Біомедична інженерія і технологія, № 10

Постійне посилання зібрання

https://ela.kpi.ua/handle/123456789/58343

Переглянути

Перегляд Біомедична інженерія і технологія, № 10 за Автор "Литвякова, Дарина Костянтинівна"

Зараз показуємо 1 - 1 з 1
  • Ескіз
    ДокументВідкритий доступ
    Експериментальний комплекс для дослідження нейрофізіологічних характеристик при різних формах тренування лучників
    (КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2023) Литвякова, Дарина Костянтинівна; Овчаренко, Ганна Романівна; Білошицька, Оксана Костянтинівна
    В роботі запропоновано інструментальній метод кількісної оцінки психологічної підготовки спортсменів, а особливо – стрільців, оскільки було помічено, що при бездоганній ззовні техніці виконання пострілу поставлені результати не досягаються. Безліч помилок психологічного характеру знайдено та описано у всіх видах спорту, проте лише за наявності об’єктивних методів діагностики можна говорити про точні вказівки та інструкції при підготовці спортсменів. До цих пір виявлення помилок такого роду залежало лише від тренерського досвіду та таланту. Для об’єктивізації виявлення помилок запропоновано використовувати ЕЕГ. При наявності чіткого алгоритму щодо аналізу та використання ЕЕГ в цілому кожен спортсмен зможе самостійно зрозуміти свої помилки. Та й невірне тлумачення буде більш малоймовірним. Крім того, вивчення ЕЕГ дає змогу більш глибоко зрозуміти процеси, що відбуваються в спортсмені в момент виконання пострілу. Це може відкрити нові напрями удосконалення техніки, що, в свою чергу, дасть принципово новий результат. В ході роботи було виконано візуальний аналіз ЕЕГ, домінуючих та субдомінуючих ритмів у стрільців, а також картування. Проведено аналіз вкладів ритмів з допомогою критеріїв Краскела-Уолліса та Манна-Уітні. На основі отриманих результатів дано чіткі методи визначення шістьох основних помилок в стрільбі з луку (зацілювання, підловлювання точки прицілювання, очікування пострілу, втрата концентрації, невідповідність перенесення уваги з алгоритмом та невірне виконання ідеомоторного тренування). Знайдено «мічені ритми», за допомогою яких можна контролювати проходження уявного тренування. Також виявлено домінантність дельта- та тета-ритмів, що говорить про глибоку зажуреність спортсмена у відчуття власного тіла, а не навколишнього світу. При цьому не виявлено впливу прицілювання на роботу мозку, що говорить про паралельність цієї дії основному алгоритму.