Електронний архів наукових та освітніх матеріалів КПІ ім. Ігоря Сікорського

ELAKPI – інституційний репозитарій, що накопичує, зберігає, розповсюджує та забезпечує довготривалий, постійний та надійний доступ через Інтернет до наукових та освітніх матеріалів професорсько-викладацького складу, співробітників, студентів, аспірантів та докторантів КПІ ім. Ігоря Сікорського. За посиланням можна ознайомитися з положенням про ELAKPI.

Доступ до матеріалів ELAKPI

Доступ до повних текстів матеріалів ELAKPI вільний в мережі Інтернет, крім:

  • частини матеріалів з зібрань факультетів/кафедр, завантажених до 2016 року, доступ до яких надається в локальній мережі університету, що вказано в описі матеріалу;
  • звітів про НДР – доступ з комп’ютерів у залі № 6.6 НТБ;
  • дисертацій та авторефератів, завантажених до 2016 року, які доступні тільки для перегляду з комп’ютерів у залі № 6.6 НТБ.

Щоб отримати права на перегляд/скачування повних текстів ресурсів, доступних тільки в локальній мережі університету, зареєстровані користувачі Бібліотеки КПІ ім. Ігоря Сікорського можуть скористатися послугою Віддалений доступ до "локальних" ресурсів.

Розміщення матеріалів в ELAKPI
Контакти

Бібліотека КПІ ім. Ігоря Сікорського, зал № 4.4, тел. +38 (044) 204-96-72, elakpi@library.kpi.ua, elakpi.ntb@gmail.com

 

Фонди

Виберіть фонд, щоб переглянути його зібрання.

