Innovative Biosystems and Bioengineering: international scientific e-journal, Vol. 7, No. 1
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Перегляд Innovative Biosystems and Bioengineering: international scientific e-journal, Vol. 7, No. 1 за Автор "Кошурба, І. В."
Зараз показуємо 1 - 1 з 1
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Відкритий доступ Характеристика шлункової секреції після кріоденервації шлунка та застосування кріоекстракту плаценти(Igor Sikorsky Kyiv Polytechnic Institute, 2023) Кошурба, І. В.; Гладких, Ф. В.; Чиж, М. О.; Марченко, М. М.; Бєлочкіна, І. В.Проблематика. Пептична виразка шлунка належить до числа найпоширеніших захворювань шлунковокишкового тракту в усьому світі. Одним із методів лікування вказаної патології є стовбурова кріоденервація шлунка (СКШ), особливістю якої є збереження регенеративного потенціалу n. vagus. Серед сучасних засобів, здатних стимулювати процеси регенерації, нашу увагу привернув кріоконсервований екстракт плаценти (КЕП). Мета. Охарактеризувати стан шлункової секреції після кріоденервації шлунка та застосування кріоекстракту плаценти. Методика реалізації. СКШ виконували шляхом кріовливу на передній та задній стовбури черевного відділу n. vagus. Шлункову секрецію досліджували за методикою H.A. Shay. Результати. На 30-й день після СКШ у щурів відзначалось статистично вірогідне (p < 0,001) зниження загальної кислотності шлункового соку на 33,7 % та зниження (p < 0,01) рівня вільної кислотності відносно показників інтактних тварин. Введення КЕП після СКШ привело до статистично вірогідно (p < 0,001) зниження загальної кислотності на 24,2 % та статистично вірогідного (p < 0,001) зниження рівня вільної кислотності на 48,7 % порівняно з показниками інтактних щурів. Це зумовило статистично вірогідне (p < 0,001) зниження співвідношення “вільна/зв’язана кислотність” порівняно з показником інтактних тварин (1,4 ± 0,03 ум. од.), що перевищувало аналогічне співвідношення як на тлі застосування езомепразолу, так і після СКШ. Висновки. Застосування КЕП сприяло частковій регенерації n. vagus, на що вказувало зростання рівня загальної кислотності до 104,1 ± 4,7 ум. од. і статистично вірогідне p < 0,001) зниження співвідношення “вільна/зв’язана кислотність” порівняно з показником інтактних тварин.