2020

Постійне посилання на фонд

https://ela.kpi.ua/handle/123456789/54204

Переглянути

Перегляд 2020 за Автор "Бакалинський, Олександр Олегович"

Зараз показуємо 1 - 1 з 1
  • Ескіз
    ДокументВідкритий доступ
    Метод концептуалізування системних досліджень систем управління інформаційною безпекою
    (Institute of Special Communication and Information Protection of National Technical University of Ukraine “Igor Sikorsky Kyiv Polytechnic Institute”, 2020) Мохор, Володимир Володимирович; Цуркан, Василь Васильович; Бакалинський, Олександр Олегович; Дорогий, Ярослав Юрійович
    Запропоновано метод концептуалізування комплексних досліджень систем управління інформаційною безпекою. За основу його розроблення взято розвинений системний підхід шляхом доповнення моделеорієнтованим. Таке розширення дозволило уніфікувати онтологічне представлення комплексних досліджень систем управління інформаційною безпекою. Насамперед виокремити завдання як основні поняття і встановити відношення між ними. Серед них виділено чотири класи: аналізування вимог, аналізування функцій, синтезування архітектури, синтезування поведінки. Вхідними даними для аналізування вимог є потреби як внутрішніх, так і зовнішніх зацікавлених сторін. За ними встановлюється правильність формулювання вимог, відповідність індивідуальним і груповим характеристикам. Після цього визначаються відношення між вимогами до систем управління інформаційною безпекою. Специфікація вимог використовується як вхідні дані при аналізуванні функцій систем управління інформаційною безпекою. Для кожної з них встановлюються вхідні, вихідні дані, обмеження і ресурси. Таке представлення дозволяє обґрунтувати визначення варіантів використання систем управління інформаційною безпекою. Їх реалізування досягається синтезуванням архітектури. Для цього обираються блоки, кожним з яких відображаються відповідні елементи архітектури та встановлюються відношення між ними. Її функціональна придатність визначається синтезуванням поведінки систем управління інформаційною безпекою. Вхідними даними для розв’язання цього завдання є їхня архітектура. При цьому може синтезуватися поведінка як окремого елементу (блоку), так і системи управління інформаційною безпекою загалом. Це виконується через діяльність, взаємодію і змінення станів. Завдяки цьому знаходиться функціональна придатність/непридатність синтезованої архітектури відповідно до вимог зацікавлених сторін. Уніфікованість представлень виокремлених завдань комплексних досліджень систем управління інформаційною безпекою досягається використанням мови моделювання систем. На основі отриманих результатів можливе визначення альтернативних варіантів архітектури та обирання серед них найкращого за її функціональною придатністю.