Звіти про науково-дослідні роботи (доступ у чит. залі № 6.6 НТБ)

Постійне посилання зібрання

https://ela.kpi.ua/handle/123456789/1145

Переглянути

Перегляд Звіти про науково-дослідні роботи (доступ у чит. залі № 6.6 НТБ) за Автор "Астрелін, І."

Зараз показуємо 1 - 2 з 2
  • Ескіз недоступний
    ДокументОбмежений
    Розробка новітньої ресурсозберігаючої технології утилізації та переробки відходів глиноземного та титанового виробництв у товарний продукт
    (Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут», 2014) Астрелін, І.; Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут»
    Звіт про НДР: 162 с., 41 рис., 18 табл.., 6 додатки., 102 джерела. Об’єкт дослідження – реальні (нативні) відходи Миколаївського глиноземного заводу – «червоний шлам» та відходи виробництва ПАТ «Кримський Титан» – гідролізна (~16,5%) сульфатна кислота; комплексний коагулянт з вторинної сировини. Предмет дослідження – фізико-хімічні закономірності та технологічні аспекти переробки металовмісних відходів глиноземних виробництв – «червоного шламу» – відходом титанового виробництва – гідролізною сульфатною кислотою; технологічні аспекти коагуляційного очищення забруднених вод різного походження із застосуванням комплексного коагулянту, отриманого із вторинної сировини. Методи дослідження – для визначення впливу характеристик «червоних шламів» та гідролізної сульфатної кислоти (густина, вміст компонентів, вологість (аналітичні ваги Г-2-210 (повірені, свідоцтво №35-02/ 1476111, іономір Jenway 3510 (2009-2014 рр), pH meter (Англія) (2010-2014 рр), рН-метр Janway 3510,)) на ефективність технологічного процесу коагуляційного очищення водних об’єктів коагуляційним методом використано наступні методи дослідження: комплексний термічний аналіз (комп’ютеризовані дериватографи – 1000 (Україна) і 1500 (Угорщіна)); рентгенофазовий аналіз (рідинний хроматограф, атомно-абсорбційний спектрометр Perkin Elmer Analyst 300 HGA-800); електронна мікроскопія (електронний мікроскоп ПЕМ-100, спектрофотометр електронний ЕС 2403). Визначення основних технологічних параметрів (кінетичні та гідродинамічні) процесу сульфатизації червоного шламу гідролізною сульфатною кислотою з утворенням товарного продукту здійснено хімічним аналізом, кінетичним аналізом та методами фотометрії (спектрофотометр SPECORD M40 (Німеччина) (2011-2014 рр), автоматичний седиментограф, рефрактометр, власноруч виготовлені експериментальні установки). Для визначення технологічних параметрів коагуляційного очищення вод різного походження комплексним коагулянтом, отриманим із відходів алюмінієвих виробництв, задіяне наступне обладнання: (установка Kemira Kemwater AB Flocculator 2000 (Норвегія), ІЧ-спектроскопія, комп’ютерне моделювання). Аналіз отриманого комплексного коагулянту здійснено з використанням: фотоелектроколориметру КФК-3 (2009-2014 рр), спектрометру Nexus 470 фірми Nicolet (2008-2014 рр), мас-спектрометру Mc 720/м). Мета науково-дослідної роботи – дослідження фізико-хімічних закономірностей і обгрунтування режимних параметрів переробки металовмісних «червоних шламів» з використанням відходу титанового виробництва – гідролізної сульфатної кислоти з розробкою новітньої ресурсозберігаючої технології одержання комплексного коагулянту очищення вод різного походження, включаючи промислові стічні води, забруднені органічними барвниками та іншими полютантами. Основні завдання, задачі чи проблеми, які вирішено для досягнення мети; - проведено критичний аналіз сучасного стану проблеми переробки і утилізації «червоних шламів» і гідролізної кислоти та дослідженнь з техногенного впливу цих відходів на довкілля; - досліджено вплив технологічних параметрів кислотної активації «червоних шламів» на ефективність вилучення з них корисних металовмісних компонентів та утворення комплексного коагулянту; - обгрунтовано технологічні параметри процесу отримання комплексного коагулянту і проведено розрахунок основного та допоміжного