Вісник НТУУ «КПІ ім. Ігоря Сікорського». Серія «Хімічна інженерія, екологія та ресурсозбереження»: збірник наукових праць, № 2 (23)
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Перегляд Вісник НТУУ «КПІ ім. Ігоря Сікорського». Серія «Хімічна інженерія, екологія та ресурсозбереження»: збірник наукових праць, № 2 (23) за Автор "Панов, Є. М."
Зараз показуємо 1 - 2 з 2
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Відкритий доступ Оцінка ризиків для здоров’я населення в зоні впливу викидів забруднюючих речовин підприємств вуглеграфітового виробництва(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2024) Іваненко, О. І.; Панов, Є. М.; Вагін, А. В.; Терещенко, О. М.; Довголап, С. Д.Вступ. Забруднення атмосферного повітря міста хімічними речовинами викликає негативні зміни в стані здоров'я людей, що в окремих випадках може спровокувати подальший розвиток патологічних станів та ускладнень хронічних захворювань. Метою роботи є оцінка ризиків для здоров'я населення, яке проживає в зоні впливу викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від діючого підприємства з виробництва вуглецевих електродів, та узагальнення досвіду застосування порядку оцінки ризиків і шкоди здоров’ю населення в системі нових механізмів моніторингу та управління якістю атмосферного повітря. Матеріали та методи. Оцінка ризику впливу запланованої діяльності на здоров’я населення від забруднення атмосферного повітря проводилася на основі розрахунків ризиків розвитку неканцерогенних і канцерогенних ефектів. Виконання оцінки ризику впливу на навколишнє середовище вiд стаціонарних джерел викидiв забруднюючих речовин в атмосферне повітря дiючого підприємства ПрАТ «Укрграфiт» відбувалось у відповідності до iснуючих на час розрахунку сировинних та енергетичних ресурсів, технологічних процесів виробництва, асортименту та об’єму продукції; якісного i кількісного складу викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря; потенцiйного впливу інших факторiв впливу на навколишнє середовище і здоров’я населення; з урахуванням існуючої планувальної інфраструктури промислових та селищних територій з використанням звіту з інвентаризації джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферу від стаціонарних джерел ПрАТ «Укрграфіт». Результати та обговорення. Проведенi розрахунки iндексiв небезпеки гострих та хронiчних iнгаляцiйних впливiв, що обумовленi викидами вiд дiючого пiдприємства ПрАТ «Укрграфiт», показали, що iндекси небезпеки для окремих речовин HQ (неканцерогенні ризики) та при комбінованій дії НІ при сумарному впливi монооксиду вуглецю, амiаку, фтору та його пароподiбних та газоподiбних сполук у перерахунку на фтористий водень, стиролу, фенолу, оксидiв азоту (оксид та дiоксид) у перерахунку на дiоксид азоту, дiоксиду сiрки (дiоксид та триоксид) у перерахунку на дiоксид сiрки, мангану та його сполук в перерахунку на дiоксид мангану, сiрководню, нафталiну, аценафтену, дибутилфталату, диметилсульфiду, залiза та його сполук у перерахунку на залiзо, речовин у виглядi суспендованих твердих частинок, недиференцiйованих за складом, ртутi та сполук в перерахунку на ртуть, вуглеводнiв граничних С12-С19 та масла мiнерального нафтового в атмосферному noвiтpi можна вважати допустимими, iснування виникнення ризику шкiдливих ефектiв вкрай малий. При аналiзi рівнів забруднення атмосферного повiтря хімічними канцерогенами, якi викидаються в атмосферне повiтря джерелами пiдприємства ПрАТ «Укрграфiт» після реконструкції, а саме: бензапiрен, бензол, свинець та його сполуки в перерахунку на свинець, хром та його сполуки в перерахунку на триоксид хрому, було встановлено, що величини iндивiдуального канцерогенного ризику ICR протягом всього перебування людини на територiї найближчої житлової забудови дорiвнює для бензапiрену ICR = 5,69·10-9; бензолу ICR = 4,91·10-9; свинцю та його сполук в перерахунку на свинець ICR =4,50·10-12; хрому та його сполук в перерахунку на триоксид хрому ICR =3,03·10-8. Подiбнi ризики не потребують додаткових заходiв щодо їx зниження. Висновки. Оцiнка викидiв ПрАТ «Укрграфiт» з урахуванням їx токсичностi, яка використовується у методологiї оцiнки ризику для здоров’я населення, дозволяє визначити екологiчну ситуацiю, надати достатньо обгрунтовану, об’єктивну оцiнку шкiдливостi викидів в атмосферу, виробити рацiональний, науковообгрунтований пiдхiд до пом’якшення впливу викидiв на здоров’я населення щодо першочерговостi та нагальностi виконання природоохоронних завдань, що стоять перед підприємством та мiсцевою владою мiста.