Магістерські роботи (КІВТ)
Постійне посилання зібрання
У зібранні розміщено магістерські дисертації на здобуття ступеня магістра.
Переглянути
Перегляд Магістерські роботи (КІВТ) за Автор "Морозова, Марія Миколаївна"
Зараз показуємо 1 - 3 з 3
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Відкритий доступ Методи обробки та аналізу електрокардіографічної інформації(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2019-12) Борбат, Катерина Олександрівна; Морозова, Марія МиколаївнаМагістерська дисертація складається зі вступу, 5 розділів, висновків, списку використаної літератури з 31 найменувань та додатків. Загальний обсяг роботи становить 83 сторінки. Робота містить 3 таблиць та 30 рисунків. Актуальність теми. Магістерська дисертація присвячена детальному розгляду методів обробки та аналізу електрокардіографічної інформації з ціллю розширення діагностичних можливостей електрокардіографії. За допомогою розглянутих методів підвищується якість та достовірність функціональної діагностики роботи серця, а також підвищується ефективність діагностування захворювань у пацієнтів. Мета і задачі дослідження. Метою роботи є проведення порівняльного аналізу методів обробки кардіографічної інформації. Завданнями даної магістерської дисертації є також вдосконалення засобів та способів діагностики функціонального стану серцево–судинної системи. Для досягнення мети було поставлено наступні задачі: • Дослідити актуальність теми та виявити існуючі підходи для вирішення проблеми достовірності та ефективності діагностики роботи серця. • Провести порівняльний аналіз існуючих методів та підходів для обробки та аналізу електрокардіографічної інформаціі з ціллю виявити сильні та слабкі сторони кожного з них. • Розробити програмний засіб з описом побудови. Провести обробку моделей електрокардіосигналів за допомогою програмного засобу. Провести аналіз результатів роботи програмного засобу з ціллю вироблення подальших рекомендацій. • Виявлення ефективного підходу для пошуку оптимального методу обробки кардіографічної інформації, відповідно до діагностичних інформативних ознак. • розробка та дослідження алгоритмів для автоматизованої обробки ЕКГ із застосуванням вейвлет-перетворення Об’єкт дослідження – процес обробки та аналізу електрокардіосигналів, що містять інформацію щодо функціонування серцево–судинної системи. Предмет дослідження – електрокардіографічна інформація, закладена у даних електрокардіограми (ЕКГ) та її інформативні ознаки. Методи дослідження. У роботі було використано наступні методи: методи цифрової обробки сигналів, спектрального аналізу, математичного моделювання, програмно-алгоритмічного моделювання. Практичне значення одержаних результатів. Результати досліджень можуть бути використані при проєктуванні медичного спеціалізованого обладнання.Документ Відкритий доступ Програмно-методичний комплекс для дослідження засобів тензометрії(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2019-12) Некрасова, Марія Валеріївна; Морозова, Марія МиколаївнаМагістерська дисертація складається зі вступу, 5 розділів, висновків, списку використаної літератури з 22 найменувань та додатків. Загальний обсяг роботи становить 91 сторінку. Робота містить 39 таблиць та 21 рисунок. Актуальність теми. Магістерська дисертація присвячена розробці програмно-методичного комплексу для дослідження засобів тензометрії. У загальному випадку, використання засобів тензометрії при проведенні науково-технічних досліджень дозволяє здійснювати контроль деформацій і напружень при дії статичних і динамічних навантажень. Мета і задачі дослідження. Метою роботи є розробка технічної документації та програмного компонента(програмного виробу, програмного комплексу), для подальшого створення програмно-методичного комплексу (ПМК), завдяки якому проводять дослідження тензоперетворювачів. ПМК забезпечує виконання дослідів щодо визначення деформації та механічних напружень об’єкта (балки) за допомогою дротяних тензорезисторів. Передбачено двадцять п’ять варіантів виконання завдань за допомогою розроблюваного програмного комплексу. Для досягнення мети було поставлено наступні задачі: •Дослідити характеристики тензорезистивних перетворювачів (дротяних) привикористанні мостової схеми включення. •Розробити програмний компонент для виконання робіт із дослідження деформації та механічних напружень об’єкта (балки) за допомогою дротяних тензорезисторів, увімкнених у мостову схему. • Розробити структуру програмного компоненту. • Створити програмний компонент. (Середовищем проєктування обрано LabView). Об’єкт дослідження–напружено-деформовані стани певної конструкції (балки), на якій розміщують тензорезистори. Предмет дослідження–властивості та характеристики тензорезисторів відповідно до схеми їх включення. Методи дослідження. У роботі було використано наступні методи: тензометричний, математичного моделювання, програмно-алгоритмічного моделювання. Практичне значення одержаних результатів. Результати досліджень можуть бути використані при виконанні лабораторних робіт в освітніх закладах; при дослідженні деформацій зразків на підприємствах та у лабораторіях.Документ Відкритий доступ Система аналізу газів(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2019-12) Мельник, Ольга Василівна; Морозова, Марія МиколаївнаМагістерська дисертація складається зі вступу, 5 розділів, висновків, списку використаної літератури із 18 найменувань та додатків. Загальний обсяг роботи становить 103 сторінки. Дисертація містить 28 таблиць та 49 рисунків. Актуальність теми. Магістерська дисертація присвячена розробці зразка системи для аналізу шкідливих сполук газів (CO, CO2, SO2, NO, NO2), які поширюються на тисячі кілометрів від джерела забруднення та становлять потенційну загрозу навколишньому середовищу та живим організмам. Окрім шкідливих сполук, з ціллю нормування викидів, пропонується також визначати за допомогою розроблюваної системи сполуки O2 і H2O. Робота включає також розробку програмного компонента, за допомогою якого можна проводити моніторинг якості повітря, використовуючи отримані дані з газоаналізаторів мобільних лабораторій. Мета і задачі дослідження. Метою роботи є розробка системи аналізу газів (САГ) для моніторингу концентрації викиду шкідливих газів із ціллю забезпечення безпеки та запобігання отруєнь населення. Система буде визначати, чи виміряна концентрація сполук шкідливих газів не перевищує гранично допустимої концентрації (ГДК). Для досягнення мети було поставлено наступні задачі: - Провести огляд та аналіз існуючих технічних рішень. - Обґрунтувати вибрану конструкцію САГ. - Розробити структурну схему САГ. - Розробити функціональну схему та алгоритм роботи. - Провести вибір та розрахунки окремих функційних елементів, а також аналіз похибок окремих модулів. - Розробити програмний компонент. - Провести опис організації робіт із використанням розробленої системи та програмного компонента. Об’єкт дослідження – процес аналізу певних сполук газів, а саме концентрації сполук CO, CO2, NO2 . Предмет дослідження – рівень концентрації сполук газів та його співвідношення і порівняння з гранично-допустимим рівнем концентрації. Наукова новизна. Новизна полягає в тому, що програмна реалізація системи аналізу газів здійснена з використанням сучасних технологій розробки програмних продуктів, що забезпечує швидкодію, актуальність системи. Методи дослідження. У роботі було використано наступні методи: методи математичного моделювання, програмно-алгоритмічного моделювання, статистичного аналізу. Практичне значення одержаних результатів. Результати досліджень можуть бути використані при проєктуванні спеціалізованого обладнання та програмних додатків до нього у сфері екологічного моніторингу.