Кафедра системного програмування і спеціалізованих комп'ютерних систем (СПСКС)

Постійне посилання на фонд

https://ela.kpi.ua/handle/123456789/913

Переглянути

Перегляд Кафедра системного програмування і спеціалізованих комп'ютерних систем (СПСКС) за Автор "Антонюк, Антон Андрійович"

Зараз показуємо 1 - 2 з 2
  • Ескіз
    ДокументВідкритий доступ
    Пристрій виправлення двократних помилок у системах збереження інформації
    (КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2020-06) Антонюк, Антон Андрійович; Коляда, Костянтин В'ячеславович
    Бакалаврський проєкт включає пояснювальну записку, яка містить: 53 сторінок, 22 рисунки, 7 таблиць, 11 джерел. Об’єкт розробки – велика інтегральна схема пристрою знаходження та виправлення кратних помилок (ВІС ПЗВП). Ціль розробки – підвищення надійності запам’ятовуючих пристроїв за рахунок використання корегуючого коду. В дипломному проєкті було досліджені лінійні та циклічні коди, коди розроблені для корекції кратних помилок (коди Хеммінга, БЧХ, Файра, Абрамса, Ріда-Соломона). Був розроблений пристрій знаходження та виправлення кратних помилок на основі коду БЧХ з мінімальною кодовою відстанню d = 6, що здатний виправляти дворозрядні та знаходити трирозрядні помилки. Була створена модель розробленого пристрою на мові VHDL, для перевірки працездатності та симуляції на тестових комбінаціях. Пристрій знаходження та виправлення помилок може бути реалізовано на базовому матричному кристалі. Розв’язання зазначеної задачі містить: синтез структури та функціональних схем; алгоритм побудови блоку управління пристроєм; створення моделі розробленого пристрою. Складено структурні та функціональні схеми, блок-схема алгоритму роботи блоку управління.
  • Ескіз
    ДокументВідкритий доступ
    Спосіб відновлення блоків даних при віддаленому розподіленому зберіганні
    (КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2022) Антонюк, Антон Андрійович; Коляда, Костянтин Вячеславович
    Актуальність теми. При зберіганні даних можуть виникати проблеми як технічного так і катастрофи техногенного чи природного походження, які не можуть бути передбачені заздалегідь. В сучасному світі зменшення ризиків втрати інформації забезпечується її розділеним зберіганням, що є природнім і зрозумілим. Актуальним залишається питання застосування методів забезпечення резервування та відновлення інформації в системах розподіленого збереження інформації. Існує багато розроблених та застосованих методів вирішення вищеописаних проблем на різних рівнях: на рівні логічних масивів (розділів одного носія), на рівні носіїв інформації. Однак, проблема втрати одного з декількох серверів з даними всеодно може спричинити загрозу цілісності та повноти інформації. З огляду на ситуацію в світі та нові військові конфлікти, виникає гостра необхідність у створенні рішення для подолання цих проблем. Мета роботи: створення нового способу відновлення блоків даних, при їх віддаленому розподіленому зберіганні за одним із відомих методів. Об’єктом дослідження є вивчення методів відновлення даних на віддалених сховищах та застосування цих методів у системах розподіленого зберігання інформації. Предметом дослідження є способи використання різних методів для систем відновлення блоків даних при їх віддаленому розподіленому зберіганні. Методи дослідження. Для досягнення поставленої мети було використано наступні наукові методи: 1. абстрагування – виокремлено проблематику резервування даних при віддаленому розподіленому зберіганні; 2. аналіз і синтез – було проаналізовано існуючі методи вирішення проблеми резервування даних та було синтезовано новий спосіб з використанням одного з проаналізованих методів; 3. моделювання – було створено поведінкову модель та проведено досліди з її роботи. Наукова новизна одержаних результатів полягає в наступному: 1. запропоновано новий спосіб відновлення блоків даних, , що вирішує проблеми третього рівня розподіленого зберігання даних; 2. дістала подальшого розвитку поведінкова модель системи, що використовує різні способи відновлення блоків даних, при їх віддаленому розподіленому зберіганні. Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що запропонований спосіб в системах відновлення блоків даних дозволяє забезпечити захист від втрати даних при локальних природніх чи техногенних катастрофах, що доведено практичним використанням модифікованої поведінкової HDL-моделі. Особистий внесок магістранта полягає в теоретичному обґрунтуванні одержаних результатів, експериментальній їх перевірці та дослідженні на базі HDL-моделювання. Всі результати, що наведені в дисертації, отримані автором самостійно. Апробація результатів дисертації. Загальні положення та пропозиція застосування розробленої системи опубліковані у збірнику VII міжнародної науково-практичної конференції «Актуальні питання сучасності наука, суспільство і освіта». Публікації. Опис системи із застосуванням розробленого способу та приклади роботи системи було опубліковано в статті «Поведінкова модель системи відновлення блоків даних при їх віддаленому розподіленому зберіганні» в журналі «Вісник Хмельницького національного університету» серія «Технічні науки» №3 2022. Структура та обсяг дисертації. Магістерська дисертація складається чотирьох розділів, висновків по кожному розділу та загальних висновків по роботі в цілому, списку використаних літературних джерел (25 найменувань). У вступі сформульована актуальність досліджень, мета і задачі досліджень. У першому розділі подано загальну інформацію щодо напрямку досліджень та актуального стану проблематики. У другому розділі проаналізовано існуючі методи резервування їх переваги та недоліки та обрано оптимальний метод для використання його в запропонованій системі. У третьому розділі наведено опис моделі використання запропонованого способу для системи відновлення інформації на мові VHDL. У четвертому розділі проводиться аналіз роботи моделі, що заснована на запропонованому способі із використанням обраного методу відновлення даних на віддалених сховищах, та наведено результати роботи симуляції системи. У висновках представлені результати роботи над темою магістерської дисертації. Повний обсяг дисертації – 128 сторінок, у тому числі 81 сторінок основного тексту, містить 3 додатки, 25 джерел, 49 рисунків, 1 таблицю. Ключові слова: системи віддаленого розподіленого зберігання даних, резервування даних, система відновлення даних, хмарні технології.