Магістерські роботи (МЕ)
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Перегляд Магістерські роботи (МЕ) за Дата публікації
Зараз показуємо 1 - 20 з 144
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Відкритий доступ Метод вимірювання НВЧ- параметрів матеріалів на основі тонкого діелектричного резонатора(2018) Браге, Ксенія Сергіївна; Діденко, Юрій ВікторовичВ даній роботі розглянуто питання загальних теоретичних відомостей з складених та тонких діелектричних резонаторів та методів вимірювання вимірювання НВЧ параметрів діелектричних матеріалів. Досліджено метод тонкого діелектричного резонатора та наведено результати експерементальних досліджень. При досліджені тонких діелектричних плівок виникають труднощі, тому що методи не забезпечують достатньої точності. При дослідженні метода тонких плівок результати показали, що при зменшенні товщини базового резонатора, збільшується точність. Тому метою роботи є адаптація методу складеного діелектричного резонатора для вимірювання параметрів тонких плівок. Для досягнення поставленої мети необхідно було вирішити наступні задачі: 1. Проаналізувати існуючи методи вимірюваняя НВЧ – параметрів діелектричних матеріалів. 2. Проаналізувати властивості тонкого діелектричного резонатора (ТДР). 3. Запропонувати метод дослідження параметрів тонких плівок на основі ТДР. 4. Експерементально перевірити метод тонких плівок на основі ТДР. Предметом і об’єктом даної робот є: Об’єкт: тонкий діелектричний резонатор Предмет: електродинамічні властивості тонкого діелектриного резонатора Наукова новизна: Теоретичне та експериментальне дослідження електро-динамічних властивостей ТДР показує, що на основі ТДР можна з достатньою точністю вимірювати НВЧ – властивості тонких діелектричних плівок.Документ Відкритий доступ Дослідження сенсорних властивостей нанорозмірних плівок діоксину стануму технікою модуляційної поляриметрії(2018) Перехода, Андрій Сергійович; Вербицький, Володимир ГригоровичПояснювальна записка містить 97 сторінок, 24 рисунки, 24 таблиці та 83 бібліографічні найменування. Актуальність роботи зумовлена потребою в нових, недорогих і точних сенсорах хімічних і біологічних речовин для застосування в дослідницьких і медичних лабораторіях. В роботі розглянуті вже існуючі види сенсорів на основі діоксида олова принципи їх функціонування, а також недоліки. Описані можливості цеолітів в якості матеріалу, для покриття сенсорів з метою підвищення селективності і для іммобілізації молекул. Розглянуто можливість застосування методів модуляційної поляриметрії в якості оптичного методу дослідження процесів, що відбуваються на поверхні діоксиду олова для визначення якісного і кількісного складу навколишнього середовища. Встановлено оптимальні модуляційно-поляриметричні параметри за яких сенсор з діоксиду олова проявить найбільшу чутливість. Виявлена висока чутливість сенсору з діоксида олова вкритого плівкою цеоліту до парів етанолу. Метою дослідження є дослідження сенсорних властивостей діоксиду кремнію з подальшим використанням його в якості сенсора хімічних і біологічних речовин. Об’єктами дослідження є нанорозмірні плівки діоксиду олова. Предметом дослідження є особливості використання модуляційної поляриметрії в якості метода дослідження плівок діоксиду олова. Методи дослідження включали в себе атомно-силову мікроскопію, а також різні методики модуляційної поляриметрії, такі як стокс-поляриметрія Q та V компонент вектора Стокса. Результати наукових досліджень опубліковано у збірнику тез конференції «Лашкарьовські читання 2018».Документ Відкритий доступ Оптично керовані частотно-селективні структури НВЧ на основі неоднорідних відрізків мікросмужкових ліній(2018) Мазур, Костянтин Сергійович; Діденко, Юрій ВікторовичСтруктура і обсяг роботи: 92 сторінок, 33 ілюстрації, 31 таблиця, 22 джерела за переліком посилань. Актуальність теми. Різноманітні частотноселективні структури НВЧ використовуються в багатьох галузях електроніки, зокрема для реалізації стільникового зв'язку, для задоволення потреб військової промисловості та освоєння космосу, тощо. Однак розвиток інформаційних технологій вимагає створення нових, більш ефективних конструкцій частотноселективних НВЧ пристроїв, в тому числі і керованих. Одним із перспективних шляхів вирішення цієї задачі є розробка частотноселективних пристроїв НВЧ з оптичним керуванням. Оптичне керування має ряд переваг: висока завадостійкість, відсутність електричного зв'язку між керованою та керуючою схемами, можливість інтеграції з оптоволоконною лінією передачі, тощо. Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Роботу виконано на кафедрі мікроелектроніки Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут» в рамках ініціативної НДР "Керовані частотноселективні пристрої НВЧ на основі відрізків неоднорідних ліній". Номер держреєстрації 0117U006755. Мета і задачі дослідження. Метою даної роботи є реалізація частотноселективних НВЧ структур з оптичним керуванням. Для досягнення цієї мети слід вирішити наступні завдання: - вибір лінії передачі для створення структури - моделювання основних параметрів частотноселективної структури - виготовлення та експериментальне дослідження макетів - аналіз отриманих результатів Вирішення цих завдань дасть можливість отримати оптимальну мініатюрну керовану частотноселективну структуру з великим економічним потенціалом. Об'єктами дослідження даної роботи є оптично керовані частотноселективні структури НВЧ на основі неоднорідних відрізків мікросмужкових ліній. Предметом дослідження є електродинамічні властивості керованих фільтрів НВЧ. Методика наукових досліджень включає: аналіз властивостей мікрохвильових матеріалів, методи вирішення математичних задач на ЕОМ, аналітичне і натурне моделювання. Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що досліджено нові способи реалізції керованих частотноселективних структур. Практичне значення одержаних результатів. Отримані результати показали, що спроектовані структури можуть бути використані для реалізації нового класу керованих частотноселективних пристроїв НВЧ. Апробація результатів роботи. Результати роботи представлені X Міжнародній науково-технічній конференції молодих вчених «Електроніка-2017» та на XXXVIII міжнародній науковій конференції "Електроніка та нанотехнології (ELNANO-2018)"Документ Відкритий доступ Кремнієвий фотовальтаїчний перетворювач сонячної енергії на основі фталоціаніну кобальту(2018) Кузнєцова, Дар`я Андріївна; Іващук, Анатолій ВасильовичПояснювальна записка до дипломної роботи «Кремнієвий фотовольтаїчний перетворювач сонячної енергії на основі фталоціаніну кобальту», 63 сторінки, 34 ілюстрації, 4 таблиці, 43 посилання Об’єкт дослідження – органічно-неорганічна гібридна структура на мікропрофільованому кремнії з органічним шаром фталоціаніну кобальту. Мета роботи: обрати технологію виготовлення та провести процес отримання гібридної структури фталоціанін кобальту – мікропрофільований кремній n-типу, дослідити час впливу осадження органічного шару на вольт-амперні характеристики та морфологію поверхні гібриду,який використано для створення перетворювача сонячної енергії. Методи дослідження: оптична мікроскопія, скануюча електронна мікроскопія, фотовольтаїчна характеристика при енергетичній освітлюваності 0,03 Сонця. Анотація. Розглянуто різні види органічних сонячних елементів. Обрано та досліджено лабораторний зразок органічно-неорганічного гібриду, який отримано осадженням фталоціаніну кобальту наn мікропрофілбований кремній при кімнатній температурі з хімічної ванни. Отримані результати подані у вигляді світлових та темнових вольт-амперних характеристик. Знайдено тенденцію появи органічного шару у вигляді сітки, що з’єднує верхівки пірамідок підкладинки. В результаті виявлено, що оптимальний час утворення органічного шару є 60-80 хвилин витримки у хімічній ванні. ККД отриманих гібридів сягає 3,0 % при 0,03 сонця.Документ Відкритий доступ Фазообертач на основі неоднорідних відрізків мікросмужкових ліній(2018) Сергєєва, Аліна Олександрівна; Татарчук, Дмитро Дмитрович81 сторінка, 6 розділів, 26 ілюстрацій, 29 таблиць, 34 джерела за переліком посилань. Розвиток інформаційних технологій висуває жорсткі вимоги щодо зниження вартості, підвищення надійності, зменшення габаритів і ваги вузлів устаткування зв’язку. Задовольнити ці вимоги можна шляхом розробки нових більш ефективних конструкцій. Одним з перспективних щляхів розв’язку даної проблеми є вирокистання пристроїв на основі мікросмужкових ліній передач. Смужкові лінії являють собою площинні варіанти двопровідних і коаксіальних ліній. До переваг смужкових ліній і пристроїв на їх основі відносяться: можливість автоматизації (а, отже, і здешевлення) процесу виробництва із застосуванням техніки друкованих схем і