Перегляд Вісник НТУУ «КПІ ім. Ігоря Сікорського». Серія «Хімічна інженерія, екологія та ресурсозбереження»: збірник наукових праць, № 3 (23) за Автор "Жученко, А. І."
(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2024) Путятін, Р. О.; Жученко, А. І.
Модельнопрогнозний регулятор забезпечує кращу якість керування технологічним процесом випалювання заготовок вуглеграфітових виробів порівняно з ПІД-регуляторам і його варіаціями. Його вада — чутливість до похибок моделювання об’єкта. За одночасної зміни усіх параметрів об’єкта в несприятливий бік усього на 3 % керування модельнопрогнозного регулятора стає незадовільним. У дослідженні синтезовано адаптивний модельнопрогнозний регулятор для керування процесом випалювання. Для ідентифікації моделі камери «під вогнем» у реальному часі використано рекурсивний алгоритм найменших квадратів із забуванням; показник забування становить 0,98. Порівняно роботу звичайного й адаптивного модельнопрогнозних регуляторів за точної моделі, за несприятливих відхилів параметрів стаціонарного об’єкта від параметрів моделі, за сприятливих відхилів, а також за нестаціонарного об’єкта, параметри якого змінюються східчасто. В усіх випадках адаптивний регулятор забезпечує дотримання перепаду температури в найгарячішій («найнебезпечнішій») заготовці в заданих межах, 90 ℃, і навіть дає «запас» за цим перепадом (від 0,8 % до 8 %). Однак він робить випалювання тривалішим (від 4,8 % до 142,1 %) і витратнішим із погляду палива (від 1,2 % до 106,2 %), ніж у разі використання неадаптивного регулятора, навіть тоді, коли останній забезпечує дотримання обмежень. Загалом доцільно використовувати адаптивний модельнопрогнозний регулятор. Потрібно дослідити економічні межі такої доцільности, а також порівняти різні методи ідентифікації, щоби підвищити швидкодію.