛДС). Тому з упевненістю можна сказати, що пошук нових електродних матеріалів, які б забезпечили вищеперераховані особливості, є безперечно актуальною задачею. Відомо, що властивості матеріалів, в тому числі і електрохімічні властивості ЛДС, залежать від електронної структури матеріалів та типу міжатомної взаємодії атомів в кристалічних, аморфних чи молекулярних структурах. Та чи інша структура утворюється в процесі використання тих чи інших методів синтезу або обробки. Тому для спрощення вищевказаної задачі дуже важливо розуміти, як змінюється розподіл валентних електронів, морфологія та структура електродних матеріалів в процесі їх приготування та яка залежність між цими параметрами та електрохімічними властивостями ЛДС. Тому в даній роботі встановлено вплив ударно-вібраційної обробки сумішей нанопорошків оксидів Al2O3, SiO2, TiO2 та Fe2O3 на їх електронну структуру, структурно-морфологічні особливості та зарядові ємності ЛДС з катодами на їх основі та встановлена залежність між цими характеристиками. Відмінність хімічних потенціалів компонентів сприяє виникненню міжатомної взаємодії між поверхневими атомами сусідніх наночастинок при високих локальних тисках та температурах в результаті УВО. Це приводить до зростання зарядового стану кисню. Якщо зарядовий стан зростає за рахунок заселення високоенргетичних не зв’язаних станів це призводить до підвищення здатності іонів літію до рекомбінації із приповерхневими атомами кисню і утворення оксидних груп. Ці оксидні групи на поверхні катодного матеріалу ЛДС перешкоджають впровадження іонів літію в структурні канали та пустоти, що призводить до відсутності циклювання такого ЛДС. В той же час заселення електрові в низькоенергетичній області на Opπ-зв’язуючі рівні приводить до зменшення рекомбінаційної здатності і відповідно такий матеріал буде володіти циклічними властивостями. Виявлений механізм інтер-, деінтеркаляційних процесів і їх залежність від електронної структури дозволяє цілеспрямовано вибирати нанорозмірні матеріали та методи отримання композитів для виготовлення катодів ЛДС з стабільними та високими електрохімічними властивостями. З проведених досліджень встановлено, що найбільш перспективними нанокопозитами для використання, як основи катодного матеріалу є 0,2TiO2+0,8SiO2 та 0,2 Al2O3+0,8SiO2 які володіють досить високими питомими ємностями та потужностями.
ДокументВідкритий доступ
Важкорозв’язувані задачі комбінаторної оптимізації та теорія ПДС-алгоритмів
(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2019) Павлов, О. А.; Pavlov, Alexander A.
Робота є продовженням циклу робіт з розвитку теорії ПДС-алгоритмів і створення на її основі моделей і методів календарного та оперативного планування та прийняття рішень в складних соціально-економічних системах з мережевим представленням технологічних процесів та обмеженими ресурсами. Мета роботи – розвиток авторської теорії та методології побудови ПДС-алгоритмів для важкорозв’язуваних задач комбінаторної оптимізації (ВЗКО – задачі, для яких не існує поліноміальних алгоритмів розв’язання) та створення на їх основі високоефективних методів розв’язання досліджуваних задач календарного та оперативного планування. ПДС-алгоритми включають поліноміальну складову, яка строго реалізує оптимальний розв’язок, і точний експоненціальний підалгоритм або поліноміальну апроксимацію точного алгоритму (наближений або евристичний алгоритм). Перевагою ПДС-алгоритмів перед існуючими методами є те, що на їх основі можна побудувати для задач великої розмірності як точні, так і наближені алгоритми з оцінками якості отриманих розв’язків або евристичні алгоритми. На основі теорії ПДС-алгоритмів у роботі створено нові методи та ефективні ПДСалгоритми для п’яти ВЗКО, зокрема, для двох з шості найбільш складних та відомих в світі класичних ВЗКО – NP-трудних в сильному розумінні задач мінімізації сумарного зваженого моменту закінчення завдань на одному приладі з відношенням передування та мінімізації сумарного зваженого запізнення завдань на одному приладі. Також досліджено ефективність чотирьох інших ПДС-алгоритмів. Створені ПДС-алгоритми включено до математичного та програмного забезпечення розробленої у попередніх роботах чотирьохрівневої моделі календарного та оперативного планування в системах з мережним представленням технологічних процесів та обмеженими ресурсами. У результаті створено інформаційну технологію та новий інтегрований пакет програм календарного та оперативного планування в соціально-економічних системах у різних прикладних областях.
ДокументВідкритий доступ
Алюмінієві двофазні теплотранспортні системи з розділенням потоків пари та рідини для енергоефективних технологій
(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2019) Шевель, Є. В.; Shevel, Eugene V.