виготовлення складних функціональних вузлів, невеликі габарити і вага, широкополосность, простота виготовлення деяких типів смужкових пристроїв в лабораторних умовах . Тому основним завданням дисертації є розробка керованого НВЧ фазообертача на основі неоднорідних мікросмужкових ліній. Для досягнення цієї мети слід вирішити наступні завдання: – провести огляд і порівняльний аналіз існуючих конструкцій мікросмужкових фазообертачів; – на основі проведеного аналізу запропонувати конструкцію фазообертача для діапазону частот 0,5…2 ГГц; – провести огляд і порівняльний аналіз існуючих методів управління фазою, обрати метод управління і обґрунтувати вибір; – провести числове моделювання та експериментальне дослідження запропонованої конструкції фазообертача. Вирішення цих завдань дасть можливість отримати оптимальну мініатюрний керований фазообертач з великим економічним потенціалом. Об'єктами дослідження даної роботи є керовані фазообертачі НВЧ на основі неоднорідних відрізків мікросмужкових ліній. Предметом дослідження є електродинамічні характеристики керованих фазообертачів. Для дослідження використано наступні методи: - Розрахунок та виготовлення досліджуваного макету прохідного фазообертача на основі неоднорідних мікросмужкових ліній; - включення електрострицкійного актюатора типу «cymbal» в структуру двохрезонаторного фазообертача; - реалізація електромеханічного керування фазою досліджуваного фазообертача за рахунок зміни відстані між збуджуючим елементом та мікросмужковими резонаторами; Досліджено новий спосіб керування прохідного фазообертача резонансного типу . Отримані результати показали, що спроектована структура може застосовуватись в різних сферах зв'язку. Результати роботи представлені X Міжнародній науково-технічній конференції молодих вчених «Електроніка-2017» та на XXXVIII міжнародній науковій конференції "Електроніка та нанотехнології (ELNANO-2018)"Документ Відкритий доступ Сенсори токсичних випаровувань на пористому кремнії(2018) Тимошенко, Олексій Ігорович; Обухова, Тетяна ЮріївнаЗагальний обсяг роботи складає 89 сторінок, кількість ілюстрацій — 23, таблиць — 25, джерел за переліком посилань — 26. Летючі органічні сполуки (ЛОС) в урбанізованих зонах становлять значну частку газоподібних забруднювачів, спричинених вихлопними газами, випаровуванням нафтопродуктів та утилізацією органічних розчинників. ЛОС приймають участь у багатьох фотохімічних реакціях, що ведуть до шкідливих або навіть токсичних продуктів. Проте обсяги виробництва, де використовуються ЛОС, з кожним роком не тільки не зменшуються, а навпаки – підвищуються. Зважаючи на таку ситуацію, все більше приділяють увагу сенсорним методам отримання інформації про якість повітря. Серед переваг хімічних датчиків: низька вартість виготовлення, простий дизайн та можливість мініатюризації, а також відносно хороші метрологічні параметри, такі як чутливість, селективність, діапазон вимірювань, лінійність або час відгуку. Метою роботи є створення сенсорів токсичних випаровувань на пористому кремнії. Для досягнення поставленої мети потрібно вирішити наступні завдання: - розглянути теорію абсорбції та основні властивості пористого кремнію для обґрунтування вибору цього матеріалу; - вибрати ЛОС, реакція сенсора на які буде досліджуватись, та обґрунтувати вибір; - розглянути переваги та недоліки різних видів хімічних датчиків для вимірювання ЛОС; - розробити сенсори токсичних випаровувань на пористому кремнії та визначити їх чутливість; - провести кореляцію чутливості сенсорів з морфологією їх поверхні. Об’єктом дослідження є сенсори токсичних випаровувань на пористому кремнії. Предметом дослідження є вплив парів газів на електричні властивості сенсорів. У роботі були використані наступні методи дослідження: - вимірювання вольт-амперних характеристик зразків сенсорів; - зняття залежностей струму від часу зразків сенсорів; - вивчення морфології зразків сенсорів за допомогою растрової електронної мікроскопії. Наукова новизна полягаю у кореляції чутливості зразків сенсорів з морфологією поверхні. Практичне значення одержаних результатів – розробка сенсорів токсичних випаровувань з певною чутливістю та селективністю в залежності від морфології поверхні.