Бакалаврські роботи (КЕОА)
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Перегляд Бакалаврські роботи (КЕОА) за Автор "Бондаренко, Наталія Олександрівна"
Зараз показуємо 1 - 3 з 3
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Відкритий доступ Пристрій для тестування антен(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2024) Івлєв, Антон Володимирович; Бондаренко, Наталія ОлександрівнаРоботу викладено на 114 сторінках, вона містить 6 розділів, 65 ілюстрацій, 4 таблиці, три додатки та 23 джерела в переліку посилань. Об’єкт розробки – пристрій, який забезпечує генерацію високочастотного сигналу, та застосовується для діагностування компонентів, включаючи високочастотні модулі та фільтри. Мета розробки – полягає в розробці пристрою для тестування антен (приймачів), основним блоком якого є генератор синусоїдальних коливань високої частоти до 8ГГц та пригніченням сигналу до -31,5 дБм. Пристрій повинен вирізнятися високою надійністю для використання у польових умовах. З варіантом живлення від ноутбуку або портативного зарядного пристрою. У зв’язку з теперішньою ситуацією в державі, актуальним стає питання наявності пристроїв для тестування приймачів. Загалом приймачі працюють на високих частотах до 8 ГГц, тому тестування відбуватиметься із застосуванням генератора синусоїдальних сигналів, який має генерувати частоту від 62,5 Мгц до 8 ГГц. Аналіз ринку показав що робота є актуальною, оскільки подібні пристрої в основному працюють в лабораторних умовах, доволі дорогі та громіздкі [1]. Дана робота присвячена розробці компактного пристрою підвищеної якості, призначеного для генерації сигналів високої частоти, працюючого в польових умовах і дешевшого за аналогічні пристрої. Найкращім рішенням для генерування сигналів високої частоти є компактний генератор, керований напругою (ГКН), реалізований на готових мікросхемах. ГКН працює за принципом коливального контуру LC, в якому можна задавати частоту, змінюючи ємність конденсатора або індуктивність котушки. Паралельно до конденсатора підключають варикап – конденсатор змінної ємності, який керується напругою. ГКН не досить стабільні та можуть змінювати частоту в залежності від різних факторів, наприклад: температури, тиску, вологості. Тому до генератора підключають систему фазового автопідлаштування частоти (ФАПЧ) [2], в якості якої обрано мікросхему з вбудованим ФАПЧ. Такі мікросхеми програмуються зазвичай за послідовним протоколом SPI. Різні приймачі, які тестуватимуться створеним пристроєм, мають різну чутливість, тому перед високочастотним виходом додається атенюатор, який має бути змінним та пригнічувати сигнал від 0 до 31,5 дБм. Для керування ФАПЧ та атенюатором обрано надійний та достатньо розповсюджений мікроконтролер STM32, який має необхідний функціонал. Проведено моделювання мікрополоскової лінії у програмному середовищі CST Studio для заданої частоти. В подальшому передбачається удосконалення пристрою в частині керування генеруванням високочастотних імпульсів із застосуванням перемикачів та вдосконалення програмного забезпечення для керування саме генератором.Документ Відкритий доступ Система контролю часу з додатковими функціями(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2023) Котеленець, Юлія Сергіївна; Бондаренко, Наталія ОлександрівнаСистеми контролю часом стали невіднятним елементом у багатьох сферах людської діяльності, таких як транспорт, електроніка, телекомунікації та промисловість. Однак створення функціональних систем управління часом з додатковими функціями стає все більш важливим завданням. Наприклад, сучасні мобільні пристрої, що використовуються в різних сферах, потребують точних систем контролю часу для забезпечення роботи різних функцій, таких як геолокація, фотозйомка і відеозйомка, а також для реалізації різних додаткових функцій. Система контролю часу з додатковими функціями на основі кварцового резонатора має розширений функціонал, який застосовується для виконання таких функцій, як виведення даних на екран, обробка даних з датчиків температури та вологості, що використовуються для моніторингу кліматичних умов в приміщенні. Для розробки використовуються високоякісні компоненти, такі як кристал з інтерфейсом I2C для взаємодії з дисплеєм. Синхронізація часу забезпечується завдяки використанню Wi-Fi модуля. Живлення здійснюється через USB-порт і тому система може бути легко підключена до комп'ютера або ноутбука. Додатково, живлення забезпечується сонячною панеллю. Система має компактні розміри та може бути використана в різних пристроях, які потребують точного відстеження часу. Завдяки відносно низькій вартості компонентів і простоті виготовлення, система може бути використана для створення прототипів і невеликих партій обладнання в різних промислових і наукових галузях. За темою проєкту підготовлена стаття та прийнята до фахового видання категорії Б «Вісник Хмельницького національного університету. Технічні науки». Проєкт викладено на 100 сторінках, він містить 5 розділів, 38 ілюстрацій, 11 таблиць та 30 джерела в переліку посилань.Документ Відкритий доступ Тестова платформа для керування електродвигунами та світлодіодними фарами(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2023) Мануков, Ігор Сергійович; Бондаренко, Наталія ОлександрівнаОб’єктом розробки стала роботизована тестова платформа із можливістю дистанційного керування. Метою роботи «Тестова платформа для керування електродвигунами та світлодіодними фарами» є розробка платформи, що дозволяє тестувати різне обладнання, функціонал та модулі. Основними тестованими модулями є електричні мотор-колеса та літій-іонні акумуляторні батареї, також можливо тестування сервомоторів, датчиків руху та відстані, камер, світлодіодних фар, радіообладнання та програмного забезпечення. Для виконання цієї роботи було поєднано найпередовіші технології з нестаріючою класикою, що гарно показувала себе у минулому. У якості найновіших технологій можна розуміти безщіткові електричні мотори, що є гарною заміною звичайним щітковим, літій-іонні акумулятори, що мають велику ємність та максимальний струм віддачі, проте займають небагато місця та одні з останніх версій тридцяти-двох бітних мікроконтролерів від STMicroelectronics. Для програмування мікроконтролерів було застосовано велику кількість найсучасніших бібліотек, як для ініціалізації та спрощення написанню коду, так і для надання можливості писати цей код одразу великою кількістю людей, тобто сегментувати його, а також аби створити уявну многопоточність, що досить сильно спрощує написання коду та полегшує його розуміння. У даній роботі базові принципи тестування, його історія та шляхи, за якими тестується електроніка, аналоги нашої платформи. Проаналізовано технічне завдання та побудовано загальну структурну схему пристрою, вказано всі необхідні блоки та їх функціонал, розроблено схему електричну принципову, зроблено трасування плати, її розрахунок на надійність та роботу на відмовлення, пояснено принципи керування та радіозв’язку платформи із дистанційним пультом керування. За результатами дипломного проекту підготовлена стаття, яка прийнята до фахового видання категорії Б «Вісник Хмельницького національного університету. Технічні науки», No3, 2023 р. Проект викладено на 89 сторінках, він містить 6 розділів, 59 ілюстрацій, 6 таблиць та 14 джерел в переліку посилань.