Магістерські роботи (ЕТРП)
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Перегляд Магістерські роботи (ЕТРП) за Автор "Барбаш, Валерій Анатолійович"
Зараз показуємо 1 - 13 з 13
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Відкритий доступ Oдержання мiкрoкристалiчнoї целюлoзи з кoнoпляних вoлoкoн(2018-05) Опольський, Валентин Олександрович; Барбаш, Валерій АнатолійовичМагістерська дисертація: 102 стор., 17 рис., 19, табл., першоджерел 41 Актуальність теми: В Україні відсутнє власне виробництво целюлозних напівфабрикатів, які потрібні для виробництва паперу і картону. Переробка однорічних рослин екологічно безпечними органосольвентними способами делігніфікації дозволяє одержати целюлозу, придатну для подальшої хімічної переробки, зокрема для виробництва наноцелюлози. Наноцелюлоза може розглядатися як зміцнююча добавка для покращення показників паперу і тому в магістерський дисертації запропонована технологія одержання наноцелюлози із волокон кенафу і досліджено її вплив поверхневого нанесення на папір для гофрування, що дозволить покращити фізико-механічні показники паперово-картонної продукції та екологічну безпечність її виробництва і споживання. Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Деякі результати досліджень отримано в процесі виконання держбюджетних науково-дослідних робіт № 2833-п "Розробка і застосування нових екологічно безпечних технологій отримання наноцелюлози, продуктів хімічних і фармацевтичних виробництв із недеревної рослинної сировини" (номер держреєстрації 0115 U 002411) та № 2002-п «Розробка екологічно більш чистих технологій одержання композиційних матеріалів на основі наноцелюлози, мікрокристалічної та оксицелюлози із вітчизняної рослинної сировини» (номер держреєстрації 0117 U 004265). Мета і задачі дослідження. Метою магістерської дисертації є одержання целюлози із волокон кенафу екологічно безпечними способами делігніфікації, розробка технології отримання наноцелюлози із органосольвентної целюлози із кенафу та застосування наноцелюлози у виробництві одного із масових видів паперу – паперу для гофрування. Для досягнення вказаної мети було поставлено наступні задачі: 1. Провести аналітичний огляд літератури основних характеристик наноцелюлози, способів її виготовлення та галузей використання. 2. Одержати целюлозу із волокон кенафу органосольвентним способом з використанням оцтової кислоти і пероксиду водню. Дослідити вплив параметрів процесу делігніфікації волокон кенафу сумішшю оцтової кислоти і пероксиду водню та процесу лужної обробки на показники якості отриманої целюлози. 3. Дослідити вплив умов гідролізу сульфатною кислотою на показники якості наноцелюлози із волокон кенафу. 4. Встановити залежності зміни рН суспензії наноцелюлози від кількості центрифугувань та тривалості процесу діалізу. 5. Дослідити вплив тривалості ультразвукової обробки на показники якості наноцелюлози із волокон кенафу. 6. Виготовити та дослідити зразки паперу для гофрування з використанням поверхневої обробки наноцелюлозою. Об’єкт дослідження – процеси одержання із волокон кенафу органосольвентної целюлози, наноцелюлози та дослідження її як зміцнююча добавка до паперу для гофрування. Предмет дослідження – технологічні параметри процесу одержання целюлози і наноцелюлози із волокон кенафу та її використання. Методи дослідження: для визначення хімічного складу рослинної сировини, показників якості волокна кенафу і целюлози використовували хімічні, фізико-механічні та фізико-хімічні методи аналізу. Для визначення показників міцності отриманого паперу для гофрування використовували стандартні методики. Для дослідження показників наноцелюлозних плівок визначали прозорість за допомогою двохпроменевого спектрофотометра 4802 UNІCО; щільність плівок – розрахунковим методом, а знімки скануючої електронної мікроскопії отримано на приладі РЕМ – 106І, топографічні зображення наноцелюлози з волокон кенафу та її 3D проекція отримано методом атомної силової мікроскопії, терміну стабільність досліджено за допомогою гравіметричного аналізу. Для одержання математичних залежностей показників органосольвентної целюлози із волокон кенафу від основних технологічних параметрів її одержання використовували математичні методи планування експерименту. Наукова новизна одержаних результатів: Одержано целюлозу із волокон кенафу органосольвентним способом з використанням розчину оцтової кислоти і пероксиду водню. Досліджено вплив параметрів процесу делігніфікації волокон кенафу сумішшю оцтової кислоти та пероксиду водню на показники якості отриманої целюлози. Органосольвентна целюлоза із волокон кенафу оброблялася розчином гідроксиду натрію та встановлено залежність зміни показників якості целюлози із волокон кенафу від температури та тривалості її обробки. Проведено гідроліз органосольвентної целюлози із кенафу сульфатною кислотою, встановлено залежність виходу, вмісту золи та залишкового лігніну від тривалості варіння. Проведено ультразвукову обробку наноцелюлози із волокон кенафу. Досліджено вплив зміни тривалості ультразвукової обробки на прозорість наноцелюлозних плівок. Визначено фізико-хімічні характеристики целюлозних наноплівок. Проведено обробку поверхні паперу для гофрування суспензією наноцелюлози із кенафу і досліджено фізико-механічні показники отриманого паперу з поверхневим нанесенням. Практичне значення одержаних результатів. Показана можливість використання волокон кенафу як сировини для одержання целюлози, придатної для виробництва наноцелюлози та застосування наноцелюлози як зміцнююча добавка для паперу для гофрування. Апробація результатів дисертації. Результати виконаної роботи представлені у тезах доповідей на міжнародних науково-практичної конференції студентів, аспірантів і молодих вчених та подано статтю в журнал, що входить до наукометричних баз даних.( Опольський В.О, Ященко О. В., Барбаш В. А. Вплив лужної обробки на надмолекулярну структуру целюлози// Збірник тез доповідей XІІІ міжнародної науково-практичної конференції студентів, аспірантів і молодих вчених ”Ресурсоенергозберігаючі технології та обладнання” (29-30 листопада 2017 р. м. Київ) / Укладач Я.М. Корнієнко. – К.: «КПІ ім. Ігоря Сікорського», 2017. – 106 c, с.67-68; Опольський В.О Ященко О.В., Барбаш В. А. Отримання наноцелюлози із волокон кенафу// Збірник тез доповідей XІІІ міжнародної науково-практичної конференції студентів, аспірантів і молодих вчених ”Ресурсоенергозберігаючі технології та обладнання” (2018 р. м. Київ) / Укладач Я.