Документ Відкритий доступ Сенсор біомедичних сигналів для цифрової електронної лабораторії(2018) Прокопчук, Артем Миколайович; Волхова, Тетяна ЛюбомирівнаМагістерська робота містить основну частину на 110 аркушах, 22 ілюстрацій, 22 таблиці кількість джерел за переліком посилань 53 джерела. Об’єктом дослідження є процес зняття електрокардіограми людини. Предметом дослідження є електроди для моніторингу біомедичних сигналів. Метою роботи є огляд роботи електродів в комплексі із датчиком ЕКГ для цифрової електронної лабораторії і запропонування оптимального варіанту електродів для подальшого застосування. Методом дослідження є теоретичний огляд існуючих різновидів біомедичних електродів та можливості їх технічного вдосконалення, а також практична перевірка роботи електродів у цифровій електронній лабораторії. Результатом роботи є отримані зображення ЕКГ при різних дослідженнях з використанням існуючих електродів та визначення оптимального варіанту електродів для застосування. Новизна результатів роботи полягає у застосуванні їх до цифрової електронної лабораторії, де будуть проводитися подальші дослідження та у визначенні вектору подальших досліджень у напрямку сухих ємнісних голчастих електродів. Результати даної роботи можуть бути використанні для подальшого їх застосування у лабораторних роботах та для проектування комбінованого типу електродів. Можливі напрямки продовження досліджень: проектування комбінованого типу сухих ємнісних голчастих електродів. Галузь застосування: навчальна цифрова електронна лабораторія, медицина.Документ Відкритий доступ Пристрої НВЧ на основі тонких діелектричних резонаторів(2018) Черченко, Максим Олександрович; Діденко, Юрій ВікторовичАктуальність теми Застосування діелектричних резонаторів в електроніці НВЧ сприяє створенню високоефективних резонансних пристроїв. Вдосконалення характеристик цих систем є актуальною задачею. Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота пов’язана з науковими програмами, планами та темами що розроблюються на кафедрі. Мета і задачі дослідження. Метою даної робити є вдосконалення пристроїв НВЧ на основі тонких діелектричних резонаторів. Для досягнення мети, необхідно виконати наступні задачі: 1. Проаналізувати існуючі структури НВЧ. 2. Дослідити структури НВЧ на основі тонких діелектричних резонаторів. 3. Показати перспективність конструювання пристроїхв НВЧ на основі тонких діелектричних резонаторів. Об’єктом дослідження є структури НВЧ на основі тонких діелектричних резонаторів. Предметом дослідження є електродинамічні властивості і характеристики тонких діелектричних резонаторів. Методика наукового дослідження включає: методи аналізу НВЧ-пристроїв, аналітичне моделювання. Практичне значення одержаних результатів. Запропоновано конструкції керованого фазообертача на основі тонких діелектричних резонаторів, що дозволило знизити керуючу напругу. Особистий внесок здобувача: • Експериментально досліджено електродинамічні характеристики фазообертачів на основі тонких діелектричних резонаторів. • Запропоновано конструкції фазообертачів із зниженою керуючою напругою. Структура і об'єм роботи. Робота складається зі вступу, шістьох розділів, висновків та списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації становить 76 сторінки. Робота включає 16 рисунків, 29 таблиць, список використаних джерел з 26 найменувань.Документ Відкритий доступ Електрофізичні властивості межі поділу напівпровідникових структур на основі нанокремнію(2018) Задорожний, Олександр Олегович; Коваль, Вікторія МихайлівнаРоботу викладено на 94 сторінках, вона містить 5 розділів, 38 ілюстрацій, 26 таблиць і 34 джерела в переліку посилань. Об’єктом дослідження є напівпровідникові структури на основі нанокремнію. Предмет роботи – оцінка якості межі поділу напівпровідникових структур на основі нанокремнію. Мета роботи – дослідити електрофізичні властивості межі поділу напівпровідникових структур на основі нанокремнію. В першому розділі подано огляд літератури, в якому розглядається аналіз теоретичних основ роботи напівпровідникових структур. В другому розділі роботи проводився огляд методів аналізу та оцінки якості межі поділу напівпровідникових структур. В третьому розділі наводяться результати дослідження електрофізичних властивостей межі поділу напівпровідникових структур на основі нанокремнію. В четвертому розділі наводяться результати дослідження впливу якості межі поділу на характеристики гетероструктурних фотоварікапів на основі нанокремнію. В п’ятому розділі описана розробка старт-ап проекту на основі виконаної дисертаційної роботи.