В статті проаналізовано відомі критерії крихкого та в’язкого руйнування гірських порід та модельних матеріалів. Показано, що для оцінки крихкості руйнування при ударі та вибуху найкраще підходять критерії, запропоновані Г.П. Черепановим і А.С. Баланкіним. Виходячи із цих критеріїв переважна більшість гірських порід руйнується як крихкі матеріали з утворенням дисипативних структур (ДC), в тому числі ДС у вигляді рівномірно розподілених мікротріщин по об’єму гірської породи за винятком вузького класу глинистих осадових порід та деяких сортів вугілля,де переважно створюється ДС у вигляді зони пластичної деформації. Формування дисипативних структур у вигляді локальних мікро- та макротріщин при дії вибуху та удару в монолітних породах має хвильову природу.