М. Корнієнко. – К.: «КПІ ім. Ігоря Сікорського», 2018.; V. Barbash, O. Yashchenko and V. Opolskii / Characterization of Nanocellulose Isolated from Kenaf Fibers through Organosolv Pulping, Mercerization, Acid Hydrolysis and Ultrasound// Nanoscale Research Letters)Документ Відкритий доступ Використання наноцелюлози у виробництві паперу санітарно-гігієнічного призначення у Приватному акціонерному товаристві «Київський картонно-паперовий комбінат»(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2020-12) Бойко, Віталій Вікторович; Барбаш, Валерій АнатолійовичМагістерська дисертація: 78 стор., рис. 17, табл. 24, першоджерел 17. Актуальність теми: На даний час в Україні відсутнє власне виробництво волокнистих напівфабрикатів. Тому перспективою створення власного виробнитва первинного целюлозного волокна може стати переробка однорічних рослин екологічно безпечними способами, які в подальшому можна використовувати для виробництва паперу та картону, хімічного перероблення, зокрема для одержання наноцелюлози. У світовій практиці наноцелюлоза розглядається як зміцнююча добавка для покращення показників паперу і тому в магістерський дисертації запропонована технологія одержання наноцелюлози із волокон пшеничної соломи і досліджено її вплив на папір для санітарно-гігєнічного призначення, що дозволить покращити фізико-механічні показники паперової продукції та економічне споживання первинного целюлозного волокна. Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Деякі результати досліджень отримано в процесі виконання держбюджетних науково- дослідних робіт Nо 2002-п «Розробка екологічно більш чистих технологій одержання композиційних матеріалів на основі наноцелюлози, мікрокристалічної та оксицелюлози із вітчизняної рослинної сировини» (номер держреєстрації 0117 U 004265) та No 2301-п «Екологічно безпечні технології перероблення недеревної рослинної сировини у наноцелюлозні композиційні матеріали для органічного пакування і зеленої гнучкої електроніки» (номер держреєстрації No 0120U102056). Мета і задачі дослідження. Метою магістерської дисертації є одержання целюлози із пшеничної соломи екологічно безпечним органосольвентним способом отримання наноцелюлози із органосольвентної целюлози із пшеничної соломи та застосування наноцелюлози у виробництві санітарно-гігієноічного паперу. Для досягнення вказаної мети було поставлено наступні задачі: 1. Провести аналітичний огляд літератури основних характеристик наноцелюлози, способів її виготовлення та напрямів використання. 2. Одержати целюлозу із волокона пшеничної соломи органосольвентним способом з використанням оцтової кислоти і пероксиду водню. Дослідити вплив параметрів процесу делігніфікації пшеничної соломи сумішшю оцтової кислоти і пероксиду водню та процесу лужної обробки на показники якості отриманої целюлози. 3. Дослідити вплив тривалості процесу гідролізу органосольвентної солом’яної целюлози сульфатною кислотою та тривалості ультразвукової обробки на показники якості наноцелюлози. 4.Виготовити та дослідити зразки санітарно-гігієнічного паперу з використанням наноцелюлози у масу. 5. Запропонувати інновації у технологічний процес виробництва паперу санітарно-гігієнічного призначення у Приватному акціонерному товаристві «Київський картонно-паперовий комбінат». Об’єкт дослідження – процеси одержання із волокон пшеничної соломи органосольвентної целюлози, наноцелюлози та дослідження її як зміцнююча добавка до санітарно гігієнічного паперу. Предмет дослідження – технологічні параметри процесу одержання целюлози і наноцелюлози із пшеничної соломи та її використання у технологічному процесі виробництва паперу санітарно-гігієнічного призначення. Методи дослідження: для визначення хімічного складу рослинної сировини, показників якості волокна пшеничної соломи і целюлози, а також показників міцності наноцелюлозних плівок та отриманого санітарно-гігієнічного паперу використовували стандартні хімічні, фізико-механічні та фізико-хімічні методи аналізу. Знімки скануючої електронної мікроскопії стебел пшеничної соломи і целюлози отримано на приладі РЕМ – 106I. Наукова новизна одержаних результатів: Одержано целюлозу із пшеничної соломи органосольвентним способом з використанням розчину оцтової кислоти і пероксиду водню. Органосольвентна целюлоза із волокон пшеничної соломи оброблялася розчином гідроксиду натрію та встановлено залежність зміни показників якості целюлози із пшеничної соломи від тривалості її обробки, встановлено залежність виходу, вмісту золи та залишкового лігніну від тривалості варіння. Проведено гідроліз органосольвентної целюлози із пшеничної соломи сульфатною кислотою. Проведено ультразвукову обробку наноцелюлози із волокон пшеничної соломи. Визначено фізико-хімічні характеристики целюлозних відливок санітарно-гігієнічного паперу з додаванням наноцелюлози. Практичне значення одержаних результатів. Показана можливість використання пшеничної соломи як сировину для одержання целюлози, придатної для виробництва наноцелюлози та застосування наноцелюлози як зміцнююча добавка для паперу санітарно-гігієнічного призначення.Документ Відкритий доступ Вплив витрати дисперсії на основі димерів алкілкетенів на показники картону тарного макулатурного вологоміцного у Приватному акціонерному товаристві «Київський картонно-паперовий комбінат»(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2020-12) Грищенко, Тетяна Анатоліївна; Барбаш, Валерій АнатолійовичМагістерська дисертація: 94 стор., 6 рис., 26_табл., першоджерел 25 Актуальність теми: Стрімке розширення виробництва картонної упаковки в Україні пов'язано з збереженням навколишнього середовища, браком целюлози та розширенням асортименту даного виду продукції. Одним із видів картонної упаковки є виготовлення продукції, що використовується для пакування та зберігання охолоджених та заморожених продуктів. Для збереження міцності такої упаковки застосовують різні способи проклеювання волокнистої маси, з якої виготовляють картон вологоміцний, та хімічні допоміжні речовини, зокрема дисперсії на основі димерів алкілкетенів (АКД). Тому визначення оптимальних витрат АКД та впровадження інновацій у технологічний процес для покращення показників якості картону тарного макулатурного вологоміцного є актуальною науково-практичною задачею. Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження виконано згідно плану робіт відділу контролю якості продукції ПрАТ «ККПК». Мета і задачі дослідження. Метою магістерської дисертації є впровадження інновацій щодо покращення показників картону тарного макулатурного вологоміцного. Для досягнення вказаної мети були поставлені наступні задачі: 1. Зробити аналіз літератури щодо вирішення проблем виробництва картону тарного макулатурного вологоміцного. 2. Ознайомитись з технологією виробництва картону тарного вологоміцного, проаналізувати обладнання, яке використовується. Підібрати та проаналізувати основне технологічне обладнання технологічного потоку. 3. Провести дослідження щодо впливу дисперсії на основі димерів алкілкетенів (АКД) за різних витрат на показники потенціалу протікання, катіонної потреби, значення рН макулатурної маси та фізико-механічні показники готової продукції. Визначити оптимальну витрату реагенту. 