Документ Відкритий доступ Керовані фільтри НВЧ на основі тонких діелектричних резонаторів(2018) Поправка, Анастасія Павлівна; Діденко, Юрій ВікторовичУ зв’язку із популяризацією надвисокочастотних (НВЧ) технологій, освоєння НВЧ простору відбувається дуже активно. Однак вже на сьогоднішній день існує проблема освоєння даного простору: дециметровий та сантиметровий діапазони довжин хвиль НВЧ спектру майже повністю вичерпано. Тому необхідно переходити до освоєння міліметрового та субміліметрового діапазону довжин хвиль. На сьогоднішній день тонкі діелектричні резонатори та структури на їх основі є перспективним шляхом розвитку НВЧ пристроїв. Їх розвиток та подальше дослідження можуть бути використані для виготовлення фільтрів НВЧ з покращеними характеристиками, мініатюризація пристроїв НВЧ, поліпшення технологічності виготовлення пристроїв на основі тонких діелектричних резонаторів та структур на їх основі. Впровадження тонких діелектричних резонаторів дозволить вирішити проблему освоєння міліметрового діапазону довжин хвиль НВЧ спектру, що сприятиме подальшому розвитку НВЧ систем. Метою даної робити є розробка частотоселективних структур на основі тонких діелектричних резонаторів. Для досягнення мети, необхідно виконати наступні задачі: 1. Проведення теоретичне та експериментальне дослідження електродинамічних властивостей тонких діелектричних резонаторів 2. Дослідження принципів керування резонансною частотою тонкого діелектричного резонатора 3. Розробка та експериментальне дослідження конструкції частото-селективних структур на основі тонких діелектричних резонаторів Об’єктом дослідження є складені діелектричні резонатори. Предмет дослідження є електродинамічні властивості та характеристики складених діелектричних резонаторівДокумент Відкритий доступ Мікропроцесорна система автоматизованого контролю житловим комплексом(2018) Саліонов, Богдан Миколайович; Якименко, Юрій ІвановичОбсяг пояснювальної записки - 78 сторінок. Пояснювальна записка містить 35 малюнків, 5 таблиць. Об'єкт дослідження - 2-х кімнатна квартира. Мета роботи - розробка системи управління і контролю параметрів житлового приміщення приміщення на базі ПО «MajorDoMo». Завдання, які вирішуються для досягнення поставленої мети: 1. Вивчення існуючих методів побудови систем автоматизації «Розумних будинків»; 2. Розробка структури системи автоматизації «розумного будинку»; 3. Вибір датчиків, виконавчих пристроїв, програмного забезпечення та іншого обладнання; 4. Розробка алгоритмів управління роботою об'єкта; 5. Реалізація розроблених алгоритмів на обраному програмному забезпеченні.Документ Відкритий доступ Технологія впровадження наночастинок благородних металів в структуру кремнієвих сонячних елементів(2018) Дідиченко, Денис Віталійович; Коваль, Вікторія МихайлівнаРоботу викладено на 125 сторінках, вона містить 4 розділи, 74 ілюстрацій, 20 таблиць та 40 джерел в переліку посилань. Тема магістерської дисертації – Технологія впровадження наночастинок благородних металів в структуру кремнієвих сонячних елементів. Об’єктом дослідження є кремнієві сонячні елементи з осадженими наночастинками благородних металів різного розміру, форми та концентрації. Предмет роботи – дослідження структурних, електричних та оптичних характеристик ФЕП в залежності від розміру, форми та концентрації наночастинок. Мета роботи – дослідити вплив наночастинок благородних металів різного розміру, форми та концентрації на фотоелектричні характеристики кремнієвих сонячних елементів. В першому розділі подано огляд літератури, що розглядає можливі варіанти застосування наночастинок благородних металів в фотовольтаїці, сенсориці та біомедицині. В другому розділі роботи описується технологія синтезу наночастинок. Наведено результати дослідження осаджених на прилад наночастинок: АСМ та СЕМ знімки структури поверхні, результати хімічного аналізу, EDX-спектри, спектри пропускання. В третьому розділі наведено результати дослідження впливу благородних металів на фотоелектричні характеристики сонячних елементів при осадженні зверху на прилад та в структуру приладу та на їх довготривалу стабільність. Четвертий розділ включає в себе стартап-проект на основі проведених досліджень. Опис та технологічний аудит ідеї, аналіз ринку, розробка ринкової стратегії та маркетингової програми стартап-проекту.