Статті (КЕОА)
Постійне посилання зібрання
У зібранні розміщено матеріали, що опубліковані або готуються до публікації в наукових журналах та збірниках.
Переглянути
Перегляд Статті (КЕОА) за Автор "Яганов, Петро Олексійович"
Зараз показуємо 1 - 9 з 9
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Відкритий доступ Використання прозорих електропровідних плівок двоокису олова у конструкціях МДН-фототранзисторів(Чернівецький національний університет ім. Юрія Федьковича, 2011) Яганов, Петро Олексійович; Політанський, Леонід ФранцевичДокумент Відкритий доступ Концептологічні засади технологічних систем програмування(Таврійський національний університет ім. Вернадського, 2023) Редько, Ігор Володимирович; Яганов, Петро Олексійович; Зилевич, Максим ОлеговичУ статті досліджена і обґрунтована необхідність парадигмальних змін у технологічних основах програмування, переходу від індивідносуб’єктивної парадигми програмування до інтерсуб’єктивної, основу якої складає евідентне основоположення про цілісне розуміння програмування, як діяльності, що обумовлена програмою. Розвиток цієї парадигми, зокрема і технологічного середовища програму- вання як платформи програмної релятивізації, є покроковим продуктивним збагачення основополо- ження про цілісне розуміння. Програмування розглянуто у контексті осучаснення його розуміння як діяльність, що обумовлена програмним уподібненням, суб’єктоорієнтованим взаємодоповненням його активної та пасивної форм. Об’єктивізація активно-пасивного взаємодоповнення є основною пере- думовою реального осучаснення розуміння програмування як рефлексивно-транзитивного замикання породжуваного суб’єктом програмного уподібнення. Визначальною для об’єктивізації активної ролі суб’єкта в контексті побудов у середовищі програмування є концепт – суть – уподібнення згаданого носія, представлена у вигляді тієї чи іншої специфікації. Інструмент логіко-математичних специ- фікацій семантико-синтаксичних аспектів програмування апробовано на прикладах, продемонстро- вано загальні особливості застосування технологічного середовища програмування до породження суб’єктоорієнтованих технологічних систем програмування та їх використання. Розглянуті приклади вирішення задач у арифметичній систмі програмування демонструють важливі загальні особливості редукційного концептування оракульних схем. Це, по-перше, гарантована коректність отримуваних рішень, що випливає безпосередньо з їх побудови. По-друге, можливість переходу від рішень окремих задач до вирішення класів подібних задач. І, по-третє, отримані рішення можуть бути реалізовані на різних синтаксичних програмних платформах.Документ Відкритий доступ Малогабаритний діодний термосенсор(ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», 2012-12) Політанський, Леонід Францевич; Яганов, Петро Олексійович; Лесінський, Валентин ВікторовичДокумент Відкритий доступ Нейросетевая аппроксимация термометрической характеристики диодного сенсора(Институт физики полупроводников им. В. Е. Лашкарева НАН Украины, Национальный технический университет Украины ''Киевский политехнический институт'', 2005) Шварц, Юрій Михайлович; Яганов, Петро Олексійович; Дзюба, Віталій ГеоргійовичДокумент Відкритий доступ Оптимізація інтегрального порогового сенсора температури(Таврійський національний університет ім. Вернадського, 2023) Павлов, Леонід Миколайович; Яганов, Петро ОлексійовичУ статті висвітлюється оптимізація інтегрального порогового сенсора температури (ІПСТ), який покликаний захистити критичний вузол – потужний силовий транзистор стабілізатора напруги, лінійного чи імпульсного. Особливість такого сенсора полягає в тому, що його вихідний сигнал аналоговий і формується у вигляді істотного перепаду напруги, що надходить до блоку управління силовим елементом інтегральної мікросхеми. Якість такого сенсора оцінюється похибкою точки спрацювання за температурою. Точка спрацювання своєю чергою має початкову температуру наростання сигналу та температуру його завершення. Це певний інтервал температури, в якому формується вихідний сигнал ІПСТ. Відповідно, чим вужчий цей інтервал, тим вище якість сенсора. Нарешті третій фактор оцінки якості сенсора полягає в тому, яку площу на кристалі інтегральної мікросхеми займають елементи сенсора: чим менша площа – тим дешевша мікросхема, тим більша її конкурентоздатність. Отже, менше площа – вища якість. Ці три фактори складають критерій якості при оптимізації ІПСТ, що покладені в формування цільової функції процесу оптимізації. Цільова функція формується відповідно мінімаксного критерію оптимальності, що означає мінімальне значення цільової функції за максимуму значень відхилень компонентів вектора цільової функції оптимізації. Вагові коефіцієнти компонентів вектора компонентів цільової функції вибираються методом експертних оцінок. Функцію оптимізації конкретизують параметри елементів схеми моделі ІПСТ: значення електричних режимів роботи транзисторів, їх розміри, значення опору резисторів. Для пошуку оптимальної точки цільової функції запропоновано алгоритм, що передбачає пошуки локальних оптимальних точок і на їх основі зваженим усередненням отримання глобального оптимуму. Запропоновано перевірки в точці глобального оптимуму та рішення в разі порушення критерію якості. Алгоритм пошуку оптимального рішення в цьому випадку полягає в тому, що допустимі значення компонентів можуть приймати лише значення в рамках того інтервалу, що визначений як межа допуску на виготовлення за чинним технологічним процесом. Доцільність такого підходу полягає в тому, що цим враховуються обмеження на параметри компонентів з урахуванням конструктивно-топологічних обмежень технологічного процесу виготовлення зразків ІПСТ.