4. Запропонувати інновації для вирішення проблем виробництва картону тарного макулатурного вологоміцного. Об'єкт дослідження. Процеси одержання картону тарного макулатурного вологоміцного із використанням дисперсії на основі димерів алкілкетенів (АКД). Предмет дослідження. Технологічні параметри процесу одержання картону тарного макулатурного вологоміцного із використанням дисперсії димерів алкілкітенів. Методи дослідження. Показники потенціалу протікання та катіонної потреби макулатурної маси з використанням дисперсії АКД визначали за допомогою аналізатора заряду частинок типу SCD. Показники рН макулатурної маси, фізико- механічні показники дослідних відливок визначали за допомогою стандартних методик. Наукова новизна одержаних результатів. Встановлено вплив АКД на такі показники якості вологоміцного картону, як: поверхнева вбирність води за методом Кобб180 та Кобб1800, руйнівне зусилля в сухому та вологому станах, SCT, вологоміцність. Практичне значення отриманих результатів. Визначено оптимальну витрату дисперсії на основі димерів алкілкітенів на фізико–механічні показники тарного макулатурного вологміцного. Запропонувано інновації для вирішення проблем виробництва картону тарного макулатурного вологоміцного.Документ Відкритий доступ Вплив хімічних допоміжних речовин на показники картону макулатурного з пігментованим покриттям у Приватному акціонерному товаристві "Київський картонно-паперовий комбінат"(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2020-12-17) Анчук, Ірина Василівна; Барбаш, Валерій АнатолійовичАктуальність теми: вирішення найбільш актуальних проблем виробництва картону макулатурного з пігментованим покриттям та шляхи їх вирішення. Визначення перспектив розвитку виробництва макулатурного картону в процесі впровадження нових сучасних технологій. Мета і задачі дослідження. Мета дослідження полягає у покращенні якості картону макулатурного, зниження собівартості та підвищення конкурентноспроможності картону макулатурного з пігментованим покриттям, шляхом впровадження на виробництві нових сучасних технологій. Для досягнення мети було поставлено наступні задачі: – вивчити технологічні рішення для покращення властивостей картону та техніко-економічних показників виробництва; – виконати реконструкцію технологічного потоку з виробництва картону макулатурного з пігментованим покриттям; – розрахувати матеріальний та тепловий баланси виробництва картону макулатурного; – виконати розрахунок та вибір основного технологічного обладнання у відповідності з заданою продуктивністю технологічного потоку; – розробити стартап проект виробництва картону макулатурного з пігментованим покриттям. Об’єкт дослідження: процес виготовлення картону макулатурного з пігментованим покриттям. Предмет дослідження: технологічні параметри використання хімічних допоміжних речовин у виробництві картону макулатурного з пігментованим покриттям. 5 Методи дослідження: впровадження нових ідей в процесі дослідження технології виробництва картону макулатурного, збір інформації. Показники макулатурної маси, фізико-механічні показники дослідних відливок картону визначали за допомогою стандартних методик. Практичне значення одержаних результатів.Запропоновано нові технологічні рішення щодо реконструкції технологічного потоку Приватного акціонерного товариства «Київський картонно-паперовий комбінат» із виготовлення картону макулатурного з пігментованим покриттям. Згідно проведених досліджень запропоновано використання ензимів для зменшення липких властивостей клейових частинок, обробки та просочення, включаючи відбілювання. Для наповнення маси поверхневого шару та підвищення білості картону-основи, а також поліпшення рівномірності пігментованого шару картону макулатурного з пігментованого покриття запропоновано використання дисперсії каоліну КР-85 Ultra. Розраховано матеріальний баланс води та волокна, тепловий баланс контактного методу сушіння для виробництва 1 т продукції. У відповідності до річної продуктивності технологічної лінії проведено розрахунок та вибір основного обладнання. Розроблено стартап проект виробництва картону макулатурного з пігментованим покриттям.Документ Відкритий доступ Одержання наноцелюлози із волокон льону(2018-05) Кедровська, Анастасія Миколаївна; Барбаш, Валерій АнатолійовичМагістерська дисертація: стор.113, рис. 19, табл.22, першоджерел 70. Актуальність теми: покращення показників картонно-паперової продукції, завдяки використанню нового матеріалу для зміцнення фізико-механічних показників, а саме наноцелюлози, отриманої з органосольвентної льняної целюлози. Наноцелюлоза може розглядатися як зміцнююча добавка для покращення показників паперу та картону і тому в магістерський дисертації розроблена технологія одержання наноцелюлози із волокон льону і використано її для поверхневого нанесення на картон для плоских слоїв гофрокартону та додавання у композицію офсетного паперу. Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Деякі результати досліджень отримано в процесі виконання держбюджетних науково-дослідних робіт № 2833-п "Розробка і застосування нових екологічно безпечних технологій отримання наноцелюлози, продуктів хімічних і фармацевтичних виробництв із недеревної рослинної сировини" (номер держреєстрації 0115 U 002411) та № 2002-п «Розробка екологічно більш чистих технологій одержання композиційних матеріалів на основі наноцелюлози, мікрокристалічної та оксицелюлози із вітчизняної рослинної сировини» (номер держреєстрації 0117 U 004265). Мета і задачі дослідження. Метою магістерської дисертації є одержання целюлози із волокон льону екологічно безпечними способами делігніфікації, розробка технології отримання наноцелюлози із лляної органосольвентної целюлози та застосування наноцелюлози у виробництві масових видів паперу і картону – офсетного паперу і картону для плоских шарів гофрокартону. Для досягнення вказаної мети було поставлено наступні задачі: 1. Провести аналітичний огляд літератури основних характеристик наноцелюлози, способів її виготовлення та галузей використання. 2. Проаналізувати вплив тривалості лужної обробки волокон льону на показники волокнистого напівфабрикату. 3. Одержати целюлозу із волокон льону органосольвентним способом з використанням оцтової кислоти і пероксиду водню. Дослідити вплив параметрів процесу делігніфікації волокон льону сумішшю оцтової кислоти та пероксиду водню на показники якості отриманої целюлози. 4. Дослідити вплив умов гідролізу сульфатною кислотою на показники якості наноцелюлози. 5. Дослідити залежність зміни рН суспензії наноцелюлози від кількості центрифугувань та діаліз. 6. Дослідити вплив тривалості ультразвукової обробки на показники якості лляної наноцелюлози. 