Документ Відкритий доступ Волоконно-оптична лінія зв’язку із застосуванням технології спектрального ущільнення каналів в сегменті мережі «УРАН» в місті Хмельницькому(2018) Михайлов, Олексій Дмитрович; Домбругов, Михайло РемовичДипломну роботу виконано на 64 сторінках, що містять 5 розділів, 20 ілюстрації, 15 джерел в переліку посилань. Об’єктом дослідження в роботі є топологія оптичної мережі «УРАН» в м. Хемльницький. Метою роботи є модернізація топології оптичної мережі «УРАН» в м. Хмельникький із застосуванням технології спектрального ущільнення зв’язку CWDM. У першому розділі викладено теоретичні відомості наявної на данний час у місті технології PON, її принцип роботи, переваги та недоліки. У другому розділі проведення ознайомлення з технологією спектрального ущільнення каналів CWDM, описан прицип роботи, обладнання, що використовується системою. У третьому розділі наведений варіант модернізації топології оптичної мережі «УРАН» та необхідне обладнання для реалізації технології. В четвертому розділі розроблений старап проект впровадження технології CWDM у місті, проведений аналіз ризиків та можливостей. У п’ятому розділі викладені висновки з даної магістерської дисертації.Документ Відкритий доступ Технологія синтезу масиву кремнієвих нанониток методом метало-стимульованого хімічного травлення(2018) Куліш, Дмитро Олександрович; Коваль, Вікторія МихайлівнаДипломну роботу викладено на 95 сторінках, вона містить 4 розділи, 36 ілюстрацій, 39 таблиць та 43 джерела в переліку посилань. Об’єктом розгляду є наноструктури, утворені методом метало-стимульованого хімічного травлення на кремнієвих пластинах, для виготовлення сонячних елементів. Метою роботи є синтез масиву нанониток методом метало-стимульованого хімічного травлення для використання в сонячних елементах. У першому розділі наведені теоретичні відомості про фізичні основи синтезу кремнієвих наноструктур з високим аспектним відношенням для фотовольтаїки, методи синтезу кремнієвих наноструктур, фізичну сутність та кінетику процесу метало-стимульованого хімічного травлення кремнієвих пластин та фотоелектричні пристрої на основі кремнієвих нанониток. У другому розділі представлено опис технології синтезу кремнієвих наноструктур методом метало-стимульованого хімічного травлення, дослідження впливу технологічних режимів на структурні особливості синтезованих наноструктур методами оптичної, електронної та атомно-силової мікроскопії та проаналізовано оптичні спектри відбивання від поверхні кремнієвих пластин, що містять синтезовані наноструктури. У третьому розділі наведено технологічний маршрут виготовлення сонячних елементів на основі кремнієвих нанониток та вплив структурних особливостей синтезованих наноструктур на фотоелектричні характеристики приладів. У четвертому розділі сформована ідея стартап-проекту, а також висвітлені конкурентні переваги та недоліки такого методу як цілісного продукту на ринку.Документ Відкритий доступ Інтегральна мікросхема для дослідження базових блоків аналогової схемотехніки(2018) Сотніков, Володимир Едуардович; Якименко, Юрій ІвановичДипломна робота налічує 130 сторінок, 5 розділів, 96 ілюстрацій, 41 таблицю, 3 додатки та 28 джерел за переліком посилань. Об’єкт та предмет дослідження. Властивості базових блоків аналогової мікросхемотехніки. Залежність їх параметрів від геометричних розмірів та топології. Мета роботи. Аналіз особливостей роботи базових блоків аналогової мікросхемотехніки в сучасних субмікронних технологіях та розробка інтегральної мікросхеми, що дозволить вимірювати параметри та вивчати принципи їх роботи. Актуальність полягає у стрімкому розвитку мікроелектроніки та відсутності існуючих рішень, що дозволяють вивчати базові блоки на транзисторному рівні без використання професійного програмного забезпечення. Методи дослідження. Було проведено аналіз та комп’ютерне моделювання роботи базових блоків аналогової мікросхемотехніки. Порівняно роботу схем з різною топологією та архітектурою. Запропоновано ІМС, що дозволить проводити експериментальні вимірювання досліджуваних блоків на транзисторному рівні. Наукова новизна одержаних результатів. Запропоновано новий метод для оцінки впливу топології на величину випадкових похибок у струмових дзеркалах та диференційних парах, а також показано, що в сучасних субмікронних технологіях домінують зворотні ефекти короткого та вузького каналу. Практичне значення одержаних результатів. Результатом роботи є проект інтегральної схеми, що дозволяє вивчати особливості роботи базових блоків аналогової мікросхемотехніки. Після виготовлення, її можна використовувати при навчанні бакалаврів та/або магістрів за напрямком «Мікро- та наносистемна техніка» у таких дисциплінах як «твердотільна електроніка» або «Проектування напівпровідникових приладів та інтегральних мікросхем».