Документ Відкритий доступ Оцінка ризиків критичній інфраструктурі України в умовах російської військової агресії(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2024) Іванюта, С. П.; Панов, Є. М.; Іваненко, О. І.; Гапон, С. В.Вступ. Руйнування інфраструктури населених пунктів відбувається з перших днів вторгнення рф в Україну як внаслідок безпосередніх бойових дій, так і внаслідок цілеспрямованих ракетних і артилерійських ударів по критичній інфраструктурі та об’єктам життєзабезпечення. Відповідно до Національного плану захисту та забезпечення безпеки та стійкості критичної інфраструктури необхідно проводити оцінку загроз та ризиків критичній інфраструктурі у відповідних сферах та оцінку загроз національній безпеці внаслідок реалізації загроз критичній інфраструктурі. Матеріали та методи. Оцінка ризику втрат інфраструктури від ракетних і артилерійських обстрілів проводилася на основі обчислення ймовірності виникнення відповідних небезпечних ситуацій та ймовірності втрат від них для різних типів інфраструктури за моделлю. Ризик у роботі кількісно визначався як добуток ймовірності виникнення загрози артилерійських і ракетних обстрілів, експозиції та відповідного впливу на неї у вигляді економічних втрат. Ураховуючи отримані результати оцінки ймовірності ракетних і артилерійських обстрілів і втрат різних типів інфраструктури від них, було побудовано матрицю ризику відповідно до моделі, що використовується в ЄС. Результати та обговорення. Результати оцінки показують, що практично для всіх регіонів держави існує ризик ураження інфраструктури російськими обстрілами. При цьому найвищий рівень ризику втрат інфраструктури від ракетних і артилерійських обстрілів у регіонах України відмічається у Харківській і Донецькій областях. Високий рівень ризику характерний для Запорізької, Луганської, Херсонської, Чернігівської, Миколаївської областей. Середній рівень ризику втрат інфраструктури від ракетних і артилерійських обстрілів відмічається для Київської, Дніпропетровської, Сумської, Одеської, Житомирської областей. Низькій рівень ризику більшою мірою відноситься до Черкаської, Полтавської, Вінницької, Львівської, Івано-Франківської, Хмельницької областей. Оцінка ризику втрат інфраструктури за категоріями проводиться згідно з даними Київської школи економіки щодо формування прямих втрат для різних типів об’єктів інфраструктури, відтак будується матриця ризику. При цьому за статистичними даними обчислюється ймовірність виникнення небезпечних подій та ймовірність економічних втрат від них і на цій основі формується відповідна залежність, що й було зроблено для вирішення мети цієї публікації. Результати оцінки свідчать про найбільші значення ймовірності обстрілів для об’єктів критичної інфраструктури (37 %), житлових будівель (25 %) та закладів освіти (8 %). Значно нижчу ймовірність ураження мають об’єкти енергетики (6 %), АПК та промислові підприємства, що складає також 6 %. Оцінюючи ймовірність втрат об’єктів інфраструктури від обстрілів аналогічним чином, було отримано розподіл ймовірності за різними типами інфраструктури. Результати оцінки свідчать про те, що найбільша ймовірність втрат інфраструктури в умовах України характерна для житлових будівель, об’єктів інфраструктури, енергетики, АПК. Разом з тим, найбільшою ймовірністю обстрілів характеризуються житлові будівлі, об’єкти інфраструктури, активи підприємств, промисловість. Ураховуючи отримані результати оцінки ймовірності ракетних і артилерійських обстрілів і втрат різних типів інфраструктури від них, далі побудовано матрицю ризику відповідно до моделі, що використовується в ЄС. Аналіз отриманих результатів показує, що високий ризик прямих втрат характерний для житлових будівель та об’єктів критичної інфраструктури. Підвищений рівень ризику мають активи підприємств, промисловість, АПК, освіти та енергетики. Середній рівень ризику мають об’єкти лісового фонду, торгівлі, ЖКГ, культури, туризму, спорту, охорона здоров'я, а також транспорту. Інші типи об’єктів інфраструктури, що розглядаються в цьому дослідженні, у т. ч. адміністративні будівлі, об’єкти цифрової інфраструктури, соціальної сфери, фінансового сектору характеризуються низьким рівнем ризику. Висновки. Отримані результати щодо обґрунтованої оцінки ризиків і збитків об’єктам інфраструктури України від російської військової агресії є важливою передумовою для розробки обґрунтованих заходів із запобігання загроз та притягнення агресора до відповідальності для подальшого відшкодування збитків.