7. Виготовити та дослідити зразки паперу та картону тарного макулатурного з використанням поверхневої обробки лляної наноцелюлозою та додавання наноцелюлози в композиції офсетного паперу Об’єкт дослідження – процеси одержання із волокон льону органосольвентної целюлози, наноцелюлози та паперу і картону з її використанням. Предмет дослідження – технологічні параметри процесу одержання целюлози і наноцелюлози із волокон льону та використання лляної наноцелюлози. Методи дослідження: для визначення хімічного складу рослинної сировини, показників якості лляного волокна і целюлози використовували хімічні, фізико-хімічні та фізико-механічні методи аналізу. Для визначення показників міцності отриманого паперу та картону використовували стандартні методики. Для дослідження показників наноцелюлозних плівок визначали прозорість за допомогою двохпроменевого спектрофотометра 4802 UNICO; щільність плівок знімки скануючої електронної мікроскопії отримано на приладі РЕМ – 106І, методом атомної силової мікроскопії АСМ отримано топографічні зображення наноцелюлози з волокон льону та її 3D проекція. Для одержання математичних залежностей показників якості окисно-органосольвентних лляних ВНФ від їх технологічних параметрів використовували повний факторний експеримент ПФЕ. Наукова новизна одержаних результатів. Одержано целюлозу із волокон льону органосольвентним способом з використанням розчину оцтової кислоти і пероксиду водню. Досліджено вплив параметрів процесу делігніфікації волокон льону сумішшю оцтової кислоти та пероксиду водню на показники якості отриманої целюлози. Проведено обробку органосольвентної целюлози із волокон льону розчином гідроксиду натрію та встановлено залежність зміни показників якості льняної целюлози від температури та тривалості її обробки. Проведено гідроліз органосольвентної лляної целюлози сульфатною кислотою, встановлено виходу, вмісту золи та залишкового лігніну від тривалості варіння. Проведено ультразвукову обробку лляної наноцелюлози. Досліджено вплив зміни тривалості ультразвукової обробки на прозорість наноцелюлозних плівок. Визначено фізико-хімічні характеристики целюлозних наноплівок. Поверхню картону для плоских слоїв гофрокартону було оброблено суспензією лляної наноцелюлози і досліджено фізико-механічні показники отриманого картону з поверхневим нанесенням та офсетного паперу з додаванням наноцелюлози. Практичне значення одержаних результатів. Показана можливість використання волокон льону як сировини для одержання целюлози, придатної для виробництва наноцелюлози, та використання її для виробинцтва масових видів паперу і картону. Апробація результатів дисертації. Публікації. За результатами дисертаційної роботи опубліковано 3 друкованих праць, у тому числі 1 стаття у популярному науковому виданні (Кедровська А. М., Ященко О. В., Барбаш В. А. Отримання органосольвентної целюлози з волокон льону// Збірник тез доповідей XIII міжнародної науково-практичної конференції студентів, аспірантів і молодих вчених ”Ресурсоенергозберігаючі технології та обладнання” (29-30 листопада 2017 р. м. Київ) / Укладач Я.М. Корнієнко. – К.: «КПІ ім. Ігоря Сікорського», 2017. – 106 c, с.59-60; Кедровська А.М Ященко О.В., Барбаш В. А. Отримання наноцелюлози із волокон льону// Збірник тез доповідей XIII міжнародної науково-практичної конференції студентів, аспірантів і молодих вчених ”Ресурсоенергозберігаючі технології та обладнання” (2018 р. м. Київ) / Укладач Я.М. Корнієнко. – К.: «КПІ ім. Ігоря Сікорського», 2018.; V. Barbash, O. Yashchenko and A. Kedrovska / Preparation and Properties of Nanocellulose from Peracetic Flax Pulp // Journal of Scientific Research & Reports 16(1): 1-10, 2017.)Документ Відкритий доступ Одержання оксицелюлози із волокон льону(2018-12) Жовтун, Тетяна Сергіївна; Барбаш, Валерій АнатолійовичМагістерська дисертація: 88 стор., 27 табл., 16 рис., 38 першоджерела Актуальність теми. В Україні щорічно у великих кількостях утворюються відходи сільського господарства, зокрема волокна льону, переробка яких органосольвентним способом делігніфікації дозволяє одержати целюлозу, придатну для хімічної переробки, зокрема для виробництва оксицелюлози. Оксицелюлоза є одним із компонентів нетоксичних радіопротекторних, кровоспинних, антимікробних матеріалів, яка виробляється із бавовняної або вибіленої хвойної целюлози. Тому робота присвячена отриманню оксицелюлози із вітчизняної рослинної сировини – льняних волокон екологічно більш чистим способом з визначенням впливу основних технологічних параметрів процесу окиснення целюлози на показники якості одержаної оксицелюлози. Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Деякі результати досліджень отримано в процесі виконання держбюджетної науково-дослідної роботи № 2002-п «Розробка екологічно більш чистих технологій одержання композиційних матеріалів на основі наноцелюлози, мікрокристалічної та оксицелюлози із вітчизняної рослинної сировини» (номер держреєстрації 0117 U 004265), яка виконується на кафедрі екології та технології рослинних полімерів ІХФ. Мета і задачі дослідження. Метою роботи є отримання із лляних волокон органосольвентної целюлози та дослідження впливу основних технологічних параметрів процесу окиснення на вихід і вміст карбоксильних груп в одержаній оксицелюлозі. Задачі дослідження: 1.Провести аналітичний огляд літератури основних характеристик оксицелюлози, способів її отримання та галузей використання. 2.Проаналізувати вплив тривалості лужної екстракції волокон льону на показники волокнистого напівфабрикату. 3.Одержати целюлозу із волокон льону органосольвентним способом із використанням розчину оцтової кислоти і пероксиду водню. Дослідити вплив параметрів процесу делігніфікації волокон льону сумішшю оцтової кислоти та пероксиду водню на показники якості отриманої лляної целюлози. 4.Отримати оксицелюлозу із органосольвентної лляної целюлози з використанням окисника ТЕМРО та інших хімічних реагентів – броміду калію та гіпохлориту натрію. 5.Дослідити вплив таких основних технологічних параметрів процесу окиснення целюлози, як: температура, тривалість і витрати хімічних реагентів на показники якості оксицелюлози – вихід оксицелюлози і вміст в ній карбоксильних груп. Об’єкт дослідження: процес одержання органосольвентної целюлози із вітчизняної рослинної сировини – волокон льону та процес одержання оксицелюлози із органосольвентної целюлози. Предмет дослідження: технологічні параметри процесу одержання органосольвентної целюлози та оксицелюлози із лляної органосольвентної целюлози. Наукова новизна одержаних результатів полягає у наступному: -проведено обробку волокон льону розчином гідроксиду натрію та встановлено залежність зміни показників якості отриманого лляного волокнистого напівфабрикату (ВНФ) від температури та тривалості обробки; -одержано целюлозу із волокон льону органосольвентним способом з використанням оцтової кислоти і пероксиду водню. Досліджено вплив параметрів процесу делігніфікації волокон льону сумішшю оцтової кислоти та пероксиду водню на показники якості отриманої целюлози; -проведено процес отримання оксицелюлози. Досліджено вплив зміни тривалості, температури, витрат окисника, витрат броміду калію та витрат гіпохлориту натрію на вихід оксицелюлози та вміст у ній карбоксильних груп. Практичне значення одержаних результатів: 1.Показана можливість використання вітчизняних відходів сільського господарства – волокон льону – як сировини для одержання целюлози, придатної для хімічної переробки, зокрема виробництва оксицелюлози. 2.Показана можливість отримання оксицелюлози екологічно більш чистим способом з використанням окисника 2,2,6,6 – тетраметилпіперідін-1-іл-оксил (ТЕМРО). Публікації. За результатами дисертаційної роботи опубліковано 2 друковані праці, у тому числі 1 стаття у фаховому журналі.