Зараз показуємо 1 - 38 з 38

Нові надходження

Зображення профілю
Користувач
Олег ХОМЕНКО
Ескіз
ДокументВідкритий доступ
Інклюзивність як стратегічний управлінський актив розвитку соціального підприємництва
(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2026) Батченко, Л. В.; Гончар, Л. О.; Голубець, І. М.
Актуальність дослідження визначається зростанням ролі інклюзивних підходів у розвитку підприємництва в умовах соціально-економічної нестабільності та глибоких трансформацій у суспільстві. Для України це питання має особливе значення через необхідність інтеграції внутрішньо переміщених осіб, ветеранів, осіб з інвалідністю та інших вразливих груп населення в економічне життя. У таких умовах соціальне підприємництво розглядається як важливий інструмент поєднання економічної ефективності та вирішення соціальних проблем. Метою статті є розвиток наукового розуміння теоретичного та практичного обґрунтування взаємозалежності трансформаційних інклюзивних процесів та розвитку соціального підприємництва в Україні, а також визначення ролі інклюзивності як стратегічного управлінського активу в сучасному бізнес-середовищі. Методологічну основу дослідження складають загальнонаукові та спеціальні методи пізнання. Для визначення місця інклюзивності в сучасних моделях соціального підприємництва було використано системний та структурний аналіз, для узагальнення особливостей розвитку інклюзивних практик – метод порівняння, а для формування концептуального бачення взаємодії між інклюзивними процесами та підприємницькою діяльністю – методи логічного узагальнення та синтезу. Для оцінки ролі регуляторного та організаційного середовища у розвитку соціально відповідального бізнесу було використано інституційний підхід. У дослідженні обґрунтовано, що інклюзивність поступово трансформується із соціального принципу в стратегічний управлінський актив розвитку підприємництва. Доведено, що соціальне підприємництво є ефективною бізнес-моделлю, яка поєднує економічну ефективність із вирішенням соціально значущих проблем та створенням можливостей для залучення різних соціальних груп до економічної діяльності. Визначено, що розвиток інклюзивних практик сприяє формуванню нової культури економічної взаємодії, орієнтованої на рівні можливості, доступність ресурсів та інтеграцію вразливих груп у процес створення економічної цінності. Практична цінність отриманих результатів полягає у можливості використання запропонованих підходів під час формування політики розвитку соціального підприємництва та вдосконалення інституційного середовища для підприємницької діяльності в Україні. Результати дослідження можуть бути використані органами державної влади, бізнес-структурами та навчальними закладами під час розробки стратегій підтримки інклюзивного підприємництва, програм зайнятості та соціальної інтеграції населення.
Ескіз
ДокументВідкритий доступ
Адаптивні бізнес-моделі edtech-платформу сфері перекваліфікації та підвищення кваліфікації: теоретико-методологічний аспект
(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2026) Статешна, О. В.; Петренко, Л. А; Антоненко, Т. О.
Швидкий розвиток Індустрії 4.0 та глобальної цифровізації каталізували фундаментальні трансформації в онлайн-освіті, зробивши переосмислення моделей стратегічного розвитку пріоритетом. Зі знеціненням інтелектуального капіталу та появою нових технологічних стеків традиційні лінійні рамки виявляються неефективними. Це дослідження розглядає необхідність узгодження систем освітніх технологій із сучасними ринками праці, де перепідготовка та підвищення кваліфікації стали критично важливими для професійного виживання. Основною метою є визначення трансформаційних факторів та розробка концептуальної моделі для освітніх технологій-платформ для подолання глобального розриву в навичках за допомогою адаптивних структур. Дослідження використовує багатовимірний системний підхід, що інтегрує синтез та абстракцію, для уточнення адаптивних бізнес-моделей. Порівняльний аналіз відрізняє традиційні рамки від нових парадигм освітніх технологій, підкреслюючи зсув до орієнтації на учня. Структурно-функціональне моделювання використовується для розробки рамки, що включає штучний інтелект та управління на основі даних, тоді як економічне прогнозування оцінює зміни в попиті на перепідготовку. Ця синергія оцінює, як технологічні інновації взаємодіють з організаційними стратегіями. Результати показують, що успішна еволюція освітніх технологій-платформ залежить від переходу до адаптивних бізнес-моделей, заснованих на екосистемах. Інтеграція штучного інтелекту є основною стратегічною необхідністю для персоналізації шляхів навчання та оптимізації ефективності. Дослідження характеризує нове покоління платформ, що функціонують як гнучкі екосистеми, що реагують на ринкові сигнали в режимі реального часу. Важливим відкриттям є модель «навички як послуга», де цінність зосереджена на негайній працевлаштованості та постійному оновленні компетенцій через модульну реалізацію. Запропонована модель слугує стратегічним керівництвом для підприємців та політиків, пропонуючи ідеї для розробки масштабованих платформ, що реагують на цифрову економіку. Організації можуть покращити конкурентні позиції та утримання учнів завдяки персоналізованому досвіду. Для навчальних закладів дослідження пропонує план переходу до ринково-орієнтованих моделей, забезпечення актуальності випускників в автоматизованому світі та побудови стійких екосистем, стійких до збоїв.
Ескіз
ДокументВідкритий доступ
Реінжиніринг стратегічних комунікацій та управління репутацією девелоперської компанії в цифровому просторі
(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2026) Романенко, О. В.
У статті розглядається реінжиніринг стратегічних комунікацій та управління репутацією для компаній з розвитку нерухомості в цифровому середовищі. Обґрунтовується, що традиційні моделі комунікації, що спираються на одностороннє поширення інформації, застаріли в епоху алгоритмічного пошуку, штучного інтелекту та соціальних доказів. Таким чином, забудовники повинні перейти від базової «цифрової присутності» до глибокої «цифрової зрілості». Дослідження демонструє необхідність радикального переосмислення бізнес-процесів. Ця трансформація вимагає глибокої інтеграції таких технологій, як PropTech, штучний інтелект для аналізу настроїв у режимі реального часу, платформи управління онлайн-репутацією (ORM) та інформаційне моделювання будівель (BIM). Перенесення прогресу будівництва безпосередньо на веб-платформи за допомогою цифрових двійників створює радикальну прозорість, зміщуючи парадигму від суб'єктивних «обіцянок» до об'єктивного «управління на основі доказів». У статті визначено три рівні, на яких забудовник будує позитивну репутацію: сенсорний, довірчий та експертний. У дослідженні підкреслюється роль особистої репутації керівника компанії як першорядного фактора у побудові довіри серед інституційних інвесторів. Пропонується проводити процес реінжинірингу комунікацій забудовника поетапно, із залученням вищого керівництва та міжфункціональних команд на кожному етапі. Основна увага приділяється заміні суб'єктивних показників (лайки, поширення) фінансовими та бізнес-показниками. Запропонована структура оцінює рентабельність інвестицій (ROI) у маркетинг, вартість залучення клієнтів (CAC) та чистий операційний дохід (NOI), поряд з цифровими індексами, такими як Net Promoter Score (NPS) та ORA Score. Практичне застосування розробленої теоретичної моделі дозволяє забудовникам нерухомості трансформувати свої фрагментовані функції зв'язків з громадськістю та маркетингу в повністю інтегровану, проактивну екосистему управління цифровими активами. Цей ретельний підхід до реінжинірингу не лише створює високостійку «цифрову фортецю довіри» до потенційних інформаційних криз, але й забезпечує довгострокову фінансову стабільність та стратегічну конкурентоспроможність на світовому ринку.
Ескіз
ДокументВідкритий доступ
Transformation of economic securityin the context of digitalizatio
(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2026) Pohrebniak, Anna; Pashchyna, Anton; Svystun, Sofia
The article examines the transformation of economic security in the context of digitalization and its impact on the develop-ment of territories. It is substantiated that in the modern digital economy, economic security goes beyond traditional macro-economic indicators and includes such components as cybersecurity, data protection, the stability of critical infrastructure, the development of artificial intelligence, blockchain technologies and digital finance. It is determined that digital transformation creates new risks and threats, in particular cyberattacks, information manipulation, industrial espionage and technological competition, which directly affect the stability of economic systems. The impact of digital threats on the functioning of the state, business and infrastructure is analyzed, as well as their role in shaping the modern security environment. It is established that the level of economic security determines the investment attractiveness of territories, their competitiveness and ability to inno-vative development. Particular attention is paid to the role of data as a strategic resource, as well as the importance of imple-menting modern digital technologies to increase the stability of the economy. Key areas for strengthening economic security are outlined, including the development of cyber resilience, improving regulatory frameworks, introducing innovative information security technologies, and increasing the digital literacy of the population. It is proven that ensuring economic security in the context of digitalization is an important prerequisite for sustainable and innovative development of territories, as it contributes to the formation of a favorable environment for attracting investments, developing entrepreneurship, and the effective function-ing of regional economic systems.