обладнання. Оптимізовано технологічні режими ресурсозберігаючої технології переробки відходів виробництва у товарний продукт; - розроблено технологічну схему ресурсозберігаючої технології переробки відходів алюмінієвого виробництва з утворенням комплексного коагулянту; - проведено дослідно-промислове випробування новітньої ресурсозберігаючої технології переробки відходів виробництва у товарний продукт та здійснено перевірку ефективності застосування отриманого з відходів реагенту у технології коагуляційного водоочищення; - в рамках пріоритетного напряму – раціональне природокористування – зроблено внесок у вирішення важливої екологічної, економічної і соціальної проблеми – ліквідації полігонів небезпечних для довкілля промислових відходів шляхом переробки останніх в цінну і дефіцитну продукцію.
  • Ескіз
    ДокументОбмежений
    Фундаментальні засади створення новітніх методів синтезу нанокомпозитних та наноструктурованих матеріалів з заданими функціональними властивостями
    (Національний технічний університет України "Київський політехнічний інститут", 2014) Астрелін, І.; Національний технічний університет України "Київський політехнічний інститут"
    Звіт про НДР: 462 с., 214 рис., 66 табл., 4 додатки, 493 джерела. Об'єкт дослідження – нанокомпозити «оксиди металів/багатошарові вуглецеві нанотрубки» та нанопорошки, нанострижні і наноструктуровані силіциди хрому, молібдену, вольфраму. Мета роботи – концептуальне обґрунтування фундаментальних засад новітніх методів синтезу нанокомпозитів «оксиди металів/багатошарові вуглецеві нанотрубки» та наноструктурованих силіцидів металів VI-B групи з регульованою структурою та заданими електрохімічними, каталітичними та іншими фізико-хімічними і цінними функціональними властивостями. Метод дослідження – теоретичний аналіз сучасних літературних джерел і статистичний аналіз фізико-хімічних методів аналізу (спектроскопічних, спектрофотометричних, дифракційних, термічних методів аналізу та електронної мікроскопії). Створено нову фундаментальну наукову концепцію умов цілеспрямованого синтезу оксидів металів та нанокомпозитів «оксиди металів/багатошарові вуглецеві нанотрубки» з регульованою структурою і заданими властивостями, які можуть бути використані як фотокаталізатори та електрокаталізатори, енергоперетворюючі пристрої. Запропоновані концептуальні засади альтернативних методів (високотемпературний електрохімічний синтез та металотермічне відновлення) прямого синтезу наноструктурованих силіцидів металів VI-B групи. Розроблено методики синтезу нанокомпозитів «оксиди металів (Ti, Zr, Sn)/багатошарові вуглецеві нанотрубки», досліджено їх структуру та винайдено залежності структурних параметрів від умов синтезу. Визначено каталітичні і електрохімічні властивостей синтезованих нанокомпозитів і показано взаємозв’язок між структурою, властивостями та умовами отримання оксидів металів і нанокомпозитів «оксиди металів/багатошарові вуглецеві нанотрубки». Визначено механізми металотермічного відновлення, формування та розряду електрохімічно активних часток та обґрунтувано метод зближення і суміщення парціальних процесів електровідновлення металевого та неметалевого компонентів синтезу силіцидів Cr, Mo, W. Отримані результати дозволили обрати оптимальний склад електролітів та умови електролізу. Досліджено склад (сполуки різної стехіометрії) синтезованих силіцидів хрому, молібдену і вольфраму і виявлено, що в залежності від умов здійснення металотермічного відновлення, отримуються нанопорошки, нанострижні та наноструктуровані покриття різної дисперсності, морфології, структури, твердості. Запропоновані фундаментальні закономірності спрямованого синтезу нанооксидів металів, нанокомпозитів «оксиди металів/багатошарові вуглецеві нанотрубки» та наноструктурованих силіцидів металів VI-B групи із заданими структурою, каталітичними, електрохімічними, напівпровідниковими, антикорозійними та іншими цінними функціональними властивостями.