Документ Відкритий доступ Одержання та властивості наноцелюлози із стебел Miscanthus x. giganteus(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2019-12) Васильєва, Олеся Андріївна; Барбаш, Валерій АнатолійовичМагістерська дисертація: 94 стор., 13 рис., 22 табл., 65 першоджерел. Актуальність теми: В останні роки зростає інтерес до розвитку виробництва біорозкладаних матеріалів на основі щорічно відновлюваної рослинної сировини, які здатні замінити речовини, виготовлені з вичерпних природних ресурсів - нафти, газу, вугілля. Розвиток технологій перероблення відновлюваних рослинних джерел сироивини сприяє сталому розвитку суспільства, вирішенню екологічних та економічних проблем у виробництві товарів народного споживання. Продукти перероблення поновлюваних рослинних матеріалів широко застосовуються в різних галузях промисловості, зокрема у паперовій промисловості як зміцнююча добавка для покращення показників паперу і картону за рахунок використання наноцелюлози. Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Деякі результати досліджень отримано в процесі виконання держбюджетної науково-дослідної роботи № 2002-п «Розробка екологічно більш чистих технологій одержання композиційних матеріалів на основі наноцелюлози, мікрокристалічної та оксицелюлози із вітчизняної рослинної сировини» (номер держреєстрації 0117 U 004265). Мета і задачі дослідження. Метою магістерської дисертації є одержання целюлози із стебел Miscanthus x. giganteus екологічно безпечними способами делігніфікації, розробка технології отримання наноцелюлози із органосольвентної целюлози стебел міскантусу та застосування наноцелюлози у виробництві мішкового паперу. Для досягнення вказаної мети було поставлено наступні задачі: 1. Провести аналітичний огляд літератури основних характеристик наноцелюлози, способів її виготовлення та галузей її використання. 2. Одержати целюлозу із волокон міскантусу органосольвентним способом з використанням оцтової кислоти і пероксиду водню та дослідити її показники якості. 3. Проаналізувати вплив тривалості лужної обробки на показники волокнистого напівфабрикату. 4. Дослідити вплив умов гідролізу сульфатною кислотою на показники якості наноцелюлози. 5. Дослідити вплив тривалості ультразвукової обробки на показники якості наноцелюлози з міскантусу. 6. Виготовити та дослідити зразки мішкового паперу з використанням поверхневої обробки наноцелюлозою з міскантусу. Об’єкт дослідження – процеси одержання із стебел Miscanthus x. giganteus органосольвентної целюлози, наноцелюлози та мішкового паперу з її використанням. Предмет дослідження – технологічні параметри процесу одержання целюлози і наноцелюлози із стебел Miscanthus x. giganteus та використання цієї наноцелюлози у виробництві мішковго паперу. Методи дослідження: для визначення хімічного складу рослинної сировини, показників якості волокон Miscanthus x. giganteus і целюлози використовували хімічні, фізико-хімічні та фізико-механічні методи аналізу. Для дослідження показників наноцелюлози використовували методи скануючої електронної та атомної силової мікроскопії, метод рентгенівської дифракції, ІЧ-спектроскопії, термогравіметричного аналізу. Для визначення показників міцності отриманого паперу використовували стандартні методики. Наукова новизна одержаних результатів. Одержано целюлозу із стебел Miscanthus x. giganteus органосольвентним способом з використанням розчину оцтової кислоти і пероксиду водню та досліджено вплив параметрів процесу делігніфікації на показники якості отриманої целюлози. Встановлено залежність зміни показників якості целюлози від температури та тривалості її обробки розчином гідроксиду натрію. Проведено гідроліз органосольвентної целюлози із стебел міскантусу сульфатною кислотою та ультразвукову обробку наноцелюлози. Досліджено вплив зміни тривалості ультразвукової обробки на прозорість наноцелюлозних плівок. Визначено фізико-хімічні характеристики целюлозних наноплівок. Досліджено процес поверхневої обробки суспензією наноцелюлози із стебел Miscanthus x. giganteus лабораторних зразків мішкового паперу із целюлози і макулатури та визначено фізико-механічні показники отриманого паперу. Практичне значення одержаних результатів. Показана можливість використання стебел Miscanthus x. giganteus як сировини для одержання целюлози, придатної для виробництва наноцелюлози, та використання її для виробинцтва одного із масових видів паперу – мішкового паперу.Документ Відкритий доступ Одержання, властивості і використання наноцелюлози із стебел очерету Pharagmites australis(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2021-05) Гондовська, Анна Сергіївна; Барбаш, Валерій АнатолійовичМагістерська дисертація: 96 стор.; 17 рис.; 20 табл., 59 першоджерел Актуальність теми: Останніми роками зрісла зацікавленість до виробництва матеріалів з сировини, яка біорозкладається, щорічно відновлюється і не поступається продукції, виготовленної з нафти, газу, вугілля. Нові технології перероблення рослинної сировини у товарів широкого споживання сприяють сталому розвитку суспільства, вирішенню екологічних та економічних проблем. Продукти, що отримають з поновлюваних рослинної сировини, зокрема наноцелюлоза, широко застосовують як зміцнююча добавка для покращення показників паперу і картону. Для виробництва наноцелюлози у світовій практиці використовують целюлозу із хвойної і листяної порід деревини. Але в зв’язку з тим, що деревиний ресурс має триваліший цикл відновлення відновлення, актуальними залишаються пошуки недеревної рослинної сировини, яка має здатність щорічно відновлюватись. Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Деякі результати досліджень отримано в процесі виконання держбюджетної науково- дослідної роботи No 2301-п «Екологічно безпечні технології перероблення недеревної рослинної сировини у наноцелюлозні композиційні матеріали для органічного пакування і зеленої гнучкої електроніки» (номер держреєстрації 0120U102056). Мета і задачі дослідження. Метою магістерської дисертації є отримання із стебел очерету Pharagmites australis целюлози органосольвентним способом делігніфікації, одержання з неї наноцелюлози в середовищі окисника 2,2,6,6- тетраметилпіперидин-1-оксилу (ТЕМРО) та використання наноцелюлози для покращення фізико-механічних показників паперу для пакування. Для досягнення вказаної мети було поставлено наступні задачі: 1. Провести аналітичний огляд літератури основних характеристик наноцелюлози, способів її одержання із рослинної сировини та сфер її застосування. 2. Проаналізувати вплив концентрації лугу і тривалості лужної обробки на показники очеретяного волокнистого напівфабрикату. 3. Одержати органосольвентну очеретяну целюлозу з використанням оцтової кислоти і пероксиду водню та дослідити її показники якості. 4. Дослідити процес одержання наноцелюлози із органосольвентної очеретяної целюлози в середовищі окисника 2,2,6,6-тетраметилпіперидин-1- оксилу (ТЕМРО). 