Документ Відкритий доступ Тонкоплівковий нагрівник для систем стабілізації сканерів земної поверхні(2018) Коляда, Микола Сергійович; Іващук, Анатолій ВасильовичПояснювальна записка до магістерської дисертації містить 82 сторінки, 23 рисунка, 32 таблиці, 19 бібліографічних найменувань. Актуальність магістерської дисертації обумовлена необхідністю стабілізації температури всередині космічного апарату. Необхідність у стабілізації температури пов’язана з належною функціональністю космічного апарату. В даній роботі були розглянуті системи забезпечення теплового режиму (СЗТР) для супутників дистанційного зондування Землі (ДЗЗ). Були описані вимоги до створення СЗТР для космічних апаратів (КА). Були представлені компоненти СЗТР та їх призначення. В якості досліджуваного об’єкта було обрано тонкоплівковий нагрівник. Представлені різновиди нагрівників, призначення кожного, їх переваги та недоліки. Також проаналізовані методи контролю нагрівників. Описані вимоги до створення нагрівників. На основі цих вимог були визначені експлуатаційні характеристики та параметри нагрівника для космічного апарату типу «Січ – 1М». Представлена конструкція та технологічний маршрут виготовлення нагрівника. Виготовлено тестовий зразок, який пройшов ряд експлуатаційних дослідів. За результатами дослідів зроблено висновки, щодо дієздатності даного нагрівника. Виготовлений тестовий зразок був досліджений на наявність автоматичної стабілізації, плавність нагріву при різних умовах температурної експлуатації. Також були проведені дослідження тестового зразка при умовах різкої тепловтрати об’єкта нагріву. Після проведеного дослідження проведено аналіз отриманих характеристик. Отримані результати були представлені на міжнародній конференції молодих вчених з прикладної фізики (ICAP 2016), міжнародній науково-технічній XI конференції молодих вчених «Електроніка 2018», а також був поданий патент на корисну модель «Тонкоплівковий нагрівник»Документ Відкритий доступ Активні фільтри на МЕМС резонаторах(2018) Масюк, Андрій Дмитрович; Поплавко, Юрій МихайловичАктуальність теми. Сучасна цифрова техніка вимагає високої точності, тому практично будь-який цифровий пристрій містить усередині кварцовий резонатор. Кварцові резонатори на різні частоти необхідні в якості надійних і стабільних джерел гармонійних коливань, щоб цифровий мікроконтролер міг би спертися на еталонну частоту, і оперувати з нею в подальшому, в процесі роботи цифрового пристрою. Таким чином, кварцовий резонатор - це надійна заміна коливального LC-контуру. Якщо розглянути простий коливальний контур, що складається з конденсатора і котушки індуктивності, добротність такого контуру в схемі не перевищить 300, до того ж ємність конденсатора буде плавати в залежності від температури навколишнього середовища, те ж саме станеться і з індуктивністю. У конденсаторів і котушок існують такі параметри як ТКЕ - температурний коефіцієнт ємності і ТКІ - температурний коефіцієнт індуктивності, що показують, наскільки змінюються головні параметри цих компонентів зі зміною їх температури. На відміну від коливальних контурів, резонатори на базі кварцу мають недосяжну для коливальних контурів добротність, яка вимірюється значеннями від 10000 до 10000000, причому про температурну стабільність кварцових резонаторів мови не йде, адже частота залишається постійною при будь-якому значенні температури, як правило з діапазону від - 40 ° C до + 70 ° C. Так, завдяки високим показникам температурної стабільності і добротності, кварцові резонатори застосовуються всюди в радіотехніці і цифровій електроніці. Метою цієї роботи є розширення полоси резонансної частоти для резонаторів,шлязом застосування схеми Антоніо на транскондукторах.Нова ланка може служити покращеним аналогом резонаторів для застосування в фільтрах та генераторах. Структура і об'єм роботи. Робота складається зі вступу, п’яти розділів, висновків та списку використанихджерел. Загальний обсяг дисертації становить 85 сторінок. Робота включає 63 рисунка, 24 таблиць, список використаних джерел з 22 найменувань.