Проведено порівняння конструкцій теплообмінників з гладкостінними алюмінієвими канавчатими тепловими трубами (АКТТ) з діаметром 8 мм та оребреними АКТТ із зовнішнім діаметром 43 мм. Застосування гладкостінних АКТТ, з одного боку, призводить до більшої їх кількості в теплообміннику в порівнянні з оребреними АКТТ, але, з іншого боку, призводить до меншого перепаду тиску в каналах. На основі експериментальних даних отримані залежності для розрахунку коефіцієнтів теплообміну та аеродинамічного опору для теплообмінника з гладкостінними АКТТ. Наведені схемні рішення побудови систем охолодження світлодіодних освітлювальних приладів з використанням АКТТ. Результати експериментальних досліджень різних макетів АКТТ та систем охолодження на їх основі показали: а. використання в каркасі освітлювального приладу п’яти АКТТ дозволяє відвести від світлодіодних модулів сумарний тепловий потік до 500 Вт; при коефіцієнті корисної дії потужних світлодіодів в середньому 75%, це еквівалентно електричній потужності, що споживається приладом, 665 Вт; б. АКТТ з теплоносієм аміак можуть передавати теплову потужність понад 250 Вт; мають температурний перепад не більше 7оС при електричній потужності 200 Вт на кожну АКТТ; при потужності, що підводиться 40 Вт, температурний перепад знижується до 2,5оС; в. при використанні в конструкції АКТТ як радіатора (по типу «парова камера») в якості теплоносія пентан, робота системи охолодження у вертикальному положенні характеризується мінімальними характеристиками перепаду температур між зонами підведення і відведення тепла; у стаціонарному режимі такий перепад складає 2 ± 0,5°С; світильник з системою охолодження з АКТТ задовольняє вимогам до температурного режиму роботи світлодіодів при сумарній тепловій потужності 196 Вт; дана система охолодження має істотний запас по допустимій температурі, як для умов вертикального розташування (до 15оС), так і під кутом 45° до горизонту (до 10оС). Наведені схемні рішення застосування АКТТ в системах забезпечення теплових режимів радіоелектронної апаратури. Наведені приклади та результати експериментальних досліджень різних конструкцій АКТТ для різних умов їх застосування. Такі АКТТ можуть функціонувати в діапазоні температур від –400С до +2100С та забезпечувати передачу теплової потужності більше ніж 250 Вт на одну АКТТ.
ДокументВідкритий доступ
Інноваційні технології та верстатно-інструментальне оснащення високопродуктивної обробки різанням сучасних конструкційних матеріалів
(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2019) Петраков, Ю. В.; Petrakov, Yuri V.
При виконанні проекту була застосована комплексна структура проведення досліджень, в якій вибір конкретного типу дослідження визначався цілями і завданнями, які вирішувались на окремих етапах його проведення. По-перше, при розробленні математичних моделей процесів формоутворення різанням був використаний підхід, заснований на чисельному та імітаційному моделюванні, а для визначення деяких емпіричних параметрів моделей – використані методи планування експерименту та регресійний аналіз. По-друге, при розробленні динамічних моделей шпиндельних вузлів був використаний системний підхід, що розглядає шпиндельний вузол як складну систему з урахуванням процесу різання та оточуючих елементів всієї технологічної обробної системи. По-третє, при пошуку інноваційних рішень оброблення композиційних матеріалів використаний метод експериментальних досліджень для перевірки ефективності і встановлення адекватності. Створені теоретичні засади управління процесом різання, що спрямовані на вирішення задачі оптимізації і розділяються за часом надходження інформації, яка використовується для формування управління. В процесі виконання досліджень з’ясувалося, що найбільш ефективним методом досягнення необхідної точності оброблення деталей складного контуру в умовах невизначеності параметрів технологічної обробної системи є управління за апостеріорною інформацією. Розроблені основи управління за апостеріорною інформацією, що передбачають використання можливостей сучасних верстатів з ЧПК, створені програмні засоби автоматизації проектування скорегованих траєкторій оброблення, які були практично апробовані на верстатах токарної та фрезерної групи, зокрема ST-20 MF-3 HAAS. Розроблено узагальнену динамічну модель шпиндельних вузлів верстатів як складної механічної коливальної системи, що містить підсистеми інструменту/заготовки, шпинделя на опорах і корпусу, закріпленого на основі. Це складає теоретичну основу створення нових, більш досконалих методів оцінки динамічного стану шпиндельних вузлів. Інноваційні технології оброблення композиційних матеріалів передбачають застосування нового верстатно-інструментального забезпечення, яке було розроблене для операцій свердління з оптимізацією і розширенням функціональних і технологічних можливостей.