Information, Computing and Intelligent systems, No. 4
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Перегляд Information, Computing and Intelligent systems, No. 4 за Автор "Klymenko, Iryna"
Зараз показуємо 1 - 2 з 2
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Відкритий доступ Integration of blockchain technology into the Internet of Things (overview)(National Technical University of Ukraine "Igor Sikorsky Kyiv Polytechnic Institute", 2024) Serebriakov, Roman; Tkachenko, Valentyna; Klymenko, IrynaОдним з сучасних напрямків розвитку інформаційно-комунікаційних технологій, які еволюціонували в парадигму Інтернет речей (ІоТ), є прогресивна ідея використання технології блокчейн в ІоТ. Цей напрямок описаний в великій кількості сучасних літературних джерел, які зазначають значні переваги використання блокчейну, в першу чергу пов’язані з децентралізацією, незмінністю, прозорістю та безпекою. Це дозволяє зробити висновок про високу актуальність впровадження технології блокчейн в інформаційно-комунікаційні системи ІоТ. Однак авторами багатьох досліджень описуються значні проблеми, серед яких як проблема масштабованості самого блокчейну, так і проблеми енергоефективності та обмеженості ресурсів в пристроях ІоТ. Через ці проблеми впровадження технології блокчейн в Інтернет речей стає певним викликом та обумовлює актуальність і доцільність дослідження заданої тематики та пошуку ефективних рішень, які пов’язані з інтеграцією двох дуже потужних технологій в сучасних інформаційно-комунікаційних системах. В статті представлений аналітичний огляд проблематики інтеграції технології блокчейн в ІоТ, зокрема питання використання в ІоТ алгоритму консенсусу Proof-of-Work (PoW) та застосування альтернативних протоколів блокчейну, серед яких IOTA, Ethereum Light Client та Litecoin, які дозволяють підвищити ефективність виконання поставлених задач у ІоТ-інфраструктурі з урахуванням обмеженості ресурсів пристроїв; існуючі проблеми та способи імплементації, такі як використання легких клієнтів та проксі серверів. Також розглядається доцільність використання повного вузла блокчейну на ІоТ-пристроях та способи збільшення ефективності системи за допомогою попередньої обробки даних перед їх відправленням до блокчейн мережі. В статті також висвітлюється проблема недостатнього впровадження технології блокчейн у різні сфери життя людини, а також пошук причин що зумовлюють дану проблему. Результати аналітичного огляду в цілому дозволяють обґрунтувати мету та переваги інтеграції технології блокчейн в Інтернет речей, а також узагальнити основну проблематику і обґрунтувати ряд задач для актуальних і прогресивних наукових досліджень в області сучасних інформаційно-комунікаційних систем.Документ Відкритий доступ Method of load balancing in distributed three-layer IoT architecture(National Technical University of Ukraine "Igor Sikorsky Kyiv Polytechnic Institute", 2024) Haidai, Anatolii; Klymenko, IrynaУ зв’язку зі зростанням кількості IoT пристроїв і необхідністю швидкої обробки даних з мінімальними затримками, традиційні хмарні обчислення стають менш ефективними. Для вирішення цієї проблеми застосовується концепція граничних обчислень, яка, хоча й підвищує продуктивність, ускладнює управління системою та вимагає ефективного розподілу навантаження для забезпечення балансу між використанням ресурсів Edge-вузлів та швидкістю обчислень. Метою даної роботи було розроблення методу балансування навантаження в тришаровій архітектурі IoT-системи, враховуючи фактичне завантаження вузлів. Проведено огляд літератури та обрано архітектурну концепцію яка відповідає новим тенденціям та складається з трьох шарів: пристроїв, що генерують дані, граничних вузлів, що обробляють інформацію, та хмари, яка зберігає дані і надає їх користувачам. Було створено прототип системи, який включає кілька Edge-вузлів на базі операційної системи Ubuntu Server 24.04 та сервери даних на основі Raspberry Pi Desktop. Розроблено математичну модель, що дозволяє оцінити навантаження на вузли залежно від типу виконуваних завдань. На створеному прототипі проведено перевірку працездатності методу з використанням математичної моделі. Результати дослідження показали, що розроблений метод успішно розподіляє навантаження між Edge-вузлами за допомогою спеціальних скриптів та елементів системи моніторингу, що відображено на графіку навантаження серверів. Запропонований метод може підвищити продуктивність системи завдяки автоматичному розподілу навантаження між вузлами. Цей підхід може стати частиною більш комплексної стратегії підвищення продуктивності та надійності IoT-систем із використанням граничних обчислень. Використання компонентів системи моніторингу для різних платформ з різною потужністю дозволяє знизити вартість системи, застосовуючи дешевші та менш потужні обчислювальні пристрої.