У дисертації розглядаються чинники підвищення конфліктної напруги у комунікативному просторі та конфліктний характер адаптації у жінок- біженок з сучасної України, вимушеність міграції яких пов’язана із агресією рф. Перебуваючи у стані внутрішньо-особистісного дисбалансу вони не мають остаточних рішень щодо свого майбутнього. Їх покликання до фахової самореалізації та необхідність виконання функцій соціального захисту щодо близьких, також створюють конфліктогенну ситуацію. Еволюція самого явища та поняття вимушеної міграції, її гендерний аспект і соціальні, демографічні, економічні наслідки таких процесів і конфліктів знаходяться у центрі дослідницької уваги магістрантки