5. Дослідити вплив витрат очеретяної наноцелюлози на фізико-механічні показники паперу для пакування харчових продуктів. Об’єкт дослідження – процеси перероблення стебел очерету Pharagmites australis у органосольвентну целюлозу, наноцелюлозу та папір для пакування харчових продуктів. Предмет дослідження – технологічні параметри процесу одержання целюлози і наноцелюлози із стебел очерету Pharagmites australis та використання наноцелюлози у виробництві паперу для пакування харчових продуктів. Методи досліджень – для визначення хімічного складу рослинної сировини та показників якості целюлози використовували стандартні хімічні, фізико-хімічні та фізико-механічні методи аналізу. Для дослідження показників наноцелюлози використовували методи скануючої електронної та атомної силової мікроскопії, метод рентгенівської дифракції, ІЧ-спектроскопії, термогравіметричного аналізу. Для визначення показників якості отриманого паперу для пакування використовували стандартні методики. Наукова новизна одержаних результатів. Одержано целюлозу із стебел очерету Pharagmites australis органосольвентним способом з використанням розчину оцтової кислоти і пероксиду водню та досліджено вплив параметрів процесу делігніфікації на показники якості отриманої целюлози. Встановлено залежність зміни показників якості целюлози від температури та тривалості її обробки розчином гідроксиду натрію. Проведено окиснення органосольвентної целюлози із стебел очерету в середовищі 2,2,6,6-тетраметилпіперидин-1-оксилу (ТЕМРО) та ультразвукову обробку наноцелюлози. Досліджено вплив зміни тривалості окиснення целюлози та витрат окисника ТЕМПО на показники якості наноцелюлози. Визначено фізико-хімічні характеристики наноцелюлозних плівок. Досліджено процес поверхневої обробки суспензією наноцелюлози із стебел очерету Pharagmites australis лабораторних зразків паперу для харчових продуктів із целюлози і макулатури та визначено фізико-механічні показники отриманого паперу. Практичне значення одержаних результатів. Показана можливість використання стебел очерету Pharagmites australis як сировини для одержання целюлози, придатної для виробництва наноцелюлози, та використання її для виробинцтва паперу для пакування харчових продуктів. Апробація результатів дисертації. За результатами дисертаційної роботи опубліковано 4 друкованих праць, в тому числі 2 статі у фахових журналах, один із яких входить до науковметричної бази Scopus, 2 тез на міжнародних науково- практичних конференціях та отримано 1 патент України на корисну модель.Документ Відкритий доступ Одержання, дослідження і використання наноцелюлози із волокон конопель(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2021-12) Захарко, Роман Миронович; Барбаш, Валерій АнатолійовичАктуальність теми: Необхідність збереження навколишнього середовища призвела до широкого використання екологічно чистих матеріалів із природних ресурсів. Останні науково-технічні досягнення в одержанні нових матеріалів підкреслюють важливість використання промислових і сільськогосподарських відходів як джерела сировини для виробничих процесів. Зокрема, повторне використання і переробка відходів може звести до мінімуму екологічні проблеми, пов'язані з їх накопиченням. У контексті сталого розвитку, целюлозновмісні волокна привернули велику увагу через високу доступність та попиту на поновлювані джерела для виробництва полімерів з більш високими показниками механічної міцності. Світова целюлозно-паперова промисловість шукає напрями для заміни традиційної сировини для отримання целюлози, з власних можливих ресурсів. Тому альтернативним шляхом для вирішення сировинної проблеми є використання недеревної рослинної сировини. Целюлоза є перспективним матеріалом для виробництва різноманітних товарів, зокрема наноцелюлози, яка має унікальні властивості, такі як висока міцність, легкість, пластичність, що широко використовується у різних галузях, зокрема медицині, харчовій промисловості, целюлозно-паперовій галузі, електроніці, будівництві, виробництві композиційних матеріалів. Звязок роботи з науковими програмами, планами, темами. Результати досліджень отримано в процесі виконання держбюджетної науково-дослідної роботи No 2301-п «Екологічно безпечні технології перероблення недеревної рослинної сировини у наноцелюлозні композиційні матеріали для органічного пакування і зеленої гнучкої електроніки» (номер держреєстрації 0120U102056). Мета і задачі дослідження. Метою магістерської дисертації є отримання із волокон конопель целюлози для хімічного перероблення органосольвентним способом делігніфікації та отримання наноцелюлози із використанням сульфатної кислоти та застосування отриманої наноцелюлози у виробництві паперу для пакування харчових продуктів на автоматах. Для досягнення вказаної мети було поставлено наступні задачі: 1. Провести аналітичний огляд літератури основних характеристик наноцелюлози, способів її виготовлення та галузей її використання. 2. Одержати целюлозу із волокон конопель органосольвентним способом та дослідити показники якості органосольвентної целюлози. Проаналізувати вплив тривалості лужної обробки і пероцтового варіння целюлози на показники волокнистого напівфабрикату. 3. Дослідити вплив умов гідролізу сульфатною кислотою органосольвентної целюлози на показники якості наноцелюлози. Підтвердити розмір частинок конопляної наноцелюлози методом атомної силової мікроскопії (АСМ). 4. Виготовити та дослідити зразки паперу для пакування харчових продуктів на автоматах з додаванням в його композицію наноцелюлози. Об'єкт дослідження – технологічний процес перероблення волокон конопель у органосольвентну целюлозу і наноцелюлозу з подальшим використанням у виробництві паперу для пакування харчових продуктів на автоматах. Предмет дослідження – технологічні параметри процесу перероблення волокон конопель у органосольвентну целюлозу і наноцелюлозу та використання отриманої наноцелюлози у виробництві паперу для пакування харчових продуктів. Методи дослідження: для визначення хімічного складу рослинної сировини та показників якості целюлози використовували стандартні хімічні, фізико-хімічні та фізико-механічні методи аналізу. Наукова новизна одержаних результатів. Органосольвентним способом із волокон конопель одержано целюлозу і досліджено вплив параметрів процесу делігніфікації на показники якості отриманої целюлози. Визначено хімічний склад волокон конопель, проведено дослідження з визначення впливу тривалості обробки волокон конопель та варіння органосольвентним способом на показники якості целюлози. Визначено, що із збільшенням тривлості обробки вміст лігніну і мінеральних речовини зменшується, а вихід целюлози знижується. Проведено обробку органосольвентної целюлози розчинами сульфатної кислоти за різної тривалості та температурного режиму. Проведено дослідження наноцелюлози методом атомної силової мікроскопії, які дозволили встановити поперечний розмір частинок в діапазоні 8-23 нм. Визначено фізико-хімічні і фізико-механічні характеристики плівок наноцелюлози із волокон конопель. Практичне значення одержаних результатів. Показана можливість використання волокон конопель як сировини для одержання целюлози, придатної для виробництва наноцелюлози, та використання її для виробництва паперу для пакування харчових продуктів на автоматах. Апробація результатів дисертації. 1. Захарко Р. М., Ященко О. В., Барбаш В. А. Отримання целюлози для хімічного перероблення із стебел пшеничної соломи. Збірник тез доповідей XIX міжнародної наук.-практичної конференції студ., аспірантів і молодих вчених ”Ресурсо-енергозберігаючі технології та обладнання” (28-29 квітня 2021 р. м. Київ) / Укладач Я.М. Корнієнко. – К.: «КПІ ім. Ігоря Сікорського», 2021, с. 215- 219. 