Біомедична інженерія і технологія, № 10
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Перегляд Біомедична інженерія і технологія, № 10 за Автор "Коломієць, Ангеліна Аланівна"
Зараз показуємо 1 - 1 з 1
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Відкритий доступ Аналіз плазмідної карти векторної системи експресії нативного білка pYES2 і перспективи застосування у фармацевтичній біотехнології(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2023) Решетняк, Людмила Расулівна; Коломієць, Ангеліна АланівнаЗ появою атомно-силових скануючих зондових мікроскопів із високим розрішенням з'явилися нові можливості аналізу змін на молекулярному рівні структурної організації життя, що виникають під час розвитку патологічних процесів і є їх фундаментальною основою. Результати досліджень молекулярних механізмів виникнення і розвитку багатьох патологій сприяли пошуку нових терапевтичних мішеней, розробці нових стратегій і підходів до лікування. Стала можливою детекція багатьох генних, геномних і епігеномних порушень, що майже завжди супроводжуються наявністю кількісних та/або якісних дефектів кінцевих продуктів експресії (протеїнів), а отже виникла потреба у заміщенні таких дефектних продуктів з метою лікування. На відміну від традиційних методів молекулярної біології сучасні технології синтезу генів дозволяють отримати майже будь-яку ДНК-конструкцію, зберегти час та ресурси. Синтетичні продукти відрізняються більш високим рівнем експресії, більшою стабільністю і якістю, оскільки проходять жорсткий контроль методом повного секвенування кінцевих продуктів із майже 100% «читабельністю» сконструйованих послідовностей. Висока якість кінцевих продуктів-протеїнів має особливе значення для фармацевтичної біотехнології оскільки дозволяє отримати високоякісні і високоафінні субстрати, такі як аналоги інсулінів із регульованим за тривалістю профілем дії, аналоги людського глюкагоноподібного пептида-1, аналоги соматотропного гормону тощо. Для отримання продуктів експресії сконструйованих генів використовуються векторні системи експресії нативного білка, за допомогою яких відбувається перенос інформації за схемою «ДНК – РНК – білок». Використання векторних систем експресії білка дозволяє налагодити виробництво великих об'ємів фармпрепаратів протеїнової структури із попередньо заданою конструкцією шляхом модифікування генетичного апарату мікроорганізмів- продуцентів, що не супроводжується особливими вимогами до культивування та дозволяє значно скоротити час на виробництво. У даній роботі проведено аналіз плазмідної карти сучасного вектора системи експресії білка pYES2.