Документ Відкритий доступ Волоконно-оптична лінія зв’язку із застосуванням технології спектрального ущільнення каналів в сегменті мережі «УРАН» в місті Полтава(2018) Веремеєнко, Олександр Станіславович; Домбругов, Михайло РемовичДипломна робота містить основну частину на 78 сторінках, 5 розділів, 32 ілюстрації, 29 таблиць і 17 джерел в переліку посилань. Об’єктом дослідження є топологія волоконно-оптичної мережі «УРАН» в м. Полтава. Предметом дослідження є грубе спектральне ущільнення оптичних каналів на різних несучих довжинах хвилі. Метою роботи є розробка модернізованої топології волоконно-оптичної лінії зв’язку в сегменті «УРАН» в м. Полтава із застосуванням технології грубого спектрального ущільнення каналів. Розроблено топологію волоконно-оптичної мережі із застосуванням технології CWDM. Нова лінія зв’язку забезпечує підведення до кожного абоненту щонайменше по два канали CWDM, до 10 Гбіт/с кожний. Мережа розгорнута паралельно існуючій одножильній оптичній лінії передачі, що дає можливість плавного переходу та підключення клієнтів. Додатково був розроблений стартап проект впровадження технології грубого спектрального ущільнення у місті, проведений огляд потенційних конкурентів та аналіз ризиків і можливостей.Документ Відкритий доступ Ультразвуковий датчик руху(2018) Івасенко, Валентин Юрійович; Заворотний, Віктор ФедоровичАктуальність розробки та вдосконалення детекторів руху в наш час важко переоцінити. Детектори руху знаходять застосування у багатьох галузях, таких як системи охорони та безпеки, охорона здоров’я, промисловість, робототехніка, споживча електроніка та інші. Зі стрімким зростанням автоматизації також зростає попит на подібні системи – все більш популярними стають системи автоматичного освітлення і клімату в офісах і домівках, що дозволяє не тільки пидвищити комфорт, а також і зменшити витрати енергії. Автомобілі обладнують системами автоматичного паркування та автопілотом, використовуючи саме сенсори відстані та руху. Ця робота безпосередньо пов’язана с темами та дослідженнями, що проводяться на нашій кафедрі, використовуючи знання з сенсорики, теорії сигналів, аналогової та цифрової схемотехніки та програмування. Метою даної роботи є аналіз різних видів детекторів руху та варіантів їх реалізації, та но основі цих досліджень розробити власний детектор руху с бажаними характеристиками. Для досягнення поставленної мети потрібно виконати наступні задачі: 1. Дослідити різні типи детекторів руху та обрати з них найбільш прадатний для бази розробки власного детектора руху; 2. Дослідити і вивчити принцип роботи обраного типу датчика, який буде лежати в основі майбутнього детектора руху. 3. Підібрати елементну базу, задати бажані характеристики та відповідно до них розробити детектор руху. Об’єктом дослідження в даній роботі є ультразвуковий детектор руху, що працює на застосуванні ефекту Доплера. Предметом дослідження є реалізація такого детектора на основі мікроконтролера PSoC з можливістю модифікації такого пристрою відповідно до поставлених цілей і бажаної галузі застосування.Документ Відкритий доступ Система управління ефективністю фотоелектричного перетворювача на основі мікропроцесорних пристроїв(2018) Яременко, Олександр Сергійович; Якименко, Юрій ІвановичМагістерська робота «Система управління ефективністю фотоелектричного перетворювача на основі мікропроцесорних пристроїв» за об’ємом складає 84 сторінки, містить 12 таблиці, 14 ілюстрації, використано 22 інформаційних джерел. Актуальність роботи полягає у тому, що заміна традиційних джерел енергії відновлюваними джерелами є актуальним для всього світу, зокрема і для України. Одними з найбільш використовуваних таких джерел є сонячна енергія, що перетворюється на електричну за допомогою систем фотоелектричних перетворювачів. Порівняно невисокий коефіцієнт корисної дії і вартість таких систем уповільнюють їхнє поширення. Створення системи управління ефективністю фотоелектричного перетворювача спонукатиме до їх ширшого використання. Об’єктом дослідження стали системи фотоелектричних перетворювачів. Предмет роботи – дослідження методів підвищення ефективності систем фотоелектричних перетворювачів. Метою роботи є дослідження методів управління ефективністю фотоелектричних перетворювачів на основі мікропроцесорних пристроїв.