2. Barbash V.A, Yashchenko O.V., Gondovska A.S., Zakharko R.M.Extraction and properties of nanocellulose from hemp fibers. The International research and practice conference “Nanotechnology and nanomaterials” (NANO-2021). Abstract Book of participants of the International research and practice conference, 25 – 28 August 2021, Lviv. 3. Barbash V.A., Yaschenko O.V., Yakymenko O.S., Zakharko R.M.. Еxtraction of organosolv pulp and production nanocellulose from hemp fibres. KPI Science News, 2021, No3.Документ Відкритий доступ Одержання, дослідження і використання наноцелюлози із стебел соняшника в композиції картону тарного вологостійкого(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2024) Березовський, Гліб Геннадійович; Барбаш, Валерій АнатолійовичАктуальність теми: У контексті сталого розвитку зросла увага до виробництва матеріалів із біорозкладної та щорічно відновлюваної сировини, яка за своїми властивостями не поступається продуктам, виготовленим із нафти, газу чи вугілля. Сучасні технології переробки рослинних ресурсів у продукцію широкого вжитку сприяють сталому розвитку суспільства та допомагають вирішувати екологічні й економічні виклики. Одним із перспективних продуктів, отриманих із відновлюваної рослинної сировини, є наноцелюлоза, яку активно застосовують як зміцнювальну добавку для покращення характеристик паперу та картону та підвищення його екологічності. У світовій практиці для виробництва наноцелюлози найчастіше використовують целюлозу, отриману з хвойних та листяних порід деревини. Однак, через тривалий період відновлення деревних ресурсів, особливої актуальності набуває пошук альтернативних джерел недеревної рослинної сировини, що має здатність до щорічного відновлення, прикладом якої є соняшник – одна із найпоширеніших за об’ємом жнива культура в Україні. Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами: магістерська дисертація відповідає Закону України «Про пріоритетні тематичні напрями наукових досліджень і науково–технічних розробок напрями фундаментальних і прикладних наукових досліджень та науково–технічних розробок» № 2623–ІІІ від 11.07.2001 р. та закону України «Про наукову і науково–технічну діяльність» № 848–VIІІ від 26.11.2015 р. Мета і задачі дослідження: мета магістерської дисертації є отримання целюлози і наноцелюлози із стебел соняшнику, використання наноцелюлози у композиції картону тарного вологостійкого для часткової заміни шкідливих хімічних допоміжних речовин. Для досягнення вказаної мети було поставлено наступні задачі: 1. Провести огляд літератури щодо характеристики рослинної сировини для отримання наноцелюлози; способів отримання і сфери використання наноцелюлози 2. Одержати екологічно безпечним способом целюлозу із стебел соняшника та дослідити показники її якості. Встановити залежності показників якості соняшникових волокнистих напівфабрикатів від стадій їх термохімічної обробки. 3. Дослідити вплив умов гідролізу сульфатною кислотою органосольвентної соняшникової целюлози на показники якості наноцелюлози. Підтвердити розмір частинок конопляної наноцелюлози методом атомної силової мікроскопії (АСМ). 4. Виготовити та дослідити вплив додавання соняшникової наноцелюлози у волокнисту масу на показники якості зразків картону тарного вологостійкого. Об’єкт дослідження: технологічний процес перероблення стебел соняшника в целюлозу і наноцелюлозу з подальшим використанням наноцелюлози у виробництві картону тарного вологостійкого. Предмет дослідження: технологічні параметри процесу перероблення стебел соняшника в целюлозу і наноцелюлозу та технологічні параметри виробництва картону тарного вологостійкого з додаванням соняшникової наноцелюлози. Методи дослідження: для визначення хімічного складу рослинної сировини та показників якості целюлози, наноцелюлози та картону, використовували стандартні хімічні, фізико–хімічні та фізико–механічні методи аналізу. Наукова новизна одержаних результатів: розглянуто актуальні питання забезпечення підприємств целюлозно–паперової промисловості волокнистою сировиною, а також перспективи застосування наноцелюлози (НЦ) у виробництві паперу і картону. Встановлено залежності показників якості соняшникових волокнистих напівфабрикатів від стадій їх термохімічної обробки. Доведено можливість одержання із стебел соняшника екологічно безпечним способом целюлози, яка придатна для екстракції з неї наноцелюлози. Визначено вплив умов гідролізу сульфатною кислотою органосольвентної соняшникової целюлози на показники якості наноцелюлози. Проаналізовано вплив витрати соняшникової наноцелюлози на показники якості картону тарного вологостійкого. Встановлено, що додавання наноцелюлози у волокнисту масу картону сприяє зростанню його фізико–механічних характеристик за рахунок утворення додаткових водневих зв’язків між гідроксильними групами целюлозних волокон і наноцелюлозної суспензії. Це значно підвищує міцність волокнистого шару та покращує такі фізико–механічні характеристики кінцевого продукту, як опір продавлюванню, сила руйнування при стисненні кільця та зменшує значення показника поверхневої вбирності води. Практичне значення одержаних результатів: Показана можливість використання стебел соняшника як сировини для одержання органосольвентної целюлози, придатної для виробництва з неї наноцелюлози, та використання наноцелюлози у виробництві картону тарного вологостійкого. Апробація результатів дисертації: 1) Якименко О. С., Березовський Г.Г, Ященко О.В., Барбаш В. А. Застосування наноцелюлози для покращення показників якості паперу–основи для шпалер/ збірник тез доповідей xxv міжнародної науково–практичної конференції студентів, аспірантів і молодих вчених «Ресурсоенергозберігаючі технології та обладнання” (15 грудня 2022 р. м. Київ) / Укладач Я.М. Корнієнко. – К.: «КПІ ім. Ігоря Сікорського», 2023. – с.167–172. 2) Barbash V.A., Yakymenko O.S., Yashchenko O.V., Berezovskyi H.G., Shniruk О.M., Malyuta S.V., Myshak V.D. Production, characterization and use of nanocellulose from reed and sunflower stalks to improve the characteristics of electrical insulating paper and moisture–resistant packaging cardboard. Abstract book “International research and practice conference “Nanotechnology and nanomaterials” (NANO–2024), 21 – 24 August 2024, Uzhhorod, Ukraine. 3) Барбаш, В. А., Якименко, О. С., Березовський, Г. Г., & Ященко, О. В. (2024). Вплив очеретяної наноцелюлози на показники якості паперу–основи для шпалер. Вісник НТУУ “КПІ імені Ігоря Сікорського”. Серія: Хімічна інженерія, екологія та ресурсозбереження, (1), 42–51. https://doi.org/10.20535/2617–9741.1.2024.300984 4) Барбаш В. А., Якименко О. С., Березовський Г. Г., Ященко О.В. Вплив соняшникової наноцелюлози на показники якості картону тарного вологостійкого/ Вісник Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» Серія «Хімічна інженерія, екологія та ресурсозбереження». 2024. № 4 (23) (у друці).