Документ Відкритий доступ Оптимізація інтегрального порогового сенсора температури(Таврійський Національний Університет імені В. І. Вернадського, 2023) Павлов, Леонід Миколайцович; Яганов, Петро ОлексійовичУ статті висвітлюється оптимізація інтегрального порогового сенсора температури (ІПСТ), який покликаний захистити критичний вузол – потужний силовий транзистор стабілізатора напруги, лінійного чи імпульсного. Особливість такого сенсора полягає в тому, що його вихідний сигнал аналоговий і формується у вигляді істотного перепаду напруги, що надходить до блоку управління силовим елементом інтегральної мікросхеми. Якість такого сенсора оцінюється похибкою точки спрацювання за температурою. Точка спрацювання своєю чергою має початкову температуру наростання сигналу та температуру його завершення. Це певний інтервал температури, в якому формується вихідний сигнал ІПСТ. Відповідно, чим вужчий цей інтервал, тим вище якість сенсора. Нарешті третій фактор оцінки якості сенсора полягає в тому, яку площу на кристалі інтегральної мікросхеми займають елементи сенсора: чим менша площа – тим дешевша мікросхема, тим більша її конкурентоздатність. Отже, менше площа – вища якість. Ці три фактори складають критерій якості при оптимізації ІПСТ, що покладені в формування цільової функції процесу оптимізації. Цільова функція формується відповідно мінімаксного критерію оптимальності, що означає мінімальне значення цільової функції за максимуму значень відхилень компонентів вектора цільової функції оптимізації. Вагові коефіцієнти компонентів вектора компонентів цільової функції вибираються методом експертних оцінок. Функцію оптимізації конкретизують параметри елементів схеми моделі ІПСТ: значення електричних режимів роботи транзисторів, їх розміри, значення опору резисторів. Для пошуку оптимальної точки цільової функції запропоновано алгоритм, що передбачає пошуки локальних оптимальних точок і на їх основі зваженим усередненням отримання глобального оптимуму. Запропоновано перевірки в точці глобального оптимуму та рішення в разі порушення критерію якості. Алгоритм пошуку оптимального рішення в цьому випадку полягає в тому, що допустимі значення компонентів можуть приймати лише значення в рамках того інтервалу, що визначений як межа допуску на виготовлення за чинним технологічним процесом. Доцільність такого підходу полягає в тому, що цим враховуються обмеження на параметри компонентів з урахуванням конструктивно-топологічних обмежень технологічного процесу виготовлення зразків ІПСТ.Документ Відкритий доступ Регресійна модель простору станів теплового комфорту(ВІСНИК КНУТД, 2019) Яганов, Петро Олексійович; Редько, Ігор ВолодимировичДокумент Відкритий доступ Редукційне концептування оракульних схем(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2021) Редько, Ігор Володимирович; Яганов, Петро Олексійович; Зилевич, Максим ОлеговичДокумент Відкритий доступ Інтелектуальні технології телекомунікацій для систем моніторингу та оперативного інформування(Хмельницький національний університет, 2024) Фабрикатор, Микита Олегович; Яганов, Петро ОлексійовичВ роботі наведено результати досліджень з використання технологій штучного інтелекту у телекомунікаційних системах моніторингу територій та оперативного інформування населення, що мешкає на цих територіях. Такі системи створюються як апаратно-програмні комплекси, в яких апаратна платформа функціонує під управлінням програмного забезпечення, здійснюючи взаємодію з інформаційним простором і автоматизуючи процес збору, обробки даних та прийняття рішень. Сучасні системи моніторингу та інформування використовують технології штучного інтелекту, зокрема, нейромережні, навчені аналізувати текстові повідомлення, виявляючи у ньому семантичні сутності, об'єднуючи їх за змістом чи місцем події. Однією з інтелектуальних телекомунікаційних технологій, що динамічно розвивається і постійно вдосконалюється завдяки новим дослідженням та розробкам, є парсинг – процес вилучення інформації з даних, будь то текст, код або інші структуровані формати. Це відбувається за допомогою алгоритмів, які здатні розуміти граматику, синтаксис та семантику даних. Здатність до розуміння є ключовою характеристикою штучного інтелекту, і вона необхідна для ефективного парсингу. З розвитком штучного інтелекту та машинного навчання парсинг стає ще більш потужним та гнучким інструментом, що відкриє нові можливості для його застосування в телекомунікаціях. Можливості парсингу представлені у цій роботі для розробки і реалізації системи моніторингу за інформаційним простором і оповіщення про небезпеку. Представлено технічне рішення пристрою на основі мікроконтролера та веб-сервера, який забезпечує доступ до інформаційного простору, виконуючи функцію особистого сповіщувача про стан небезпеки. Регулярні запити до веб-ресурсу та перевірка стану з'єднання дозволяють своєчасно реагувати на зміни, підтримуючи актуальність і достовірність інформації для користувача.