Документ Відкритий доступ Реконструкція технологічного потоку Приватного акціонерного товариства «Малинська паперова фабрика – ВАЙДМАНН» з виробництва кабельного паперу(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2019-12) Вольвах, Володимир Вікторович; Барбаш, Валерій АнатолійовичМагістерська дисертація: 93 стор., 33 табл., 9 рис., 12 літературних джерел., додатки А Актуальність теми: На внутрішньому та світовому ринку великим попитом користується електроізоляційний папір як компонента високовольтної паперово-просоченою ізоляції. Виробництво даного виду продукції є складним технологічним процесом, який включає в себе низку технічних процесів та потребує чіткого контролю за ними. На сьогоднішній день залишаються не вирішеними питання виготовлення електроізоляційного паперу високої якості при мінімальних затратах сировини та енергоресурсів на виробництво кабельного паперу. Мета і задачі дослідження: реконструкція технологічного потоку ПрАТ «Малинська паперова фабрика Вайдманн» з виробництва паперу кабельного для нарощування потужностей виробництва та підвищення якості продукції. Для досягнення вказаної мети було поставлено наступні задачі: 1. Провести аналітичний огляд літератури щодо визначення нових технологічних рішень із виробництва паперу кабельного та обґрунтувати інноваційні зміни в технологічному потоці; 2. Навести вимоги до сировини, допоміжних хімічних речовин та готової продукції і розробити технологічну схему виробництва паперу кабельного; 3. Виконати розрахунок матеріального балансу води та волокна, а також теплового балансу та зробити вибір основного технологічного обладнання; 4. Навести об’ємно-планувальне та конструктивне рішення будівлі; 5. Розробити заходи з захисту довкілля при виробництві картону тарного; 6. Розробити стартап-проект. Об’єкт дослідження – процес виробництва паперу кабельного . Предмет дослідження – технологічні параметри процесу виробництва паперу кабельного у технологічному потоці ПрАТ « Вайдманн-МПФ» Практичне значення одержаних результатів. Наведена технологічна схема виробництва паперу, описані почергово стадії формування полотна, вибрані технічні умови, наведений стандарт на сировину, допоміжні матеріали. Провели необхідну роботу по обгрунтуванню реконструкцій, підібрали обладнання. Здійснили розрахунок матеріального и теплового балансу, механіко – енергетичний розрахунок . Розділ об’ємного планування познайомить з розташуванням фабрики та основними будівлями. Це надасть змогу більш конкретно уявити всі шляхи доставки сировини та вивезення готової продукції. Оскільки вдале розташування значно скорочує витрати та економить час . В розділі охорони праці описані шкідливі фактори які присутні на виробництві, адже виробництво паперу досить складний процес який включає в себе безліч агрегатів та обладнання які становлять небезпеку для життя людей . Наведені заходи протипожежної безпеки. В економічній частині проекту розраховано основні техніко-економічні показники виробництва. Описані основні статті витрат. Основним напрямком ПАТ «МПФ Вайдманн» є виготовлення електроізоляційного паперу та картону для електротехнічної промисловості. Папір продовжує залишатися одним із найкращих електроізоляційних матеріалів в різноманітних електро – і радіотехнічних апаратах та машинах. Папір кабельний марок К-080, К-120, К-170 та КМ-140 використовується для ізоляції силових кабелів на напругу до 35кВ включно, для ізоляції телефонних кабелів та обмоточних проводів, для виготовлення різних електроізоляційних виробів та повинен відповідати показникам якості згідно ГОСТ 23436-83.Документ Відкритий доступ Реконструкція технологічного потоку Товариства з обмеженою відповідальністю «Житомирський картонний комбінат» з виробництва картону макулатурного для плоских шарів гофрокартону(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2019-12) Артеменко, Максим Петрович; Барбаш, Валерій АнатолійовичМагістерська дисертація: 84 стор., 5 рис., 26 табл., 9 першоджерел, додатків 1. Актуальність теми: Підвищення продуктивності та якості картону макулатурного для плоских шарів гофрокартону шляхом впровадження новітніх досягнень в технології виробництва картону є актуальною науково-промисловою задачею оскільки тара і упаковка з гофрокартону широко застосовується в наш час. Мета і задачі дослідження. Мета роботи - розробка проекту реконструкції технологічного потоку ТОВ «Житомирський картонний комбінат» з виробництва картону макулатурного для плоских шарів гофрокартону. Для досягнення мети було поставлено наступні задачі: - проаналізувати літературні дані щодо інновацій в технології виробництва картону, описати приклади новацій для вирішення проблем виробництва картону макулатурного для плоских шарів гофрокартону з посиланням на літературу; - зазначити який вплив будуть мати запропоновані зміни на якість та собівартість продукції та продуктивність виробництва, навести детальний опис позицій технологічної схеми виробництва картону макулатурного для плоских шарів гофрокартону до та після реконструкції; - виконати реконструкцію технологічного потоку з виробництва картону для плоских шарів гофрокартону; - розрахувати матеріальний та тепловий баланси виробництва картону; - виконати розрахунок та вибір основного технологічного обладнання у відповідності з заданою продуктивністю технологічного потоку; - визначити комплекс заходів з охорони праці та охорони навколишнього середовища на виробництві; - розробити старт-ап проект виробництва картону макулатурного для плоских шарів гофрокартону. Об’єкт дослідження: процес підготовки маси з макулатури та процеси формування, пресування, сушіння картону макулатурного для плоских шарів гофрокартону. Предмет дослідження: технологічні параметри потоку з виробництва картону для плоских шарів гофрокартону. Методи дослідження: теоретичні методи дослідження властивостей, основного технологічного обладнання та технологій виготовення картону макулатурного для плоских шарів гофрокартону, математичні методи для проведення розрахунку балансу води та волокна, а також теплового балансу виробництва макулатурного картону. Практичне значення одержаних результатів. Результати даної магістерської дисертації можуть бути запропоновані та впроваджені на підприємствах пов`язаних з виробництвом паперу та картону з макулатури для покращення якості продукції та зменшення витрат електроенергії. Розроблено теоретичне впровадження інновацій в технологію виготовлення картону для плоских шарів гофрокартону. Обґрунтовано необхідність реконструкції технологічного потоку ТОВ «Житомирський картонний комбінат» з виробництва картону макулатурного для плоских шарів гофрокартону. Наведено показники якості до сировини, хімікатів та готової продукції. Розроблено технологічну схему з врахуванням реконструкції технологічного потоку виробництва картону для плоских шарів. Розраховано матеріальний баланс води та волокна, а також тепловий баланс контактного способу сушіння картону макулатурного для плоских шарів гофрокартону,. У відповідності до продуктивності потоку було розраховано та проведено підбір основного обладнання. Наведено об’ємно-планувальне рішення будівлі цеху.Документ Відкритий доступ Удосконалення технології виготовлення картону для плоских шарів гофрокартону на Приватному акціонерному товаристві “Київський картонно-паперовий комбінат”(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2023) Бахман, Сергій Олександрович; Барбаш, Валерій Анатолійович